ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА                 

11.03.2009                                                                              Справа  № 14/4

За позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1  м. Хуст

до Приватного підприємства „Синевір-К”, м. Свалява

про розірвання угоди від 02.01.2008р. за №01/01/6, повернення  станка розливочного XRB-16  (в еквівалентній вартості 25000грн.) та 13992шт. корок синього з логотипом (в еквівалентній вартості  685,60грн.) та стягнення   загальної суми 16 220,30грн.                    (в тому числі сума 5000грн. - проведеної попередньої оплати вартості продукції, сума 3981,70грн. вартості етикеток, сума 2238,60грн. відшкодування завданих збитків та  сума 5000грн. моральної шкоди),

                                                            Суддя                         В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2  - представник за дов від 11.11.2008р.

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Фізична  особа - підприємець ОСОБА_1,  м. Хуст

(далі - позивач) звернувся до господарського суду з  позовом  до Приватного підприємства „Синевір-К”, м. Свалява  (далі - відповідач) про зобов"язання відповідача повернути 10512шт. корок синього з логотипом (в еквівалентній вартості 441,50грн.) та стягнення   загальної суми 12454,93грн. (в тому числі сума 1366,88грн. - проведеної попередньої оплати вартості продукції, сума 3849,45грн. вартості етикеток, сума 2238,60грн. відшкодування завданих збитків та  сума 5000грн. моральної шкоди), з урахуванням письмового клопотання представника позивача  від 03.02.2009р. про зменшення розміру позовних вимог у відповідності до вимог ст.22 ГПК України.

          Позивач позовні вимоги щодо стягнення з відповідача  загальної  суми 543грн., яка складається з вартості оплачених  етикеток „Поляна Квасова” 1,5л. в кількості 9000шт.  по ціні 0,038грн. з ПДВ на суму 342грн.,  „Поляна Квасова”, „Лужанська” 0,5л. в кількості 9500шт.  по ціні 0,002грн. з ПДВ на суму 201грн. обґрунтовував тим, що такі етикетки були замовлені ним для ПП  „Синевір-К” для їх використання для виготовлення для позивача мінеральної води з даною назвою та у даних об”ємах, на яких було зазначено виробника ПП  „Синевір-К”, що призвело до неможливості використання таких етикеток безпосередньо позивачем у виробництві. Позивач зазначив, що вказані етикетки можуть бути ним передані  ПП  „Синевір-К” для подальшого використання у його виробничій діяльності в разі повернення останнім на користь позивача ФОП ОСОБА_1 їх вартості.  Разом з тим, доказів у підтвердження вищезазначених обставин щодо замовлення позивачем для відповідача вищезазначених етикеток  до матеріалів позовної  заяви  подано не було. 

          Позовні вимоги в частині відшкодування відповідачем на користь позивача завданих збитків у сумі 2238,60грн. позивачем обґрунтовуються тим, що у зв”язку з неналежним виконанням відповідачем зобов”язань, позивачем не було отримано прибуток (втрачену вигоду), як різницю між  ціною 1,25грн. по якій підлягала реалізації одна пляшка  мінеральної води у загальній кількості 7462 пляшки, яка повинна була бути виготовлена відповідачем на суму 5000грн. здійсненої позивачем попередньої оплати та  сумою 0,95грн., як ціною по якій здійснювався ПП  „Синевір-К” та повинен був здійснюватися розлив мінеральної води для ФОП ОСОБА_1 Разом  тим, докази, які б підтверджували факт здійснення позивачем - ФОП ОСОБА_1 мінеральної води по ціні 1,25грн. за пляшку до матеріалів позовної заяви подано не було. 

          Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача  на його користь суми 5000грн. моральної шкоди,  документальними  доказами не підтверджено та які б засвідчували наявність факту завдання моральної шкоди, яка б 

полягала у приниженні ділової репутації позивача.

          З урахуванням відсутності у матеріалах справи вищезазначених доказових матеріалів, судом ухвалою від 13.01.2009р. про порушення провадження у справі №14/4 було  зобов”язано позивача  подати до матеріалів справи  докази, якими могли бути підтверджені, зокрема вищезазначені  позовні вимоги. Разом з тим, як  позивачем та його представником у судове засідання 03.02.2009р. таких доказів подано не було. 

          Враховуючи, як відсутність у суду даних щодо позиції відповідача із заявленого позивачем позову, так і неподання позивачем вищезазначених доказових матеріалів,  витребуваних ухвалою від 13.01.2009р. про порушення провадження у справі, ухвалою суду від 03.02.2009р.  було повторно зобов”язано позивача подати до матеріалів справи вищезазначені доказові матеріали у підтвердження вищенаведених позовних вимог. У судове засідання 26.02.2009р., як позивачем, так і його представником таких доказів також подано не було та з урахуванням подання відповідачем відзиву на позов, ухвалою суду від 26.02.2009р.  повторно  було зобов”язано позивача подати до матеріалів справи вищезазначені доказові матеріали у підтвердження вищенаведених позовних вимог та при наявності викладення позиції на обставини, наведені відповідачем у відзиві на позов. 

          У дане судове засідання 11.03.2009р.  позивач свого уповноваженого представника не забезпечив та не подав вищезазначені витребувані доказові матеріали у підтвердження вищенаведених позовних вимог щодо необхідності відшкодування на його користь з відповідача суми 543грн. вартості замовлених етикеток, суми 2238,60грн. завданих збитків у вигляді не отриманого прибутку (втраченої вигоди) та суми 5000грн. моральної шкоди.

          Враховуючи відсутність у суду вищезазначених доказових матеріалів, витребуваних ухвалами   суду від 13.01, 03.02 та 26.02.2009р., у підтвердження вищезазначених обставин, якими можуть бути підтверджені вищенаведені  позовні вимоги, які мають значення для правильного вирішення спору, відсутність будь-якого обґрунтування причин неподання таких документальних доказів, суд не має можливості повно, всебічно, об'єктивно вирішити даний спір.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач без поважних причин не подав документальних  доказів  у підтвердження вищезазначених обставин, якими можуть бути підтверджені вищенаведені  позовні вимоги, необхідних для вирішення спору, суд розцінює вищенаведені обставини, як неподання їх позивачем без поважних причин, а тому дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Позивач не позбавляється права на повторне звернення в господарський суд з позовною заявою в установленому законом загальному порядку, після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду  (підтвердження позовних вимог належними та допустимими доказами).

 З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 77, 81 п.5, 86 Господарського процесуального кодексу України,  суд   

                                              УХВАЛИВ:

1.  Позов залишити без розгляду.

Суддя                                                                              В.І. Карпинець