Апеляційний суд Полтавської області

Справа № 11-402 Категорія: ч.2 ст. 364 Т.З Головуючий у 1-й інстанції Іващенко Ю.А. Доповідач: Гонтар А.А..

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 травня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого – Гонтар А.А.,

суддів – Гавриша В.М., Ландаря О.В.

з участю прокурора – Акулової С.М.

захисника – ОСОБА_1

засудженого – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією помічника Лубенського міжрайонного прокурора Полтавської області на вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.02.2011 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

Цим вироком:

ОСОБА_2, 03.03.1967 року, громадянин України, уродженець та житель м. Глоби не, Полтавської області, вул.. Гагаріна, 42, ІНФОРМАЦІЯ_1, одружений, на утриманні одна неповнолітня дитина, раніше не судимий

Засуджений:

-за ч.2 ст.364 КК України на чотири роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати в органах влади посади, пов’язані із виконанням функцій представника влади строком на два роки;

-за ч.2 ст.366 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі із позбавленням права обіймати в органах влади посади, пов’язані із виконанням функцій представника влади строком на один рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , призначене остаточне покарання у виді чотирьох років позбавлення волі із позбавленням права обіймати в органах влад посади, пов’язані із виконанням функцій представника влади строком на два роки.

На підставі ст..75 КК України, звільнений від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком з випробуванням строком на два роки та з покладенням обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

Вирішене питання про речові докази.

Згідно вироку суду головний спеціаліст Кременчуцького міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області та відповідно до посадової інструкції за посадою державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Полтавської області ОСОБА_2, будучи службовою особою, зловживаючи владою та своїм службовим становищем, умисно, , в інтересах ОСОБА_3, використовуючи свою владу всупереч інтересам служби з метою укриття вчиненого ОСОБА_3 злочину, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, 23.07.2008 року склав та надав на адресу прокуратури Глобинського району Полтавської області матеріали своєї перевірки щодо законності використання ОСОБА_3 земельної ділянки (перелогів), а на адресу Полтавської облдержземінспекції матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП стосовно ОСОБА_3. з власною постановою від 15.07.2008 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративного стягнення. При цьому зазначив у документах матеріалів перевірки умисно занижену ним від фактичної площі виявленого самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 23,1 га замість реальної площі розміром 37,84 га. Та, відповідно з цим, зазначив в матеріалах перевірки умисно суттєво занижену ним матеріальну шкоду, завдану інтересам держави самовільним зайняттям земельної ділянки ОСОБА_3 в розмірі 20256,02 грн., замість реальної матеріальної шкоди в розмірі 33189,29 грн..

Крім того, ОСОБА_2, зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_3, склав протокол про адміністративне правопорушення № 000421/1 від 15.07.2008 року та виніс постанову № 48 від 15.07.2008 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_3 у вигляді штрафу у розмірі 187 грн.. Таким чином, шляхом притягнення замість кримінальної відповідальності до адміністративної, ОСОБА_2 на підставі умисно занижених ним показників площі самовільно зайнятої земельної ділянки та розміру завданої державі шкоди, сприяв ОСОБА_3 уникнути кримінальної відповідальності за ч.1 ст.197-1 КК України з 15.07.2008 року по 10.01.2009 р., тобто з дня винесення постанови про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності по день її скасування та сприяв неможливості відшкодування в повному об’ємі матеріальної шкоди, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.4.1 своєї посадової інструкції про те, що головний спеціаліст передає до органів прокуратури, органів дізнання та досудового слідства акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки злочину; п.п.5.1 про те, що головний спеціаліст несе відповідальність у разі приховування фактів порушень, виявлених при проведенні перевірки; ст.10 ЗУ «Про державну службу» про те, що державні службовці повинні безпосередньо виконувати покладні на них службові обов’язки, своєчасно і точно виконувати рішення державних органів чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників; ст.11 ЗУ «Про державний контроль за використанням та охороною земель», відповідно до якого державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель зобов’язані додержуватися Конституції України, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів; пунктів 4.1,4.2,5.4 «Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель», затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 312 від 12.12.2003 року про те, що : п.4.1 Державні інспектори проводять перевірки стану дотримання земельного законодавства в присутності власників земельних ділянок чи землекористувачів або уповноважених ним осіб, а також осіб, які вчинили порушення земельного законодавства. У разі відсутності при перевірці власника чи землекористувача або уповноважених ним осіб перевірка проводиться за наявності двох свідків; п.4.2 при проведенні перевірки державний інспектор уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості; п.5.4 в акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки.

