УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №22-ц/0690/2042/11 Головуючий у 1-й інст. Юрчук
Категорія 45 Доповідач Борисюк Р. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2011 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Борисюка Р.М.
суддів: Худякова А.М., Забродського М.І.
при секретарі
судового засідання ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та Баранівської міської ради про усунення перешкод в користуванні частиною земельної ділянки та встановлення порядку користування земельною ділянкою, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради №46 від 14.03.1996 року та № 97 від 22.05.2008 року в частині оформлення права власності на домоволодіння, про скасування державної реєстрації права приватної власності на домоволодіння та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом; про встановлення факту прийняття спадщини та володіння частиною житлового будинку на праві приватної власності та про визнання права власності по спадкуванню за законом,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2011 року, -
в с т а н о в и л а :
5 червня 2009 року ОСОБА_2 пред'явила позов до ОСОБА_3 про повернення самовільно зайнятої частини земельної ділянки, де просила зобов'язати відповідача повернути їй самовільно зайняту земельну ділянку площею 0.2500 га, розташовану в м. Баранівка по вул. Степанюка,17.
Протягом судового розгляду ОСОБА_2 неодноразово уточнювала позовні вимоги і 07.07.2010 року вона надала суду уточнюючу позовну заяву (т.1 а.с. 158—160), якою подала позов до ОСОБА_3, Баранівської міської ради, і просить суд: - визнати недійсним рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради №46 від 14.03.1996 року та № 97 від 22.05.2008 року в частині оформлення права власності на 43/100 за ОСОБА_4 та 57/100 за ОСОБА_5 на будинок за адресою м.Баранівка, вул.Степанюка 17; - скасувати державну реєстрацію права приватної власності на частину будинку за адресою м.Баранівка вул. Степанюка 17: 43/100 на ОСОБА_6 та 57/100 на ОСОБА_5; - усунути ОСОБА_3 від права користування частиною самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,18 га, розташованої на північ від її будинку №15 по вул. Степанюка та частиною земельної ділянки площею 0.08 га, розташованої на південь від її будинку, зазначеної на кадастровому плані синім кольором, та зобов'язати ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 зазначені земельні ділянки в її користування; - відмовити в позові ОСОБА_3 (по його зустрічній заяві від 12.10.2010 року) у визнанні факту прийняття ним спадщини на частину 43/100 житлового будинку, розташованого в м. Баранівка по вул. Степанюка, 17; - стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
12.10.2009 року ОСОБА_3 подав зустрічний позов до ОСОБА_2, де просить суд визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22.06.1996 року Баранівською державною нотаріальною конторою і зареєстрованого в реєстрі за №1239 на ім'я ОСОБА_2 на спадкування 43/100 частини житлового будинку, що розташований в м. Баранівка, вул. Степанюка, 17 після смерті батька ОСОБА_7, який помер 15.05.1980 року; просить встановити факт, що він - ОСОБА_3 після смерті батька, ОСОБА_7 прийняв спадщину в розмірі 43/200 частин житлового будинку, що знаходиться в м. Баранівка, по вул. Степанюка,17. (т.1 а.с.80-82).
25.01.2011 року представник ОСОБА_3- ОСОБА_8 надала суду уточнюючу позовну заяву, якою просить суд; 1) визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22.06.1996 року Баранівською державною нотаріальною конторою Житомирської області, зареєстроване в реєстрі за № 1239, на ім'я ОСОБА_2 в частині спадкування 43/100 частини житлового будинку, розташованого в м. Баранівка, по вул. Степанюка,17 після смерті батька ОСОБА_7, яка сталася 15.05.1980 року; 2) встановити факт прийняття ОСОБА_9 спадкового майна згідно п.1 ч.І ст. 549 ЦК УРСР після померлого 15.05.1980 року чоловіка ОСОБА_3 на ? частину домоволодіння по спадкуванню за законом, тобто 43/200 частини житлового будинку, розташованого в м. Баранівка, по вул. Степанюка, 17, Житомирської області; 3) встановити факт, що ОСОБА_9 при житті користувалася і володіла на праві приватної власності 43/100 частинами житлового будинку по вул. Степанюка,17 в м. Баранівка, яке зареєстроване за її чоловіком ОСОБА_7, який помер 15.05.1980 року; 4) встановити факт, що ОСОБА_3 прийняв спадщину після померлої 15.07.1988 року в м. Баранівка матері ОСОБА_9, яка складається з 43/100 частини житлового будинку, розташованого в м. Баранівка по вул. Степанюка, 17 шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном згідно ч.1 ст. 549 ЦК України та набув права власності по спадкуванню за законом на 43/100 частини даного житлового будинку після померлої 15.07.1988 року в м. Баранівка матері ОСОБА_9, яка зареєстрована за ОСОБА_2 (т.2 а.с. 1-3).
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 – ОСОБА_8 доповнила вимоги і просить суд визнати за ОСОБА_3 право власності по спадкуванню за законом на 43/100 частини даного житлового будинку після померлої 15.07.1988 року в м. Баранівка матері ОСОБА_9, яка зареєстрована за ОСОБА_2 (т.2 а.с. 45).
Рішенням Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2011 року в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради №46 від 14.03.1996 року та № 97 від 22.05.2008 року в частині оформлення права власності на домоволодіння за ОСОБА_3 і ОСОБА_7, про скасування державної реєстрації права приватної власності на домоволодіння, відмовлено за безпідставністю заявлених вимог.
