Справа № 22-а-1735/11 Головуючий у 1 інстанції: Гарасимків Л.І.

Категорія: 10.3.3 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Н. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2011 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого –Курій Н.М.,

суддів : Цяцяка Р.П., Мацея М.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області на постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області про визнання неправомірною відмови у перерахунку допомоги та стягнення невиплаченої щомісячної грошової допомоги до догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 13.04.2009 року звернулась до суду з позовом, яким просила визнати протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області щодо виплати їй щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не в повному розмірі; зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити на її користь таку допомогу за період з 06.08.2007 року по 31.12.2007 року в розмірі 1585,89 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати допомоги по догляду за дитиною в розмірі 531 грн. 16 коп.

Постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 червня 2009 року позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не в повному розмірі; зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області провести позивачу перерахунок та виплату допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.08.2007 року до 31.12.2007 року з врахуванням сум, що отримані нею згідно з ст. 56 “Про Державний бюджет України на 2007 рік”та зобов’язано відповідача провести нарахування на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків виплати допомоги по догляду за дитиною.

Постанову в частині задоволення позовних вимог оскаржив відповідач, подавши апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в позові в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги мотивує тим, що допомога позивачу виплачувалась у визначених Законом України “Про Державний бюджет України”розмірах та в межах передбачених на це бюджетних асигнувань.

Постанова в частині відмови в позові не оскаржена, тому відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України в апеляційному порядку не переглядається.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Статтею 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені ст. 14 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих осіб. Закон України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”є загальним, тому до спірних правовідносин слід застосовувати норми спеціального закону, яким є Закон України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”.

Статтею 1 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. За вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Кабінету Міністрів України не делеговані.

Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України “Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми”від 11 січня 2007 року № 13 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 “Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1751 та від 11 січня 2007 р. № 13) передбачено, що на виконання статті 56 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, не застрахованим у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, призначається та виплачується з метою створення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини з урахуванням таких особливостей: допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї з розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень (мінімальний розмір). Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії їх прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статті 56, 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Отже, з 09.07.2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, за якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Суд першої інстанції правильно врахував вищенаведені правові норми, однак неправильно зазначив початкову дату періоду, за який слід провести позивачці перерахунок допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зазначити таку дату 06.08.2007 р.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині компенсації за порушення строків виплати сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яку відповідач зобов’язаний нарахувати та виплатити позивачу на підставі рішення суду, оскільки Законом України “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати”передбачено, що компенсація визначається на нараховані, але вчасно не виплачені суми. Однак в даному випадку, відповідач таких сум позивачу не нараховував, а перерахунок грошової допомоги буде проведений на підставі рішення суду, тому відсутні правові підстави для здійснення зазначеної вище компенсації.

Судом також безпідставно стягнуто в користь позивачки 21 грн. 20 коп. судових витрат, оскільки такі вимоги позивачкою не ставилися, тому в цій частині постанову слід змінити зменшивши розмір судових витрат до 3 грн. 40 коп., які слід стягнути з місцевого бюджету Дрогобицького району в користь ОСОБА_2.

За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки суд неповно з'ясував обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи і оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись Законом України “Про внесення змін до розділу ХІІ “Прикінцеві положення”Закону України “Про судоустрій і статус суддів”щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами”№2748 –VI від 2 грудня 2010 року, ст.ст. 160, 195, 197,198, 200, 205, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області задовольнити частково.

Постанову Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 червня 2009 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Зобов’язати управління праці та соціального захисту населення Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років відповідно до ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”за період з 06 серпня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з врахуванням виплачених сум.

Стягнути з державного бюджету Дрогобицького району в користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 3 грн. 40 коп.

В решті позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Львівської області Курій Н.М.