Справа № 344/15196/13-к

Провадження № 11-сс/779/158/2013

Категорія ч.1 ст.307 КПК України

Слідчий суддя у 1 інстанції Островський Л.Є.

Суддя-доповідач Дячук В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Дячука В.М.,

суддів Ткачук Н.В., Гриновецького Б.М.,

з участю

секретаря с/з Лавриновича С.Я.,

прокурора Грищука В.І.,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні із використанням відеоконференції матеріали щодо обрання запобіжного заходу відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця АДРЕСА_1 жителя АДРЕСА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, громадянина України, раніше судимого: 25.01.2011 року - Франківським районним судом м. Львова за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням на іспитовий строк 3 роки, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1, 2 ст.307 КК України,

за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання ризиків.

У апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 покликається на незаконність ухвали, зазначає, що вона постановлена із порушенням вимог КПК України. Зокрема вказує, що клопотання слідчого та додатки до нього не відповідають вимогам, регламентованим ст.184 КПК України, клопотання підготовлене формально, з викладенням лише обставин події та зазначенням суб'єктивної думки слідчого щодо наявності ризиків, передбачених п.п.1, 5 ст.177 КПК України та не містить обґрунтування неможливості запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. Проте, відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою застосовується виключно у разі, якщо прокурор не доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам. Крім того, за твердженням захисника, правова кваліфікація діяння, зазначена у витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань - ч.1 ст.307 КПК України - не співпадає з тією кваліфікацією, що зазначена у повідомленні про підозру.

Просить скасувати ухвалу та звільнити ОСОБА_3 з-під варти, обравши йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Під час апеляційного розгляду:

- захисник підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 підтримала свою апеляційну скаргу, вказавши на допущені порушення вимог закону слідчим при зверненні із клопотанням та слідчим суддею при його розгляді;

- підозрюваний ОСОБА_3 підтримав апеляційну скаргу захисника;

- прокурор заперечив доводи апеляційної скарги та зазначив, що ухвала слідчого судді постановлена з дотриманням положень КПК України і підстав для її скасування немає.

З'ясувавши обставини, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, вислухавши доводи учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів, при розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 слідчим суддею у повній мірі дотримано вимоги ст.ст.183, 193, 194 КПК України.

Прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років з конфіскацією майна, достатні підстави про існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе їм запобігти.

Ухвала слідчого судді належним чином мотивована.

Висновок слідчого судді про те, що докази та обставини, які зазначені у клопотанні та наведені у судовому засіданні, не дають підстави застосувати більш м'який запобіжний захід, ґрунтується на матеріалах.

При цьому також враховано вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 - тримання під вартою - застосований із дотриманням вимог ч.2 ст.183 КПК України.

З урахуванням викладеного, а також того, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, колегія суддів приходить до висновку, що обрання більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_3, про що йдеться в апеляції захисника, може призвести до незабезпечення його процесуальної поведінки та ухилення від явки до органу досудового розслідування чи суду.

Не встановлено процесуальних порушень при підготовці і поданні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, оскільки воно відповідає вимогам ст.184 КПК України.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді не встановлено.

Керуючись ст.ст.405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 - ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 20 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді В.М. Дячук

Н.В. Ткачук

Б.М. Гриновецький