УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а/0690/7714/11

Категорія 100

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Борисюка Р.М.

суддів: Миніч Т.І., Забродського М.І.

при секретарі

судового засідання ОСОБА_1

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області про стягнення недоплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області на постанову Народицького районного суду Житомирської області від 8 вересня 2010 року,

встановила:

У лютому 2009 року позивачка звернулась до суду з даним позовом. В обґрунтування вимог зазначала, що має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, є пенсіонеркою, проживає в зоні безумовного(обов’язкового) відселення. Оскільки відповідач порушує її права, виплачуючи доплату до пенсії у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просила стягнути з управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області підвищення до пенсії, передбачене ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі 12854,4 грн. за період з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року.

Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 8 вересня 2010 року позов задоволено повністю.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області просить скасувати рішення суду, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, порушено норми процесуального закону, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Зокрема, управління зазначає, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, а тому стягнення вказаних коштів з управління Пенсійного фонду є незаконним, по справі управління є неналежним відповідачем.

Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є потерпілою 2 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, не працюючою пенсіонеркою. Проживає в зоні безумовного(обов’язкового) відселення. Враховуючи наведене, вона має право на отримання доплат до пенсії, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За змістом ч.2 ст.39 цього Закону пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.

Позивачка проживає в зоні безумовного(обов’язкового) відселення, а тому має право на підвищення пенсії у розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Проте, передбачена Законом доплата проводилась позивачці частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, закріплених в ст.8 Конституції України, як принцип верховенства права, при вирішенні даного спору суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при визначенні розміру спірних виплат застосуванню підлягають саме норми ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Доводи Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області з приводу того, що воно є неналежним відповідачем - безпідставні, оскільки відповідно до положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. №1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районних у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є відповідачем у справах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій за відповідними позовами.

Також доводи управління щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Суд першої інстанції в своєму рішенні правильно визнав неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області щодо неналежного нарахування і виплати позивачці коштів, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак, суд допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті таких виплат та стягуючи їх.

При цьому суд також не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.

Отже, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб'єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум.

Ухвалюючи рішення, судом було приділено належну увагу питанню дотримання позивачкою вимог статей 99, 100 КАС України, якими передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вище викладене, постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення коштів, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Керуючись ст.ст. 195,196,198,202,205,207 КАС України, колегія суддів,-

постановила:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Народицького районного суду Житомирської області від 8 вересня 2010року змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини в наступній редакції:

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статусі соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з з 01.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням виплачених коштів за вказаний період.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий Судді