УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа № 22-а/0690/4788/11
Категорія 100
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 листопада 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Борисюка Р.М.
суддів: Миніч Т.І., Забродського М.І.
при секретарі
судового засідання ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради Житомирської області, Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області, про визнання дій неправомірними та стягнення недоплачених коштів, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,
за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2009 року,
в с т а н о в и л а :
У травні 2009 року позивач звернулась до суду з даним позовом. В обґрунтування вимог зазначала, що має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи 3 категорії, є пенсіонеркою, проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. Оскільки відповідачі порушують її права, виплачуючи допомогу та доплату у розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просила визнати дії відповідачів неправомірними та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради на її користь кошти, передбачені ст. 37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в сумі 6426,4 грн. за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року та стягнути із Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області кошти, передбачені ст. 39 цього Закону в сумі 32882 грн. за вказаний період.
Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2009 року позов задоволено частково. Дії відповідачів визнано неправомірними і на користь позивачки стягнуто із Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради недовиплачені кошти, передбачені ст. 37 Закону «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в сумі 2570 грн. 70 коп. за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року; стягнуто із Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені донарахувати на користь ОСОБА_2 недовиплачені кошти, передбачені ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в сумі 7516,5 грн. за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року. В решті вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області просить скасувати постанову суду, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, порушено норми процесуального закону, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Зокрема, Управління зазначає, що кошти Пенсійного фонду України не включаються до складу Державного бюджету України, а тому стягнення вказаних коштів з управління Пенсійного фонду є незаконним.
Управління праці та соціального захисту населення Коростенської міської ради постанову суду не оскаржувало, а тому колегія суддів вважає, що воно погодилось з прийнятим рішенням.
Перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є потерпілою 3 категорії внаслідок Чорнобильської катастрофи, непрацюючою пенсіонеркою. Проживає в зоні гарантованого добровільного відселення. Враховуючи наведене, вона має право на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та грошової допомоги у зв’язку із обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва, як передбачено ст. 37 цього Закону.
Проте, передбачена Законом доплата проводилась позивачці частково, у фіксованому розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати.
За змістом ч.2 ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Позивачка проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, а тому має право на підвищення пенсії у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, закріплених в ст.8 Конституції України, як принцип верховенства права, при вирішенні даного спору суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при визначенні розміру спірних виплат застосуванню підлягає саме ст.39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за №836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Доводи Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області з приводу того, що він є неналежним відповідачем - безпідставні, оскільки відповідно до положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007р. №1261 та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районних у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002р. №8-2 (з відповідними змінами), управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже є відповідачем у справах щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсій за відповідними позовами.
Також доводи управління щодо правомірності його дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Разом з тим, визнавши неправомірними дії відповідача щодо неналежного нарахування і виплати позивачу коштів, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд першої інстанції допустив помилку, визначивши конкретну суму заборгованості по сплаті таких виплат.
При цьому суд не врахував те, що з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішенням, дією або бездіяльністю.
Отже, поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що адміністративний суд повинен визнавати дії суб'єктів владних повноважень незаконними і зобов'язувати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про визначення конкретних сум. А тому постанова суду в цій частині підлягає зміні.
Судом було приділено належну увагу питанню дотримання позивачем вимог статей 99, 100 КАС України, якими передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 207, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області задовольнити частково.
Постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 18 грудня 2009 року змінити, виклавши абзац п’ятий резолютивної частини постанови у такій редакції:
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Коростені Житомирської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії, передбачене статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі двох мінімальних заробітних плат з урахуванням виплачених коштів за період з 01.06.2008 року по 31.12.2008 року.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий Судді