ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

16.04.09 р.                                                                                                       Справа № 8/21                               

 за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій

                    області, ЄДРПОУ 13511245, м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс”, ЄДРПОУ 30600592,

                            м.Донецьк

про стягнення 96434 грн. 17 коп.

Суддя  Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: Тищенко Ю.С. – по дов.

від відповідача: Філіп’єв С.Ф. – нач.юр.управ.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 09.04.2009р. по 16.04.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області,           м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс”, м.Донецьк про стягнення на користь державного бюджету неустойки в розмірі 96434 грн. 17 коп. за користування майном за весь час прострочення.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №10-14-03444 від 03.04.2009р. зменшив позовні вимоги та заявив про стягнення неустойки в розмірі 95762 грн. 58 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на закінчення строку дії договору оренди державного майна №3307/2007р. від 04.09.2007р. та, як наслідок, відсутність правових підстав для користування Товариством з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” спірним нерухомим майном.

Відповідач  у відзивах №278 від 18.03.2009р. та №361 від 06.04.2009р. проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на ті обставини, що між сторонами договірні відносини по оренді нерухомого майна на теперішній час не припинені, внаслідок чого, підстави для повернення майна балансоутримувачу відсутні. За таких обставин, за твердженням відповідача, заявлення вимог про стягнення неустойки згідно положень ст.785 Цивільного кодексу України є безпідставним та необґрунтованим. Крім того, за твердженням відповідача, у позивача відсутнє право на звернення до суду з вимогами про стягнення неустойки за неповернення балансоутримувачу майна, переданого у користування Товариству з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” за договором оренди  №3307/2007р. від 04.09.2007р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання, тобто, правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за  договором  найму  (оренди)  наймодавець  передає   або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за  договором  оренди  одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Як встановлено судом, 04.09.2007р. між сторонами був укладений договір оренди №3307/2007р.

За умовами п.1.1 вказаного договору позивач зобов’язався передати, а відповідач  - прийняти  в строкове платне користування  нерухоме державне майно – частину будівлі ремонтно- заготівельних цехів загальною площею площею 1574,1 кв.м.; ангар для обшивки вагонів загальною площею 349,2 кв.м.; частину будівлі адміністративно-побутового корпусу загальною площею 766,3 кв.м; будівлю хімчистки загальною площею 86,6 кв.м; будівлю санітарно-побутового корпусу загальною площею 352,7 кв.м; будівлю котельної загальною площею 687,8 кв.м.; будівлю зберігання та видачі кисневих балонів загальною площею 98 кв.м., які розташовані за адресою: Донецька область, Волноваський район, м.Волноваха, вул.Шевченка, 2, що знаходяться на балансі вагонного депо Волноваха Державного підприємства „Донецька залізниця”.

04.09.2007р. у відповідності до ст.13 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.795 Цивільного кодексу України  сторонами було складено акт приймання-передачі переліченого вище нерухомого майна.

За приписом ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов, зокрема, договору.

Згідно із ст.631 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони  можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Тобто, строк дії договору обумовлює строк існування між сторонами певних зобов’язань.

Відповідно до ст.763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У пункті 10.1 договору оренди №3307/2007р. від 04.09.2007р. позивачем та відповідачем було узгоджено, що строк дії договору складає 364 дні, тобто, з 04.09.2007р. до 02.09.2008р.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ст.631 Цивільного кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України з 04.09.2007р. до 02.09.2008р. позивач та відповідач мали повноваження здійснювати свої права та виконувати обов'язки за договором оренди №3307/2007р. від 04.09.2007р.

Статтею 764 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі, якщо   наймач   продовжує   користуватися   майном   після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором

Згідно із ст.284 Господарського кодексу України, ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Приймаючи до уваги вказані вище норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі відсутності з 03.09.2008р. по 03.10.2008р. заяви позивача, який є орендодавцем нерухомого майна, про припинення або зміну умов договору оренди №3307/2007р. від 04.09.2007р., останній буде вважатися продовженим з 03.09.2008р. на той самий строк і на тих самих умовах.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем  до матеріалів справи не надано належних доказів, які б підтверджували повідомлення ним відповідача про припинення або зміну умов договору оренди №3307/2007р. від 04.09.2007р. протягом місяця з дня закінчення строку дії вказаного договору.

Посилання позивача на ті обставини, що відповідач був належним чином повідомлений про припинення строку дії спірного договору оренди внаслідок направлення на його адресу  листа №06-03-7501 від 09.09.2008р., суд до уваги не приймає з огляду на таке:

Як свідчать матеріали справи, 10.09.2008р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” було направлено лист №06-03-7501 від 09.09.2008р., за змістом якого орендодавцем  до орендаря було пред’явлено вимогу про повернення балансоутримувачу за актом приймання-передачі орендованого на підставі договору №3307/2007р. від 04.09.2007р. майна.

Проте, виходячи зі змісту вказаного документу, будь-які заперечення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області щодо продовження строку дії спірного договору оренди, подані у відповідності до ст. 764 Цивільного кодексу України, у вказаному листі відсутні. При цьому, вказаний лист не містить заяв позивача стосовно припинення або зміни умов договору оренди, що передбачено положенням ст.284 Господарського кодексу України, ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Наявні у листі №06-03-7501 від 09.09.2008р. відомості про те, що Міністерство транспорту та зв’язку України не має наміру продовжувати строк дії спірного договору оренди, за висновками суду, не мають будь-яких правових наслідків стосовно пролонгації договору оренди, враховуючи, що згода або заперечення вказаного органу державної влади стосовно продовження строку дії договору оренди нормами чинного законодавства та умовами укладеного договору ніяким чином не пов’язано з можливістю його пролонгації на новий строк.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене,  за висновками суду, лист №06-03-7501 від 09.09.2008р. не є належним доказом у розумінні ст.284 Господарського кодексу України, ст.764 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"  повідомлення позивачем відповідача про наявність заперечень стосовно продовження дії договору оренди №3307/2007р. від 04.09.2007р. на новий строк.

Будь-яких інших документів, які б підтверджували наявність заперечень позивача стосовно пролонгації спірного договору оренди, Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Донецькій області всупереч вимогам ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Крім того, судом прийнято до уваги, що Державне підприємство „Донецька залізниця” та Державна адміністрація залізничного транспорту України у листах №Н ВГ-03/1029 від 17.06.2008р., №в.о.Н-01/2327 від 03.07.2008р., №ЦЗС-12/102 від 27.10.2008р., №ЦЗС-12/1269 від 25.11.2008р., №Ц-1/143 від 02.02.2009р. проти пролонгації укладеного 04.09.2007р. договору оренди №3307/2007р. заперечень не надали.

Як вказувалось вище, ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.764 Цивільного кодексу України, ст.284 Господарського кодексу України встановлено правило, згідно з яким договір оренди вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

Враховуючи, що лист №06-03-7501 від 09.09.2008р., за висновками суду, не є належним доказом повідомлення позивачем відповідача про відмову від продовження строку дії договору оренди №3307/2007р. від 04.09.2007р., а також приймаючи до уваги, що будь-яких інших заяв стосовно припинення дії спірного договору протягом місяця з дня закінчення строку дії цього договору зроблено не було, виходячи зі змісту норм ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.764 Цивільного кодексу України, ст.284 Господарського кодексу України, договір оренди №3307/2007р. від 04.09.2007р. вважається таким, що продовжений на той самий строк (364 дні) і на тих самих умовах.

Відповідно до ст.785 Цивільного кодексу України, якщо орендар не виконує обов’язку щодо повернення речі, орендодавець  має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Тобто, приймаючи до уваги положення вказаних вище статтей, при заявлені вимог про стягнення з орендаря неустойки позивачем  повинно бути доведено факт безпідставного неповернення орендодавцю орендованого Товариством з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” майна за спірним договором оренди.

Як вказувалося вище, в обґрунтування вимог про стягнення неустойки позивач посилається на невиконання відповідачем свого обов’язку що повернення майна у зв’язку з закінченням строку дії договору оренди №3307/2007р. від 04.09.2007р.

Проте, як встановлено судом, з 03.09.2008р. договір оренди, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Лемтранс”, пролонгований на 364 дні.

Таким чином, в період, який визначений позивачем для нарахування неустойки (з 03.09.2008р. по 28.02.2009р.), відповідач мав право користуватися орендованим нерухомим майном на підставі договору оренди №3307/2007р. від 04.09.2007р.  

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність підстав для повернення відповідачем орендованого майна балансоутримувачу, позовні вимоги про стягнення неустойки  в розмірі 95762 грн. 58 коп. за не виконання обов’язку щодо повернення речі за договором оренди підлягають залишенню без задоволення.

           25.03.2009р. на адресу господарського суду Донецької області надійшло клопотання відповідача  про зупинення провадження по справі до розгляду господарським судом справи за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" про повернення майна за договором №3307/2007р. від 04.09.2007р.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

При цьому, пов’язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання  та оцінку доказів по даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у даній справі.

Проте, за висновками суду, розгляд господарским судом справи №8/19пд не створює будь-яких перешкод та не робить неможливим подальший судовий розгляд справи №8/21. Крім того, наявні у матеріалах справи документи є достатніми для прийняття повного та обгрунтованого рішення по цій справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги відсутність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії, враховуючи необгрунтованість клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс", останнє залишено судом без задоволення.

Виходячи з того, що предметом спору по цій справі є стягнення неустойки за невиконання обов’язку щодо повернення майна, орендованого відповідачем на підставі договору оренди №3307/2007р. від 04.09.2007р., суд вважає за необхідне в резолютивній частині рішення вказати номер та дату укладання сторонами договору оренди.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                                 ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс”, м.Донецьк про стягнення на користь державного бюджету неустойки в розмірі 95762 грн. 58 коп. за договором оренди №3307/2007р. від 04.09.2007р.

За згодою сторін у судовому засіданні 16.04.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 16.04.2009р.

               Суддя                                                                                                            Ємельянов А.С.