У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.04.09 Справа №11/472-08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Колодій Н.А. , Кричмаржевський В.А.
при секретарі Пересаді О.В.
за участю представників:
позивача: не з’явився
відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державного підприємства Херсонського морського торговельного порту, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 09.02.2009 р.
у справі № 11/472-08
за позовом Державного підприємства Херсонського морського торговельного порту, м. Херсон
73000, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 4
до відповідача Комунального підприємства спільної власності і територіальних громад області по проведенню виставково-ярмаркових заходів в області «Херсон-виставка», м. Херсон
73000, м. Херсон, проспект Ушакова, буд. 47
про стягнення 73.500,30 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство Херсонського морського торговельного порту, м. Херсон, (далі – позивач) звернулось в господарський суд Херсонської області з позовом до Комунального підприємства спільної власності і територіальних громад області по проведенню виставково-ярмаркових заходів в області «Херсон-виставка», м. Херсон, (далі – відповідач) про стягнення 73.500,30 грн.
Розглянувши справу по суті, господарський суд Херсонської області своїм рішенням від 09.02.2009 р. у справі № 11/472-08 (суддя Чернявський В.В.) в задоволенні позову відмовив. Рішення мотивовано наступним.
27.01.2006 р. між сторонами укладено угоду № 1-ХВ-06, згідно з умовами якої відповідач надав позивачу відповідні послуги, що підтверджується матеріалами справи. Позивач сплатив на користь відповідача 73.500,30 грн. за консультаційно-інформаційні послуги. Судом першої інстанції відмовлено у позові, оскільки відсутні підстави оцінювати угоду сторін як нікчемну, недійсною вона також не визнана. Отже перераховані позивачем відповідачу 73.500,30 грн. не є безпідставно перерахованими, борг у відповідача перед позивачем у вищевказаній сумі також відсутній і не підтверджується матеріалами справи.
Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, у поданій апеляційній скарзі позивач вважає оскаржуване рішення суду таким, що прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зазначає, що відсутні первинні документи про надання послуг за угодою, наслідки, що були обумовлені договором не настали, консультаційно-правові послуги, які обумовлені договором, не надавались. Отже перераховані за договором 73.500,30 грн. є безпідставно перерахованими.
Просить рішення господарського суду Херсонської області від 09.02.2009 р. у справі № 11/472-08 скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.03.2009 р. апеляційна скарга позивача прийнята до розгляду, який призначено в судовому засіданні на 09.04.2009 р.
Розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду № 659 від 08.04.2009 р. справу призначено до розгляду у складі колегії суддів головуючого – Коробки Н.Д., суддів: Колодій Н.А., Кричмаржевського В.А.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу та інші витребувані апеляційним судом документи не надав, представник в судове засідання не з’явився, про час і місце проведення засідання суду повідомлений належним чином.
Представник позивача також не з’явився в судове засідання, від позивача Запорізькому апеляційному господарському суду 08.04.2009 р. надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 96 ГПК України за відсутності представників сторін, за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 09.04.2009 р. за наслідками розгляду апеляційної скарги Державного підприємства Херсонського морського торговельного порту, м. Херсон, було прийнято постанову Запорізького апеляційного господарського суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи і апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
27.01.2006 р. між позивачем та відповідачем укладено угоду № 1-ХВ-06, доповнену додатковою угодою № 1(5-ХВ-06) від 04.05.2006 р. (далі – Угода), згідно з умовами якої позивач доручає, а відповідач приймає на себе зобов’язання по наданню консультаційних послуг у різних сферах господарської діяльності порту.
Зобов’язання відповідача за Угодою сторони передбачили в п. 2.1 Угоди.
Вартість консультаційних та представницьких послуг на місяць складає 5.500,00 грн. (п. 3.1 Угоди). Згідно з додатковою угодою № 1(5-ХВ-06) від 04.05.2006 р. вартість додаткових юридичних, претензійно-правових, консультаційних та представницьких послуг може складати до 16.500,00 грн. на місяць.
Відповідно до п. 3.2 Угоди оплата проводиться щомісячно на розрахунковий рахунок відповідача, згідно з рахунками, виставленими відповідачем позивачу, до 15 числа поточного місяця.
Згідно з п. п. 4.1, 4.2 Угоди відповідач направляє позивачу Акт здачі-приймання робіт по закінченні кожного календарного місяця. Позивач зобов’язаний в термін п’яти робочих днів після одержання Акту підписати відповідний Акт або надати відповідачу обґрунтовану відмову.
На виконання умов Угоди за період з лютого 2006 р. по липень 2006 р. відповідачем надавались позивачу консультаційно-інформаційні послуги, на доказ чого сторонами підписані Акти здавання-прийому виконаних робіт (послуг) на загальну суму 73.500,30 грн. (копії містяться в матеріалах справи, а.с. 17 - 27).
Відповідачем виставлені позивачу на сплату рахунки на загальну суму 73.500,30 грн., які в повному обсязі оплачені позивачем, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с. 28 - 46).
Позивач вважає, що сплачені ним відповідачу 73.500,30 грн. є безпідставно перерахованими, оскільки консультаційно-правові послуги, які обумовлені Угодою, відповідачем не надавались
Стягнення з відповідача на користь позивача 73.500,30 грн. стало предметом спору в суді першої інстанції.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
За правовою природою Угода, якою врегульовано правовідносини сторін у справі, є договором про надання послуг, отже слід керуватися главою 63 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст.193 Господарського кодексу України.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підстави вважати перераховану позивачем відповідачу суму 73.500,30 грн. безпідставною або підстави вважати наявним у відповідача перед позивачем боргу в сумі 73.500,30 грн. відсутні.
Порушень Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» при укладенні Угоди та додаткової угоди до неї колегією суддів не вбачається. Позивач не довів того, що надані за Угодою послуги оплачувалися державними коштами в розумінні вищезазначеного Закону України.
Судом першої інстанції правомірно зазначено, що надання консультаційних, юридичних, представницьких послуг за чинним законодавством не потребує якихось спеціальних дозволів. За статутом відповідач вправі займатися будь-якою господарською діяльністю, що не суперечить чинному законодавству.
Отже, відсутні підстави оцінювати Угоду сторін як нікчемну, недійсною у встановленому законом порядку вона також не визнана.
Згідно зі ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї статті застосовуються до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов’язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відсутності правової підстави для перерахування позивачем відповідачу спірної суми колегією суддів не вбачається. Натомість матеріалами справи підтверджується надання відповідачем позивачу передбачених Угодою послуг.
Як вже зазначалось, сторонами підписані Акти здавання-прийому виконаних робіт (послуг) за спірний період, в платіжних дорученнях вказано призначення платежу: за консультаційно-інформаційні послуги. В листі-відповіді від 03.08.2006 р. (а.с. 16) позивач погоджується достроково розірвати Угоду, однак наполягає на представництві в судах при розгляді справ, слухання яких проводилось за участю представника відповідача. Також надання послуг відповідачем за Угодою підтверджується звітами про виконання умов договору за лютий – липень 2006 р. (а.с. 98 - 103).
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись ст. ст. 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державного підприємства Херсонського морського торговельного порту, м. Херсон, залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 09.02.2009 р. у справі № 11/472-08 – без змін.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Колодій Н.А. Кричмаржевський В.А.