ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" червня 2010 р. справа № 2а-127/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Кожана М.П.
суддів: Мірошниченка М.В. Юхименка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя
на постанову: Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22 січня 2010 р. у справі № 2а-127/10
за позовом: ОСОБА_1
до: Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя
про: зобов'язання здійснити перерахунок щомісячної державної соціальної допомоги "Дітям війни" ,, -
в с т а н о в и л а:
03 грудня 2009 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати не законною бездіяльність відповідача, що призвела до порушення права позивача на 30 % підвищення пенсії з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по теперішній час, передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», такі дії визнані як незаконні згідно Рішення Конституційного суду України від 09.07.07 р. №6-рп/2007, та згідно Рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у 2008 році. Зобов’язати відповідача провести перерахунок позивачу, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року до чинного часу, з урахуванням підвищення її на 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни, зобов’язавши сплатити недоплачену суму за строк з 09.70.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року до чинного часу з урахуванням індексу інфляції щомісячних сум боргу за весь час прострочення. У якості доказів витребувати у відповідача довідку, оскільки позивач сам собі не нараховує та не сплачує пенсію та не видає довідку про розмір сплаченої пенсії –довідку про розмір виконаних позивачу доплат, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по теперішній час. У якості доказів витребувати у відповідача довідку з визначенням конкретної суми заборгованості, яка утворилася внаслідок недоплати позивачу щомісячної надбавки до пенсії 30 % згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004р. № 2195-IV, та проіндексувати щомісячні суми боргу за весь час прострочення, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та з 22.05.2008 року по теперішній час. Поновити строк позовної давності за даним позовом, як пропущений з поважної причини.
Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 січня 2010 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови у донарахуванні та невиплаті позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 21 жовтня по 31 грудня 2008 року включно, розрахованого виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у жовтні-грудні 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови у донарахуванні та невиплаті позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 01 січня 2009 року по 22 січня 2010 року включно, розрахованого виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у січні-грудні 2008 року. Зобов’язано відповідача донарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 21 жовтня по 31 грудня 2008 року включно, розрахованого виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у жовтні-грудні 2008 року, з урахуванням вже сплачених на користь позивача доплат. Зобов’язано відповідача донарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплати у січні-грудні 2008 року з урахуванням вже сплачених на користь позивача доплат. .
У задоволені решти позовних вимог позивачеві відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позивних вимог позивачу.
Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 від 01 червня 2010 року дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни, що підтверджується відміткою в пенсійному посвідченні.
Відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції до 28.12.2007 року) дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Дія ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” була призупинена п. 12 статті 71 і ст. 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 9 липня 2007 року положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” щодо призупинення дії положення ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” визнані неконституційними.
Законом України “Про державний бюджет України на 2009р.”не призупинено дію ст.. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Таким чином, після прийняття рішення Конституційним Судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок пенсії позивача та здійснити виплати у розмірах, передбачених Законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач будь-яких дій, пов’язаних з перерахунком пенсії позивачу в частині її підвищення відповідно до положень ст. 6 Закону “Про соціальний захист дітей війни” не здійснював, а також не проводив виплату.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач припустився бездіяльності щодо своєчасного перерахунку та виплати пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Згідно з частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003року №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Колегія суддів вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття “мінімальна пенсія за віком”, про яке йдеться в ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Так, відповідно до ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
Відповідно до заперечення на позов, відповідачем зазначено, що позивачем порушено строк, встановлений ст. 99 КАС України, тому відповідач наполягає на застосуванні ст. 100 КАС України, а саме відмовити в задоволені позову, в зв'язку із тим, що пройшов строк звернення до суду з даним позовом.
Судом першої інстанції прийнято рішення щодо відмови в поновленні пропущеного строку для звернення до суду.
Проте, в прийнятому рішенні судом першої інстанції було визнано протиправною бездіяльність відповідача в частині відмови у донарахуванні та невиплаті позивачу підвищення до пенсії, передбаченого ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 21 жовтня по 31 грудня 2008 року включно, розрахованого виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої на час виплат у жовтні-грудні 2008 року. Хоча позивач звеорнувся до суду лише03.12.2009р., що дає можливість задовольнити позовні вимоги лише в частині річного строку для звернення до суду, а саме з 03.12.2008р. по день розгляду справи.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне скасувати судове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, в зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст. ст. 197, 198, п.3 ч. 1 ст. 202, ст.ст.205, 206 КАС України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Запоріжжя на постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22 січня 2010р. у справі № 2а-127/10 –задовольнити частково.
Постанову Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 22 січня 2010р. у справі № 2а-127/10 – скасувати.
Позов задовольнити частково. Визнати не законною бездіяльність відповідача що перерахунку та виплати позивачу 30 % підвищення до пенсії з 03.12.2008 року по 22.01.2010року, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч.1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003року №1058-IV. Зобов’язати відповідача провести перерахунок пенсії позивачу, з 03.12.2008 року по 22.01.2010року, з урахуванням підвищення її на 30 % від мінімальної пенсії за віком як дитині війни, з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
У задоволені решти позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий суддя: М.П. Кожан
Судді: М.В. Мірошниченко
ОСОБА_5