Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1614/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Бевз О.Ю.

Доповідач Мурашко С. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.07.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Мурашка С.І.

суддів - Бубличенко В.П., Кривохижі В.І.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Солонцюватської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2006 року і

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2006 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Солонцюватської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та просив встановити факт прийняття ним спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4 та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 5,77 га, розташовану на території Солонцюватської сільської ради, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 29 березня 2002 року Бобринецькою райдержадміністрацією.

Зазначав, що на підставі заповіту від 05 лютого 2001 року, посвідченого секретарем виконавчого комітету Солонцюватської сільської ради Бобринецького району, зареєстрованого в реєстрі за №215, він є спадкоємцем майна ОСОБА_4, інших спадкоємців немає.

У встановлений ст.549 ЦК України (в редакції 1963 року) він прийняв спадщину шляхом вступу у володіння та управління спадковим майном, оскільки з часу складання заповіту користується належною спадкодавцеві земельною ділянкою, обробляє її, засіває, збирає урожай.

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2006 року позов задоволено.

Суд встановив факт прийняття ОСОБА_2 спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_4.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 5,77 га, розташовану на території Солонцюватської сільської ради Бобринецького району, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 29 березня 2002 року Бобринецькою райдержадміністрацією.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Зазначала, що вона є дочкою ОСОБА_4 з якою вона та її брат ОСОБА_5 проживали разом до дня смерті матері, до ІНФОРМАЦІЯ_3.

На момент смерті матері вони були неповнолітніми та прийняти спадщину, оскільки продовжували проживати в батьківському будинку та фактично вступили в управління та володіння спадковим майном.

Вважає, що у будь-якому випадку вона і брат мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті матері і саме вони є належними відповідачами по справі, про що представник Солонцюватської сільської ради повинен був повідомити суд.

В судовому засіданні апеляційного суду представник ОСОБА_3, ОСОБА_6, підтримав апеляційну скаргу з посиланням на викладені в ній обставини.

Позивач ОСОБА_2 та представник Солонцюватської сільської ради в судове засідання не з'явилися про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень з судовими повістками.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5,77 га, розташовану на території Солонцюватської сільської ради Бобринецького району, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 29 березня 2002 року Бобринецькою райдержадміністрацією.

За заповітом від 05.02.2001 року, посвідченого секретарем виконкому Солонцюватської сільської ради, ОСОБА_4 заповіла все своє майно з чого б воно не складалося і де б воно не було та сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданого 27.11.1996 року Бобринецькою РДА - ОСОБА_2.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що в судовому засіданні представником позивача доведено, що після смерті ОСОБА_4, позивач ОСОБА_2 фактично прийняв спадщину шляхом вступу у володіння та управління майном, тобто з часу складання заповіту, він користується земельною ділянкою, обробляє і засіває її, збирає врожай.

Встановлення факту прийняття спадщини позивачу необхідно для оформлення спадкових прав на землю.

На підставі яких доводів позовної заяви та якими нормами матеріального права керувався суд, визнаючи за позивачем право власності на земельну ділянку, судом першої інстанції в рішенні суду не мотивовано.

Рішення суду першої інстанції не може бути визнано законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 після смерті якої відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 5,77 га, розташовану на території Солонцюватської сільської ради Бобринецького району, що належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 29 березня 2002 року Бобринецькою райдержадміністрацією (а.с.4,6).

Згідно заповіту посвідченого 05 лютого 2001 року секретарем виконкому Солонцюватської сільської ради, ОСОБА_4 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі, все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона матиме за законом право, заповіла: сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, виданий 27.11.1996 року Бобринецькою РДА - ОСОБА_2 (а.с.5).

На підставі Свідоцтв про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.38) та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.36), спадкодавець ОСОБА_4 є їхньою матір'ю.

Згідно довідки Солонцюватської сільської ради від 23.04.2105 року ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, з 1985 року і до дня смерті проживала в житловому будинку і була зареєстрована в с.Солонцюватка Бобринецького району Кіровоградської області і на час смерті в будинку проживали дочка ОСОБА_3 та син ОСОБА_5 (а.с.39).

На час відкриття спадщини діти спадкодавця ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були неповнолітніми, яким було відповідно 16 та 14 років, а на час звернення позивача до суду ОСОБА_4 досягла повноліття.

Відповідно до ст. 529 ЦК України (в редакції 1963 року, який був чинний на момент відкриття спадщини) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Неповнолітні або непрацездатні діти спадкодавця, а також непрацездатні дружина, батьки і утриманці померлого успадковують, незалежно від змісту заповіту, не менше двох третин частки, яка належала б кожному з них при спадкоємстві за законом (обов'язкова частка), що визначено ст.535 ЦК України.

Суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, не перевірив та не визначився з колом спадкоємців, як за заповітом так і за законом та розглянув справу за позовом до Солонцюватської сільської ради, яка не може бути належним відповідачем по справі при наявності інших спадкоємців.

Крім того, суд першої інстанції розглянув справу в порядку позовного провадження незважаючи на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на те, що позивач немає можливості оформити спадщину у нотаріуса після встановлення судом, в порядку окремого провадження, факту прийняття ним спадщини.

Неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, відповідно до п.п.1-4 ЦПК України є підставами для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_3 сплатила 422 грн. 53 коп., які підлягають стягненню на її користь з ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27 березня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Солонцюватської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області про встановлення факту прийняття ОСОБА_2 спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_4 та визнання за ним права власності на земельну ділянку площею 5,77 га, розташовану на території Солонцюватської сільської ради, що належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії НОМЕР_1, виданого 29 березня 2002 року Бобринецькою райдержадміністрацією, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 422 грн. 53 коп. сплаченого судового збору.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: