ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ                   

06.02.2009                                                                                  Справа  № 14/127

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Київ

в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Ужгород

до Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород 

про стягнення заборгованості у загальній сумі 1827,42грн., в тому числі сума 1500грн. - основний борг, сума 96грн. - проценти за використання кредиту та сума 231,42грн. - пеня,  

                                                     Суддя                         В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача:  Балога М.І. -директор Закарпатської філії ТОВ  "Фінансова компанія" "Надія України"; Дорошук А.В. -представник за дов. від 20.01.2009р.  

від відповідача: не з”явився

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України", м. Ужгород (далі - позивач) звернулося до господарського суду з  позовом про стягнення з Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (далі - відповідач) заборгованості  у загальній сумі 1827,42грн., в тому числі сума 1500грн. - основний борг, сума 96грн. - проценти за використання кредиту та сума 231,42грн. - пеня.

          Представником позивача  позовні вимоги підтримано в повному обсязі з посиланням на підтвердження позовних вимог долученими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема посилається на порушення  відповідачем зобов'язання  щодо повернення  виданого йому  кредиту та відсотків за користування кредитом  за Кредитним Договором.  

          На виконання вимог ухвали суду від 16.01.2009р. про відкладення  розгляду справи №14/127 представником позивача подано оригінал платіжного доручення №125 від 28.11.2008р. про сплату  витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу  у сумі 118грн. та заяву про додаткове нормативно-правове обгрунтування збитків у  заявленій  до стягнення сумі 500грн. Крім того, подано  для огляду оригінали документів, засвідчені копії з яких долучені до матеріалів позовної заяви та оригінал  поштової квитанції  у підтвердження факту відправлення відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідач належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду даної справи (ухвала суду від 16.01.2009р. про відкладення  розгляду справи №14/127 на 06.02.2009р. на 10год. 00хв. за київським часом, надіслана відповідачеві  рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджено повідомленням №13129547 про вручення відповідачу поштового відправлення 21.01.2009р.). Свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив. Про причини невиконання вимог ухвали суду та неявки в судове засідання без поважних причин представника відповідача суду не повідомлено.

          За таких обставин, суд вирішує спір в даному судовому засіданні в порядку    ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

01.09.2008 року  між Закарпатською філією Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України" (далі - кредитор, позивач) та Фізичною особою  - підприємцем ОСОБА_1(далі -позичальник, відповідач)  було укладено договір кредиту №ДК 306-147е  ( далі -Договір, а.с.9), п.2.1  якого  передбачено, що кредитор надає позичальнику в тимчасове користування кредит у сумі 1500грн. з оплатою по процентній ставці 1,6% на тиждень, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі  та на умовах, передбачених Договором. 

Відповідно до п.п.5.1 Договору за користування кредитом позивальник сплачує кредитору відсотки у розмірі 1,6% на тиждень від суми, зазначеної у п.2.1 Договору, що складають 96грн.  

Підпунктом 3.2 Договору передбачено, що позичальник  зобов”язується повністю повернути кредит та відсотки за користування кредитом  до 29.09.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі зазначеного договору та видаткового касового ордеру №341 від 01.09.2008р. (а.с.13), кредитором  було надано, а позичальником отримано кредит у розмірі 1500грн.

Разом з тим, позичальником було порушено зобов”язання по Договору кредиту щодо повернення кредитору  кредиту та відсотків за користування кредитом, у передбачений п.п 3.2 Договору строк  - до 29.09.2008р.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших вимог,  що  звичайно ставляться.

          Також дане правило закріплено в Господарському кодексі України. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 1500грн. основного боргу та  суми 96грн. процентів за використання кредиту, є такими, що належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами,   відповідачем не спростовані, а тому позов в даній частині  підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача в примусовому порядку на користь позивача суми 1500грн. основного боргу та  суми 96грн. процентів за використання кредиту .

Статтею 230 ГК України передбачено  обов”язок  учасника господарських відносин сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання штрафні санкції, які у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). 

Пунктом 6 статті 231 ГК України передбачено, що штрафні  санкції   за   порушення   грошових   зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З урахуванням вищезазначених норм  ГК України  та з врахуванням п.7 Договору кредиту, є правомірним нарахування  позивачем   відповідачеві суми 231,42грн. пені за прострочення зобов”язання по оплаті суми 1500грн. основного боргу за отриманим кредитом та  суми 96грн. процентів за використання кредиту, яка (сума 231,42грн.) також є несплаченою відповідачем,  належним чином підтверджена матеріалами справи, а отже підлягає стягненню з відповідача в примусовому порядку.    

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на відповідача відшкодування на користь  позивача проведених витрат  по оплаті держмита в розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат по оплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. 

Статтею 44 ГПК України передбачено склад судових витрат, які  складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивачем одночасно заявлена до стягнення сума 500грн. понесених збитків у вигляді витрат на оплату правової допомоги із залученням фахівця на підставі укладеного договору про надання правової  фінансової допомоги (а.с.14-15).

З огляду на вищевикладене, вказана сума  понесених збитків, у зв”язку з оплатою послуг фахівця, як не адвоката, не вважається судовими  витратами відповідно до вимог ст.44 ГПК України та відповідно не підлягає відшкодуванню, як сума судових витрат.

Разом з тим, слід зазначити, що якщо сторона у справі вважає, що зазнала збитків у зв”язку з оплатою  послуг  фахівця (крім адвоката), то вона не позбавлена права звернутися в установленому законом порядку до іншої сторони з позовною вимогою про відшкодування таких збитків, після набрання рішенням законної сили.  

         З огляду на викладене, керуючись ст. 193, 230, 231 Господарського кодексу України,  ст. 526  Цивільного кодексу України,  ст.ст. 4, 4-1, 4-2,  4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7,  32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82, 84, 85, 115 та 116   Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

вирішив:

1.   Позов задоволити.

          2. Стягнути з Фізичної особи  - підприємця ОСОБА_1                  /АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1/ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України",                    м. Київ в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" "Надія України" /м. Ужгород, вул. Минайська, 16/206, код ЄДРПОУ 35792805, п/р 26505301206975 в філії „Відділення  Промінвестбанку” в м. Ужгород, МФО 312163/  заборгованість у загальній сумі 1827,42грн. (в тому числі у сумі 1500грн. - основного боргу, у сумі 96грн. - процентів за використання кредиту та у сумі 231,42грн. - пені),    суму 102грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита  та суму 118грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ.

         Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

        Суддя                                                                                            В.І. Карпинець