УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"29" вересня 2010 р. справа № 2а-433/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Кожана М.П.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області
на постанову : Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2009 р. у справі № 2а-433/09
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області
про: визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
в с т а н о в и л а:
У вересні 2009року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати не законною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення права позивача на 30 % підвищення пенсії з 01.01.2006 року по теперішній час, передбаченого ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, такі дії визнані як незаконні згідно Рішення Конституційного суду України від 09.07.07 р. №6-рп/2007, та згідно Рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у 2008 році. Зобов’язати відповідача провести перерахунок позивачу, з 01.01.2006 року до чинного часу, з урахуванням підвищення її на 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов’язавши сплатити недоплачену суму за строк з 01.01.2006 року до чинного часу з урахуванням індексу інфляції щомісячних сум боргу за весь час прострочення. Зобов’язати відповідача виплачувати позивачу пенсію у подальшому, з дати винесення рішення суду, з урахуванням підвищення на 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни. У якості доказів витребувати у відповідача довідку, оскільки позивач сам собі не нараховує та не сплачує пенсію та не видає довідку про розмір сплаченої пенсії –довідку про розмір виконаних позивачу доплат, згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2006 року до чинного часу. Зобов’язати відповідача визначити конкретну суму заборгованості, яка утворилася внаслідок недоплати позивачу щомісячної надбавки до пенсії 30 % згідно Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р. № 2195-IV, та проіндексувати щомісячні суми боргу за весь час прострочення, з 01.01.2006 року до чинного часу. Поновити строк позовної давності за даним позовом, як пропущений з поважної причини.
Постановою Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2009 р. у справі № 2а-433/09 позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком за період з 18.09.2008р. по 31.12.2008р. та за період з 01.01.2009р. по 22.10.2009р. Зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу суму недоотриманої нею пенсії за віком за період з 18.09.2008р. по 31.12.2008р. та за період з 01.01.2009р. по 22.10.2009р. розрахованої відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" №2195-IV від 18.11.2004р. та вимог ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і законодавчо визначеного розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого на час виплати у період вересня - грудня 2008 р., та 01.01.2009р. по 22.10.2009р.
В решті позовних вимог відмовлено.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позивних вимог позивачу.
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції до 28.12.2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була призупинена п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані неконституційними.
Законом України “Про державний бюджет України на 2009р.”не призупинено дію ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Таким чином, після прийняття рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати у розмірах, передбачених Законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” не здійснював, а також не проводив виплату.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Згідно з частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003року №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв’язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Гуляйпільському районі Запорізької області на постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2009 р. у справі № 2а-433/09 –залишити без задоволення.
Постанову Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 22 жовтня 2009 р. у справі № 2а-433/09 –залишити без змін.
Ухвала суду набирає чинності в порядку ст.. 254 КАС України та може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України - протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених КАС України, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: М.П. Кожан
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна