|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________ |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09.04.09 Справа № 19/66
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Закритого акціонерного товариства „ЛугЦентроКуз”, м.Луганськ
до Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, м.Попасна Луганської області
про стягнення 974862 грн. 16 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача – Натолочна Н.П., довіреність № б/н від 20.01.2009;
від відповідача –Тимошенко О.С., довіреність № 6 від 01.04.2009.
В С Т А Н О В И В:
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача 976594 грн. 97 коп.: заборгованості –843304 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань –71256 грн. 15 коп., 3% річних –12406 грн. 96 коп., пеню –49627 грн. 86 коп.
Між Закритим акціонерним товариством „ЛугЦентроКуз” (позивачем) та Товариством з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” (відповідачем) 08.01.2008 був укладений договір № ТДВ/ВЗК/08005/Юи203/05.10-08 (далі –договір), за умовами якого позивач –Постачальник, прийняв на себе зобов'язання поставити і передати у зумовлені строки у власність покупця певну продукцію відповідно до специфікацій, зазначених у додатках, які є невід”ємною частиною договору (далі - товар), а відповідач - Покупець, зобов’язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов договору.
Пунктом 6.1 договору сторони передбачили, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною вказаною у рахунках-фактурах, погоджених у специфікаціях, зазначених у додатках до договору.
Відповідно до п.7.1 договору форма розрахунків: 100% попередня оплата у безготівковій формі в національній валюті України, в гривнях згідно рахунка постачальника на підставі заявки покупця.
На виконання вказаних умов договору, позивачем був поставлений товар на загальну суму 2997037,20 грн., про що свідчать накладні (а.с.29, 33, 37, 41, 44, 48, 51).
Покупцем було перераховано на рахунок постачальника 2092037,20 грн., про що свідчать відповідні платіжні доручення (а.с.11-22).
Згідно акту від січня 2009 року між сторонами проведений взаємний залік за поставлені товарно-матеріальні цінності на суму 61696 грн. (а.с.56).
Тобто за відповідачем утворилась заборгованість у сумі 843304 грн.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Отже 3% річних від суми заборгованості складає 12406 грн. 96 коп., а сума інфляційних витрат складає 71256 грн. 15 коп.
У п.11.3 договору зазначена відповідальність покупця, а саме: за несвоєчасну оплату товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми неоплаченої вартості товару.
Позивачем нарахована пеня у сумі 49627,86 грн. за період з 05.10.2008 по 01.04.2009.
Тобто загальна сума заборгованості Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод” складає 976594 грн. 97 коп.: заборгованості –843304 грн. 00 коп., інфляційних нарахувань –71256 грн. 15 коп., 3% річних –12406 грн. 96 коп., пеню –49627 грн. 86 коп.
Позивачем неодноразово направлялись претензії відповідачу, з вимогою погасити заборгованість (копії маються у матеріалах справи).
У зв’язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за договором, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 11.02.2009 було порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 30.03.2009.
30.03.2009 розгляд справи був відкладений, у зв”язку з задоволенням клопотання відповідача.
У судовому засіданні 09.04.2009 представник позивача подав уточнення до позовної заяви, в якому уточнив період нарахування санкцій (з 18.10.2008 по 09.04.2009), з урахуванням чого фактично зменшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 974862,16 грн. з них: заборгованість –843304 грн.; інфляційні нарахування –71256,15 грн.; 3% річних –12060,40 грн.; пені 48241,61 грн. Дане уточнення було прийнято господарським судом до розгляду.
Представник відповідача надав відзив на позовну заяву № 88-Ю від 08.04.2009, в якому повідомив, що частково не згоден з позовними вимогами позивача з підстав зазначених у відзиві.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання. Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
З вищенаведеного вбачається, що на виконання умов договору № ТДВ/ВЗК/08005/Юи203/05.10-08 від 08.01.2008 позивачем було поставлено товар на суму 2997037 грн. 20 коп., що підтверджено накладними (а.с.29, 33, 37, 41, 44, 48, 51).
Відповідач не виконав свої зобов’язання за договором, не оплатив у повному обсязі поставлений йому товар. Здійснив лише часткову оплату на суму 2153733,20 грн., у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 843304 грн., що ним не спростовано та підтверджується матеріалами справи.
За листами № 399/05.20-08 від 20.11.2008 та № 97 від 11.02.2009 позивачем було надіслано відповідачу претензії.
Таким чином факт неналежного виконання відповідачем умов договору підтверджується матеріалами справи.
З наданих позивачем копій листів вбачається, що відповідач здійснював заявки з зазначенням терміну оплати поставленого товару, а позивач погоджувався на такі умови і поставляв товар. Так остання поставка товару була за заявкою (листом) № 3480 від 16.10.2008, в якій замовлено апарат поглинаючий ПМК-110 у жовтні 2008 року, згідно договору № ТДВ/ВЗК/08005/Ю від 08.01.2008, у кількості 200 штук з зобов’язанням оплати за поставлену продукцію до 14.11.2008. Вартість 200 штук апарату поглинаючого ПМК-110 складає 900000 грн.
Тобто, враховуючи вище викладене, відповідальність за несвоєчасну оплату товару покупець починає нести з 15.11.2008.
Відповідно до умов п.11.3. зазначеного договору, згідно з діючим законодавством, позивачем було необґрунтовано нарахована відповідачу пеня за порушення строків оплати отриманого товару у сумі 48241 грн. 61 коп.
Сума пені за період з 15.11.2008 по 09.04.2009 повинна складати 40478,59 грн. (843304х12%х146/365).
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України позивачем також неправомірно нараховані 3% річних у сумі 12060 грн. 40 коп. та інфляційні нарахування у сумі 71256 грн. 15 коп.
Відповідно зазначеного періоду (з 15.11.2008 по 09.04.2009) 3% річних складають 10119,65 грн. (843304х3%х146/365), а інфляційні нарахування (з листопада 2008 року по січень 2009 року) складає 55968,51 грн. ((843304х1,015х1,021х1,029)-843304).
За вказаних обставин вимоги позивача за позовом підлягають до задоволення частково.
Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 09.04.2009 за згодою представників сторін були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 33-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю „Попаснянський вагоноремонтний завод”, Луганська область, м.Попасна, вул.Залізнична, б.1, код 34502350 на користь Закритого акціонерного товариства „ЛугЦентроКуз”, м.Луганськ, вул.Фрунзе, б.107, корп.14, код 13392898 - заборгованість за договором № ТДВ/ВЗК/08005/Юи203/05.10-08 від 08.01.2008 у сумі 843304 грн., пеню у сумі 40478 грн. 59 коп., інфляційні нарахування у сумі 55968 грн. 51 коп., 3% річних у сумі 10119 грн. 65 коп., державне мито у сумі 9498 грн. 71 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 114 грн. 77 коп., видати наказ.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 10.04.2009.
Суддя Т.В.Косенко
Помічник судді С.А.Кулешова