Крім цього, в липні 2008 року ОСОБА_2, буду відповідно до наказу від 20.12.2005 року № 4-к Полтавської облдержземінспекції головним спеціалістом Кременчуцького міжрайонного відділу з контролю за використанням та охороною земель Управління з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області т а відповідно до посадової інструкції – за посадою державним інспектором з контролю за використанням і охороною земель Полтавської області, використовуючи владу, умисно склав та видав завідомо неправдиві документи, а саме: 23.07.2008 року за вих..№ 04-05/57 направив лист-відповідь прокурору Глобинського району на його вимогу в порядку ст.ст.8,20 ЗУ «Про прокуратуру» про наслідки проведення позапланової перевірки облдержземінспекції з додатками, в якому вказав завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_4 самовільно задискував та засіяв соняшником земельну ділянку площею 23,1 га замість реальної площею 37,84 га та заподіяв шкоду державі внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 20 256,02 грн. замість реальної на суму 33189,29 грн.; направив до Полтавської облдержземінспекції матеріали справи про адміністративне правопорушення передбачене ст.53-1 КУпАП з особисто винесеною постановою № 48 від 15.07.2008 року про накладення на ОСОБА_3 адміністративне стягнення у яких:

В акті перевірки від 15.07.2008 року дотримання вимог земельного законодавства вказав завідомо неправдиві відомості про те, що в ході проведення перевірки правомірності використання ОСОБА_3 земельної ділянки на території Землянківської сільської ради встановлено площу самовільно зайнятої ОСОБА_3 земельної ділянки розміром 23,1 га, замість реальної розміром 37,84 га та вказав завідомо неправдиві відомості про те, що при проведенні перевірки були присутні землевпорядник Землянківської сільської ради ОСОБА_5 та ОСОБА_4, хоча насправді вказані особи участі та проведенні обмірів земельної ділянки та перевірці не брали, а підписали акт на прохання ОСОБА_2;

в протоколі про адміністративне правопорушення від 15.07.2008 року № 000421/1 вказав завідомо неправдиві відомості про те, що при проведенні перевірки правомірності використання ОСОБА_3 земельної ділянки були присутні ОСОБА_5 та ОСОБА_6, хоча насправді вказані особи участі у проведенні перевірки не брали, а підписали на прохання ОСОБА_2;

в акті обстеження земельної ділянки № 15 від 16.07.2008 року та в постанові № 48 від 15.07.2008 року вказав завідомо неправдиві відомості про те, що в ході проведення перевірки правомірності використання ОСОБА_3 земельної ділянки на території Землянківської сільської ради встановлено площу самовільно зайнятої ОСОБА_3 земельної ділянки розміром 23,1 га, замість реальної розміром 37,84 га;

у розрахунку розміру заподіяної шкоди вказав завідомо неправдиві відомості щодо розміру шкоди, заподіяної ОСОБА_3 внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 23,1 га замість реальної площі 37,84 га, що заподіяло шкоду в розмірі 20256,02 грн., замість реальної шкоди в розмірі 33 189,29 грн.

На підставі таких умисно занижених ОСОБА_2 показників площі та розміру шкоди, ОСОБА_4 зміг уникнути кримінальної відповідальності за злочин з 15.07.2008 року, тобто з дня винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності по день її скасування 10.01.2009 року та таким чином було приховано реальний розмір заподіяної шкоди внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки.

В апеляції помічника Лубенського міжрайонного прокурора Полтавської області ставиться питання про скасування вироку в зв’язку із невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м’якості та в зв’язку із безпідставним застосуванням судом ст..75 КК України та звільненням ОСОБА_2 від відбування покарання випробуванням. Просить постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_2 показання: за ч.2 ст.364 КК – три роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати в органах влади посади, пов’язані із виконанням функцій представника влади строком на два роки; за ч.2 ст.366 КК – два роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати в органах влади посади, пов’язані із виконанням функцій представника влади строком на один рік; ст. 70 КК – три роки позбавлення волі із позбавленням права обіймати в органах влади посади, пов’язані із виконанням функцій представника влади строком на два роки.

