Броварський міськрайонний суд Київської області

м. Бровари, вул. Грушевського, 2, 07400, (04594) 6-49-92

справа № 2-а-3475/11

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 вересня 2011 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1,

при секретарі ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії та виплату недоплачених сум пенсії,

в с т а н о в и в :

18 березня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі – ГУ ПФУ), уякому зазначав, що він є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), інвалідом І групи, внаслідок захворювання, пов’язаного із виконанням обов’язків військової служби, що підтверджується довідкою МСЕК.

Відповідно до ст. ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” йому як інваліду І групи, повинна виплачуватись державна пенсія в розмірі не менше 10 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі не менше 100 % мінімальної пенсії за віком.

Станом на 01 березня 2011 року він перебуває на обліку в ГУ ПФУ як військовий пенсіонер і отримує державну пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у значно менших розмірах, ніж передбачено ч. 4 ст. 54, ст. 50 вказаного Закону, чим порушуються його права.

Згідно із ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” він виявив бажання отримувати пенсію відповідно до цього Закону як постраждалий внаслідок аварії на ЧАЕС, інвалід І групи, про що написав заяву до ГУ ПФУ.

Листом ГУ ПФУ повідомило його, що порушень у виплаті немає, пенсія виплачується згідно із вимогами постанов Кабінету Міністрів України.

Вважає відмову ГУ ПФУ у перерахунку і виплаті основної та додаткової пенсій безпідставною, а його дії протиправними.

Враховуючи уточнення позовних вимог, просив визнати дії ГУ ПФУ щодо відмови йому у проведенні перерахунку та невиплаті державної і додаткової пенсій згідно із ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протиправними, зобов’язати ГУ ПФУ провести з 18 вересня 2010 року перерахунок розміру його основної та додаткової пенсій відповідно до ст. ст. 50, 54 зазначеного Закону із розрахунку 10 (десяти) мінімальних пенсій за віком і 100 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та виплатити недоотримані суми пенсії з урахуванням проведених виплат (а. с. 9, 10, 40, 41, 50).

Представник позивача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримав, дав пояснення, аналогічні викладеному вище, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ГУ ПФУ судове засідання не з’явилося, про дату, час і місце судового розгляду повідомлене належним чином.

У запереченнях проти позову зазначає, що між позивачем і відповідачем відсутній предмет спору, оскільки згідно із матеріалами пенсійної справи ОСОБА_3 отримує пенсію за вислугою років, призначену йому за нормами Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, який є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює порядок та умови призначення пенсій військовослужбовцям та деяким іншим особам. У ст. 21 цього Закону визначено, що пенсія по І групі інвалідності призначається в розмірі 100 % відповідних сум грошового забезпечення (заробітку).

Із заявою про перехід з одного виду пенсії на інший вид державної пенсії, а саме на умовах і підставах, визначених ч. 4 ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивач ОСОБА_3 до ГУ ПФУ не звертався, тому державна пенсія згідно із ч. 4 ст. 54 цього Закону позивачу не призначалася. Підстави для визнання дій ГУ ПФУ протиправними відсутні.

Крім того, вказує на те, що пенсії відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” призначаються та виплачуються органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонера, а не відповідачем ГУ ПФУ.

Згідно із вимогами ст. 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. При первинному призначенні ОСОБА_3 вибрав пенсію за вислугою років, а не державну пенсію, передбачену ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка мала б призначатися позивачу територіальним управлінням ПФУ за місцем його проживання.

Позивач ОСОБА_3 має право на виплату лише одного виду пенсії: за вислугою років на підставі та умовах Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” чи Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Щодо виплати позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, передбаченої ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, то вона виплачується йому в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” від 28 травня 2008 року № 530, яка згідно із ст. 117 Конституції України є обов’язковою для виконання.

Також зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно із цим Законом.

Просило залишити позов ОСОБА_3 без задоволення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі матеріали, суд вважає, що позов ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з 29 листопада 2007 року йому довічно встановлено І групу інвалідності, причиною інвалідності є захворювання, пов’язане із виконанням обов’язків військової служби при випробуваннях ядерної зброї, інвалідом війни, що підтверджується посвідченням серії А № 112222, вкладкою до нього № 610856, довідкою МСЕК серії КИО-І № 304504 і посвідченням серії Б 018741.

Перебуває він на обліку в ГУ ПФУ та отримує пенсію по інвалідності, призначену йому відповідно до вимог Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Листом від 01 березня 2011 року № 1879/04 відповідач ГУ ПФУ повідомило позивача ОСОБА_3 про те, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, йому виплачується згідно із вимогами чинного законодавства в розмірі 30 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якої з 01 січня 2011 року становить 225 грн.

Що стосується виплати державної пенсії відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ОСОБА_3 рекомендовано звернутися до ОСОБА_5 Пенсійного фонду України за місцем його проживання.

Відповідно до ст. 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії особам, віднесеним до категорій 1, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

У ст. 59 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов’язків військової служби (службових обов’язків) або відповідно до ст. 54 цього Закону.

Згідно зі ч. 1 ст. 10 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв’язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У п. 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, визначено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності – його законним представником за місцем його проживання.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 не писав заяву про його перехід на інший вид пенсії, зокрема по інвалідності на підставі Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача ГУ ПФУ правових підстав для проведення перерахунку державної пенсії ОСОБА_3 згідно із ч. 4

ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, оскільки позивач отримує пенсію на підставі Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

За змістом ст. 50 цього Закону (в редакції до 01 січня 2008 року) особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам І групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким текст ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було викладено в новій редакції та визначено інший, менший, ніж встановлено цим Законом, розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 22 травня 2008 року відновлено дію ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, на підставі якої особам, потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідам І групи має виплачуватися додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік” від 14 червня 2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року, встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи

з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06 липня 2011 року № 745 установлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” тим, що належать до категорії 1, інвалідам І групи виплачується у розмірі 30 % прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із ст. 113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України.

Визначаючи порядок і розмір додаткової пенсії, за шкоду, заподіяну здоров’ю, Кабінет Міністрів України повинен був встановити розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, не порушуючи положень ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

У ч. 4 ст. 9 КАС України встановлено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Пленум Верховного Суду України у п. 5 постанови “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” № 9 від 01 листопада 1996 року роз’яснив, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону.

Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов’язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд дійшов висновку, що при вирішенні цього спору та визначенні розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, застосуванню підлягає ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Із змісту ст. 50 зазначеного Закону випливає, що під час визначення розміру пенсій за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення ч. 3 ст. 28 цього Закону, на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком чинним законодавством не встановлено.

Дії відповідача ОСОБА_5 ПФУ щодо невиплати позивачу додаткової пенсії згідно із ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” суперечать вимогам даного Закону.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3 щодо зобов’язання ГУ ПФУ провести з 18 вересня 2010 року перерахунок розміру державної та додаткової пенсій підлягає задоволенню частково лише в частині перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 69, 71, 86, 99, 128, 159 – 163, 256 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови ОСОБА_3 у перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до ст. 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” протиправними.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести з 18 вересня 2010 року перерахунок розміру додаткової пенсії ОСОБА_3 згідно із ст. 50, ч. 3 ст. 67 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” із розрахунку 100 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, та виплатити недоотриману суму пенсії з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Постанова суду в частині присудження виплати додаткової пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Броварський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дутчак І.М.