УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2008 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:
Головуючого - Фадєєнко А.Ф.,
суддів - Драгомерецького М.М., Вадовської Л.М.,
при секретарі - Пачевій Є.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі філії "Южне головне регіональне управління" закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2007 року у справі за заявою про видачу судового наказу закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИЛА:
12.10.2007 року, ЗАТ КБ "ПриватБанк", звернулось із заявою про видачу судового наказу про стягнення з боржника - ОСОБА_1 2000 грн. заборгованості за кредитним договором, зазначаючи, що на підставі договору від 30.06.2006 р. боржниця одержала кредит на платіжну картку у розмірі 2000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Посилаючись на порушення боржницею зобов'язань по кредитному договору, заявник просив видати судовий наказ про стягнення сум заборгованості та судових витрат.
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 29.10.2007 р. відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
В апеляційній скарзі апелянт просить ухвалу суду скасувати з передачею питання про прийняття заяви на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з передачею питання щодо прийняття заяви на новий розгляд на підставі п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України.
Відмовляючи у прийнятті заяви про видачу судового наказу, суд виходив з того, що із заяви та доданих до неї документів вбачається спір про право. Свій висновок суд мотивував тим, що заявник, маючи передбачені умовами договору права щодо розірвання договору і закриття картрахунку, не надав документів про сумлінне виконання ним умов договору, зокрема, не надано доказів, що боржниця отримала письмове повідомлення про розірвання договору кредиту або закриття картрахунку.
Колегія суддів з висновком суду не погоджується, оскільки такого висновку суд дійшов у порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст. 95 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.
Справа № 22ц-1968/08
Головуючий у першій інстанції Бойко А.В.
Доповідач Фадєєнко А.Ф. Категорія 18 ЦП
Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу, яка грунтується на правочині, вчиненому у письмовій формі (п.1 ч.1 ст. 96 ЦПК України).
Суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, якщо заявлено вимогу, не передбачену ст. 96 ЦПК України, або якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право (ч.1 ст. 100 ЦПК України).
Встановлено, що 18.11.2005 року, між ЗАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 був укладений договір, за яким ОСОБА_1 отримала на платіжну картку кредит у сумі 2000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення коштів, що відповідає строку дії картки.
На підтвердження укладення договору надано пакет документів, який складається із заяви позичальника, умов і правил надання банківських послуг, правил користування платіжною карткою, а позивальник зобов'язався погашати заборгованість по кредиту з процентами за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісію на умовах, передбачених договором.
Заявник, звернувшись із заявою про видачу судового наказу, зазначив, що боржниця має заборгованість по договору кредиту, яку не погашає і до заяви додав документи, які підтверджують укладення договору кредиту та розрахунок заборгованості по договору.
Таким чином, виходячи з положень ст. ст. 95, 96 ЦПК України, заявлені банком вимоги підлягають розгляду у порядку наказного провадження, оскільки банком заявлена вимога про стягнення з боржника кредитної заборгованості (грошових коштів) і ця вимога грунтується на кредитному договорі (правочині, вчиненому у письмовій формі).
У заяві про видачу судового наказу відсутні вимоги про розірвання кредитного договору, тому посилання суду на відсутність доказів про виконання банком п. 3.17, п.9.5 Умов і правил надання банківських послуг, що передбачають право банку розірвати договір або закрити картрахунок, безпідставні.
Із заяви банку і поданих ним документів не вбачається спір про право, тому, передбачені п.2 ч.1 ст. 100 ЦПК України, підстави для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, відсутні.
Приймаючи до уваги, що встановлено порушення норм процесуального права, ухвала суду підлягає скасуванню, з передачею питання на новий розгляд.
Колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на те, що у матеріалах справи є довідка Южного головного регіонального управління ЗАТ КБ "ПриватБанк" (а.с.36) про те, що боржниця ОСОБА_1 29.08.2007 р. повністю сплатила заборгованість за кредитом від 30.06.2006 р. При вирішенні питання про видачу судового наказу суду першої інстанції слід врахувати наведене і постановити законне та обгрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.2 п.4, 312 ч.1 п.3, 313 , 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової плати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі філії "Южне головне регіональне управління" ЗАТ КБ "ПриватБанк" - задовольнити.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2007 року -скасувати, з передачею питання щодо прийняття заяви про видачу судового наказу на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.