Справа №2-98

2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 березня 2008 р.     смт . Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі

головуючого судді     Леонідової О.В.

при секретарі     Лагода Л.Б.

за участю сторін     позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 третьої особи ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт Широке цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним, суд -,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач позов визнав, так як між ним та позивачем дійсно був укладений договір
купівлі-продажу будинку, просить розглянути справу у його відсутність (а.с. 46-48).    

Треті особа - виконком Новомалинівської сільської ради та ОСОБА_5 державна нотаріальна контора, що виконує обов'язки Широківської державної нотаріальної контори, з позовом згодні, до суду надали заяву, в якій справу просять слухати у їх відсутність.(а.с. 37,38).

Третя особа - Українська Товарна Біржа - повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, представника в судове засідання не направила, причини неявки суду не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Третя особа - ОСОБА_3 з позовом згодний, просить його задовольнити, суду пояснив, що він домовився з позивачем про купівлю будинку, але для цього треба визнати дійсним раніше укладений договір купівлі-продажу.

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним, вказуючи що вона 1 червня 1999 року придбала у власність житловий будинок № 47, розташований по вул. Партизанській в с Широка Долина Широківського району Дніпропетровської області у відповідача, цей житловий будинок належав останньому на підставі договору купівлі-продажу. Даний договір купівлі-продажу нерухомості було підписано, як позивачем, так і відповідачем. Будинок відразу після передачі грошей у сумі 300 гривень був переданий позивачеві у фактичне володіння. В судовому засіданні позивач повністю підтримала позовні вимоги, суду пояснила, що про порушення свого права дізналась у жовтні 2006 року, коли в неї виникла необхідність у відчуженні вказаного вище спірного домоволодіння. При зверненні до відповідача, щоб зараз посвідчити нотаріально раніше укладений договір, відповідач відмовився, посилаючись на те, що зі свого боку всі обов'язки виконав, а також перешкод в користуванні цим будинком як не чинив, так чинити не збирається в подальшому. Просить суд визнати договір дійсним.

Представник позивача ОСОБА_2 підтримав позовні вимоги позивача, просить позов задовольнити.

Свідок ОСОБА_6 суду показала, що вона жила з позивачем по сусідству, знає, що позивач купила будинок № 47 по вул. Партизанській в с Широка Долина у відповідача, вона зі своїм чоловіком, позивачем та відповідачем їздили на біржу для оформлення договору купівлі-продажу, підтверджує факт передачі відповідачеві грошей та передання у володіння позивача будинку.

Свідок ОСОБА_7 показала суду, що вона проживає разом з третьою особою ОСОБА_3, знає, що позивач купила у відповідача будинок № 47 по вул. Партизанській в с Широка Долина, зараз в будинку проживає ОСОБА_3

Вислухавши пояснення сторін, показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини.

1 червня 1999 року позивач купила за 300 грн. у відповідача житловий будинок № 47, розташований по вул. Партизанській в с Широка Долина Широківського району Дніпропетровської області, який складається з житлового будинку ( «А-1»), загальною площею 48,6 м2, в тому числі житловою - 13,0 м2, а також надвірних будівель : літньої кухні («Б»), гаража («В»), погріба («Г»), № 1,3- заборів, № 2 - ворот, 1 - басейна, 11 - колодязя, загальна дійсна інвентаризаційна вартість яких, згідно довідки-характеристики, виданої ОСОБА_5 БТІ № 151 від 26.05.1999р., становила 4771 грн. Фактична ціна продажу вказаного домоволодіння на момент його відчуження складала 300 грн. (а.с. 18). До укладання договору купівлі- продажу, житловий будинок належав відповідачеві на підставі договору купівлі-продажу будинку, посвідченого секретарем виконавчого комітету Червоненської сільської Ради народних депутатів Широківського району Дніпропетровської області ОСОБА_8 за реєстровим № 164 від 23.12.1986р. Договір купівлі-продажу нерухомості було укладено між позивачем і відповідачем в письмовій формі та зареєстровано ОСОБА_5 відділом реєстрації (філією) Товарної біржі «Українська» 1 червня 1999 року за № 25979. Вказаний договір був підписаний обома сторонами, а сам житловий будинок відразу після цього в установленому порядку було передано позивачеві у фактичне володіння, при цьому відповідач, в рахунок підтвердження виконання позивачем умов цього договору, прийняв від неї обумовлену грошову суму в розмірі 300,0 гривень.

Про порушене право позивач дізналась у жовтні 2006 року, коли хотіла продати будинок, але при зверненні до нотаріуса отримала відмову (а.с. 19).

Згідно п. 4 Перехідних та прикінцевих положень до діючого Цивільного кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2004р. щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Договір купівлі-продажу будинку був укладений сторонами 01.06.1999р., але не посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 227 ЦК України 1963 року договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору.

Після набрання чинності діючим ЦК України відносини продовжують існувати, так як до 01.01.2004р. договір не був посвідчений нотаріально, не визнаний дійсним в судовому порядку.

Згідно ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовились щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами й відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. В цьому разі наступне нотарільне посвідчення договору не вимагається.

З урахуванням викладеного суд вважає, що 1 червня 1999 р. позивач та відповідач домовились щодо усіх істотних умов договору купівлі -продажу будинку, що підтверджується договором, укладеним в письмовій формі та зареєстрованим ОСОБА_5 відділом реєстрації (філією) Товарної біржі «Українська» за № 25979, відбулося повне виконання договору -позивач передала обумовлені договором грошові кошти відповідачеві, який їх прийняв та, в свою чергу, передав у власність позивачеві проданий будинок. Зараз відповідач не бажає йти до нотаріуса так як, зі свого боку всі обов'язки виконав, а також перешкод в користуванні цим будинком як не чинив, так чинити не збирається в подальшому.

Таким чином, визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Витрати по сплаті судового збору і витрати на інформаційно- технічне забезпечення позивачка просить віднести на її рахунок.

Вимоги про поновлення строку позовної давності не підлягають задоволенню, так як встановлений законом строк позовної давності не пропущений, про застосування позовної давності сторонами не заявлено.

Відповідно до ст. 227 ЦК України 1963 року, ст. ст. 220, 261 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу будинку дійсним - задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку № 47, розташованого по вул. Партизанській с Широка Долина Широківського району Дніпропетровської області,укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрований 1 червня 1999 року року на ОСОБА_5 філії Товарної біржі «Українська» під реєстраційним № 25979 -дійсним.

В позовних вимогах про поновлення строку позовної давності відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції в 10-денний строк з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.