УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" листопада 2010 р. справа № 2а-103/2009
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Руденко М.А.
суддів: Сафронової С.В. Уханенка С.А.
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області на постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 13 серпня 2009 року у адміністративній справі № 2а-103/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок пенсії, -
в с т а н о в и л а :
У квітні 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Гуляйпільського районного суду Запорізької області, в якому просив: визнати протиправними дії відповідача та зобов’язати призначити, нарахувати та виплатити пенсію з 23.01.2009 року відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у зв’язку з тим, що відповідно до довідки МСЕК йому встановлена 3 група інвалідності 1 категорії, пов’язана з Чорнобильською катастрофою і він має право на пенсію, передбачену Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідно до ч.4 ст.54 якого його пенсія має бути не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, а розмір додаткової пенсії, визначений ст.. 50 цього Закону повинен становити 50% пенсії за віком зі змінами мінімального розміру пенсії за віком.
Постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 13 серпня 2009 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати доплати до пенсії позивачу за період з 23.01.2009 року по 13.08.2009 року відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов’язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за період з 23.01.2009 року по 13.08.2009 року відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Не погодившись з зазначеною постановою позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 13 серпня 2009 року та винести нове рішення по справі.
Відповідач, не погодившись з зазначеною постановою також звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 13 серпня 2009 року та закрити провадження по справі.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус особи, яка постраждала внаслідок ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС катастрофи 1 категорії, інвалідом 3 групи, що підтверджується посвідченнями серії 438222 (а. с. 8). Перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію по інвалідності 3 групи (а.с.7) захворювання пов’язане з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, витрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 вищевказаного Закону визначені види пенсій, які підлягають виплаті особам, постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1,2,3 та 4 категорій, це зокрема, державна та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 цього Закону ( в редакції, чинні на час виникнення спірних правовідносин) особам, віднесеним до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, які є інвалідами 3-ої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону в усіх випадках розмір пенсії для інвалід 3 групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком.
Відповідач здійснював розрахунок пенсії позивачу виходячи із встановленого постановами Кабінету Міністрів України № 1 від 03 січня 2002 року «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету №894 від 13.07.2004 року, № 1293 від 27.12.2005 року розміру, який складає 19,91 грн.
Наступні перерахунки були зроблені на підставі постанови КМУ № 654 від 16.07.2008 року та Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України,закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з приорітетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають статті 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова КМУ, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Не можна визнавати правильною і позицію відповідача, що ґрунтується на частині п’ятій статті 54 Закону № 796, якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, а не розміри, визначені даним Законом.
При визначенні розміру державної та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнобов’язкове державне пенсійне забезпечення»іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу за період з 23.01.2009 року по 13.08.2009 року відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки рішення суду першої інстанції винесено 13.08.2009 року.
При цьому судова колегія зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає вже порушене право, а не те, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.
За вищенаведених обставин, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права постанова суду належним чином мотивована і за своїм змістом та формою відповідає вимогам закону, тому вимоги апеляційних скарг відповідача та позивача –задоволенню не підлягають.
Керуючись ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційні скарги ОСОБА_1, Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області –залишити без задоволення.
Постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 13 серпня 2009 року у адміністративній справі № 2а-103/09 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області про визнання дій неправомірними та зобов»язання провести перерахунок пенсії –без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: М.А. Руденко
Суддя: С.В. Сафронова
Суддя: С.А. Уханенко