В апеляції засудженого, із внесеними доповненнями, йдеться про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та ставиться питання про скасування вироку суду із закриттям справи. Стверджує, що він на виконання вимог прокурора здійснював обмір самовільно зайнятої земельної ділянки ОСОБА_3 у вигляді перелогів, як про це зазначено у вимозі прокурора; обмірів пасовищ він не проводив, що відповідає складеному ним протоколу про адміністративне правопорушення та постанові про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, а тому в його діях немає складу злочинів.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, ОСОБА_7 яка підтримала апеляцію прокурора та заперечувала проти апеляції засудженого; засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах захисника ОСОБА_1, які підтримали апеляцію засудженого та заперечували проти апеляції прокурора; перевіривши матеріали справи та доводи апеляції вважає, що апеляції не підлягають до задоволення з таких підстав.

Доводи апеляції засудженого щодо відсутності в його діях складу злочинів спростовуються сукупністю зібраних по справі доказів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 будучи службовою особою та маючи досвід роботи в землевпорядній службі умисно порушив вимоги законодавства та своєї посадової інструкції при проведенні перевірки за завданням прокурора Глобинського району Полтавської області від 03.07.2008 року про перевірку законності використання директором ПП «Магнолія » ОСОБА_8 земельної ділянки та території Землянківської сільської ради Глобинського району та вніс завідомо неправдиві відомості в матеріали перевірки. Зокрема, доводи апеляції засудженого щодо дотримання ним вимог законодавства при проведенні перевірки спростовуються перевіреними судом показаннями голови Землянківської сільської ради ОСОБА_9 про те, що в квітні 2008 року Землянківської сільською радою було погоджено виділення ОСОБА_3 перелогів. При цьому, зі слів ОСОБА_3, документація на землю та договір оренди знаходились на стадії виготовлення. Через деякий час ОСОБА_4 задискував земельну ділянку та засіяв соняшником. Згідно завдання, сільський голова з землевпорядником ОСОБА_5 виїздили на місце, обміряли метрівкою площу засіяну ОСОБА_3 соняшником єдиним масивом. Після цього передали в прокуратуру дані про те, що самовільно зайняті перелоги займають приблизно 40 га.. З приводу необхідності проведення замірів земельної ділянки занятої ОСОБА_10 до сільської ради ОСОБА_2 не звертався, до проведення перевірки ні його, ні землевпорядника сільської ради ОСОБА_5 не залучав. Згідно карти, заміряна ділянка була перелогами. На місці ділянка не була розділена і важко розмежувати де перелоги, а де пасовища. Пізніше свідок був присутнім при перемірюванні цієї ж ділянки з участю помічника прокурора Чернова та працівників ДЗК.

Зловживання владою ОСОБА_2 та внесення ним до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей стверджується також показаннями землевпорядника Землянківської селищної ради ОСОБА_5, яка стверджувала, що не приймала участі в перевірці, але на прохання ОСОБА_2, який як інспектор контролював її роботу, підписала складений ним акт перевірки та протокол адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_10. Однак, вона відмовила в проханні ОСОБА_2 написати прокурору пояснення про те, що вона нібито сама заміряла земельну ділянку, площа якої зазначена в акті перевірки, складеному ОСОБА_2. Казала ОСОБА_2, що в дійсності площа більша, оскільки вона напередодні міряла її разом з ОСОБА_9. Стверджувала, на вказаній ділянці соняшник був засіяний єдиним масивом і не розмежований.

Свідок ОСОБА_6 не заперечував, що він, як спеціаліст з правового забезпечення відділу держкомзему у Глобинськомсу районі, був присутнім при розгляді ОСОБА_2 справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та ставив свій підпис в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому стверджував, що не приймав участі у перевірці по даному факту, на поле не виїздив, участі в обмірах земельної ділянки не приймав та спростував дані протоколу про адміністративне правопорушення від 15.07.2008 року згідно яких він (ОСОБА_6) нібито був присутнім при проведенні перевірки.

Фактично, і сам ОСОБА_2 не заперечує, що ні ОСОБА_5 на ОСОБА_6 не приймали участі у проведеній ним перевірки, а лише підписали складені ним в службовому кабінеті акт та протокол про адміністративне правопорушення. За таких обставин, його заперечення щодо внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей є неспроможними.

Неспроможними ці заперечення є і з огляду на інші досліджені судом докази. Зокрема, допитаний судом в якості свідка помічник прокурора Глобинського району Чернов В.О. пояснив, що з метою перевірки суттєвих розбіжностей щодо площі розміру самовільно зайнятої ОСОБА_10 земельної ділянки, які містились в інформації Землянківської сільської ради та в матеріалах перевірки ОСОБА_2 – він разом із спеціалістами ДП «Центр ДЗК» та сільським головою ОСОБА_9 провів переобмір зазначеної земельної ділянки. В ході переобміру було встановлено, що ОСОБА_10 самовільно зайнята та засіяна соняшником єдиним масивом земельна ділянка площею 37,8899 га.. Про те , що в ході обміру за допомогою приладу Теодоліт земельної ділянки поблизу села Радалівка засіяної соняшником була встановлена її площа в розмірі 37,8899 га підтвердили суду свідки техніки-землевпорядники ПРФ ДЗК ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які переміряли її в присутності ОСОБА_13 та ОСОБА_9. Про те, що зазначена земельна ділянка не розмежована, а була засіяна соняшником єдиним масивом підтвердив суду свідок ОСОБА_14 який проводив її огляд в ході виконання судового доручення.

Об’єктивно ці дані підтверджуються перевіреними в ході судового слідства вимогою прокурора щодо перевірки законності використання директором ПП ОСОБА_3 ОСОБА_3 земельної ділянки загальною площею 44,7 га на території Землянківської сільської ради (т.1 а.с.26); актом, планом та схемою визначення меж та розмірів земельної ділянки в натурі, якими встановлено розмір самовільно зайнятої ОСОБА_3 земельної ділянки площею 37,8899 га (т.1 а.с.40-44,49); протоколом огляду місця події від 14.05.2009 р. з фото таблицями до нього, яким слідчим на виконання судового доручення проведено огляд засіяного ОСОБА_3 єдиним масивом поля зі слідами зібраного врожаю соняшника (т.1 а.с.283-289); планом земельної ділянки за результатами геодезичних вимірювань за допомогою електронного тахеометру в ході огляду місця події, яким встановлено, що площа самовільно зайнятої ОСОБА_3 земельної ділянки становить 37,84 га (т.1 а.с.291-294); розрахунком розміру заподіяної шкоди яка становить 33181,29 грн. (т.1 а.с. 304)

З урахуванням досліджених судом доказів та перевірених колегією суддів доводів апеляції засудженого, твердження останнього про те, що він на виконання вимоги прокурора переміряв лише перелоги, а не всю самовільно зайняту ОСОБА_10 земельну ділянку, яка складалася з перелогів та пасовищ спростовуються сукупністю зібраних матеріалів справи, в тому числі поясненнями самого ОСОБА_2 та складеним ним 16.07.2008 р. актом, згідно якого проміри на карті здійснювалися мірною стрічкою після того, як на полі земельна ділянка мірялася за допомогою спідометру автомобіля, тобто в умовах коли не можливо відмежувати перелоги від пасовищ (т.1 а.с. 80).

Крім того, вироком Семенівського районного суду Полтавської області від 28.07.2010 року ОСОБА_3 визнано винним за ч.1 ст.197-1 КК України, а саме у самовільному зайнятті земельної ділянки за межами с. Радалівка Глобинського району Полтавської області площею 37,84 га, що заподіяло державі значної шкоди на суму 33189,29 грн.

Аналізуючи сукупність зібраних по справі доказів, які узгоджуються між собою - місцевий суд прийшов до висновку щодо доведеності вини ОСОБА_2 в інкримінованих йому злочинах . У відповідності до зібраних по справі доказів, дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковані судом за ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України.

З урахуванням вище викладеного, апеляція засудженого про скасування вироку суду та закриття стосовно нього кримінальної справи задоволенню не підлягає.

Призначаючи засудженому покарання місцевий суд, виходячи з вимог ст..65 КК України врахував: ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, який позитивно характеризується за місцем проживання, не судимий, одружений, має неповнолітню дитину та матір пенсійного віку, відсутність обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання. Остаточне покарання за сукупністю злочинів призначене шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим. Врахувавши тяжкість злочинів, особу винного та інші обставини справи, суд прийшов до висновку про можливість виправлення засудженого від відбування покарання та звільнив його від відбування основного покарання з випробуванням.

Оскільки покарання засудженому призначене із дотриманням вимог ст.ст. 65,70,75 КК України, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції прокурора, скасування вироку суду та постановлення нового вироку із призначенням більш суворого покарання.

Керуючись ст.ст.365,366КПК України, колегія суддів –

У Х В А Л И Л А:

Апеляції помічника Лубенського міжрайонного прокурора Полтавської області та засудженого залишити без задоволення, а вирок Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 21.02.2011 року стосовно ОСОБА_2 – без змін.

С У Д Д І :

ОСОБА_15 ОСОБА_16 ОСОБА_17