Судом встановлено наступний порядок користування земельними ділянками, розташованими в м. Баранівка по вулиці Степанюка №15 і Степанюка №17:
- визнано право користування земельною ділянкою за власником будинку №15 ОСОБА_2, розташованою по вулиці Степанка №15 в м. Баранівка, Житомирської області згідно додатку №5 до листа Баранівського міського голови №471 від 24.06.2011 року: для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0.06 га з межами позначеними літерами С-У-Р-Т та для ведення особистого селянського господарства площею 0.2499 га з межами позначеними літерами: А-С-К і У-Р-О-П-Р, а всього площею 0.3099 га з межами, позначеними літерами : А Г О П Р К ;
- визнано право користування земельною ділянкою за власниками будинку №17, розташованою по вулиці Степанюка в м. Баранівка, Житомирської області згідно додатку №5 до листа Баранівського міського голови №471 від 24.06.2011 року: для будівництва і обслуговування житлового будинку площею 0.15 га з межами позначеними літерами А-Б-В-Г-Д-Е-Є-Ж та ведення особистого селянського господарства площею 0.15 га з межами позначеними літерами: 3-Ж-Є-І та Л-К-Р-П-О-Н-М-Л, а всього площею 0.30га .
Зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено повністю.
Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22.06.1996 року Баранівською державною нотаріальною конторою Житомирської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1239, на ім'я ОСОБА_2 в частині спадкування 43/100 частини житлового будинку, розташованого в м. Баранівка, по вул. Степанюка, 17, Житомирської області після смерті батька ОСОБА_7, яка сталася 15.05.1980 року, як таке, що не відповідає вимогам закону.
Встановлено факт, що ОСОБА_9 при житті користувалася і володіла на праві спільної сумісної власності подружжя 43/100 частинами житлового будинку по вул. Степанюка, 17 в м. Баранівка, Житомирської області, яке було зареєстроване за її чоловіком ОСОБА_7, і який помер 15.05.1980 року та мала право при його житті, як дружина на 43/200 частини домоволодіння.
Встановлено факт прийняття ОСОБА_9 спадщини згідно п.1 ч. 1ст. 549 ЦК УРСР після померлого 15.05.1980 року її чоловіка ОСОБА_3, а саме 1/4 частину домоволодіння, тобто 43/200 частини житлового будинку, розташованого в м. Баранівка, по вул. Степанюка, 17, Житомирської області.
Встановлено факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після померлої 15.07.1988 року в м. Баранівка матері ОСОБА_9, яка складається з 43/100 частини квартири №2 житлового будинку, розташованого в м. Баранівка по вул. Степанюка, 17, Житомирської області шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном згідно ч. 1 ст. 549 ЦК України.
Визнано за ОСОБА_3 право власності по спадкуванню за законом на спадкове майно померлої 15.07.1988 року матері - ОСОБА_9 на 43/100 частини - квартиру №2 житлового будинку №17, розташованого по вул. Степанюка, в м. Баранівка, Житомирської області, яке зареєстроване за ОСОБА_10.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на те, що судом першої інстанції рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове, яким її позовні вимоги задовольнити частково, зобов’язати ОСОБА_3 повернути у її користування 0,1905 га земельної ділянки, яка знаходиться біля її будинку № 15 по вулиці Степанюка в м. Баранівка Житомирської області з правої сторони. Звертає увагу на те, що суд першої інстанції встановивши порядок користування земельними ділянками, вийшов за межі її позовних вимог, оскільки в своєму позові вона цього не просила.
Крім того, ОСОБА_2 в своїй скарзі просить позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22.06.1996 року Баранівською державною нотаріальною конторою Житомирської області, зареєстроване в реєстрі № 1239 на її ім’я в частині спадкування 16,125% житлового будинку, розташованого в м. Баранівка по вулиці Степанюка, 17 Житомирської області після смерті батька ОСОБА_7, яка настала 15.05.1980 року.
Встановити факт, що ОСОБА_9 при житті користувалась і володіла на праві спільної сумісної власності подружжя 43/100 частинами житлового будинку по вулиці Степанюка, 17 в м. Баранівка, яке було зареєстроване за її чоловіком ОСОБА_7, який помер 15.05.1980 року, та мала право при його житті, як дружина, на 43\200 частини домоволодіння, що становить 21,5% від усього житлового будинку за № 17.
Встановити факт прийняття ОСОБА_9 спадщини згідно п.1 ч.1 ст. 549 ЦК УРСР після померлого 15.05.1980 року її чоловіка ОСОБА_3, а саме 10,75% житлового будинку по вулиці Степанюка, 17 в м. Баранівка.
Встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини після померлої 16.07.1988 року в м. Баранівка матері ОСОБА_9, що становить 16,125% житлового будинку по вулиці Степанюка, 17 в м. Баранівка Житомирської області.
Визнати за ОСОБА_3 право власності по спадкуванню за законом на спадкове майно померлої 15.07.1988 року матері ОСОБА_9, а саме: на 16,125% житлового будинку № 17 по вулиці Степанюка в м. Баранівка Житомирської області, що складає частину квартири № 2.
Розглянувши справу в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_2 щодо визнання недійсним рішення виконавчого комітету Баранівської міської ради №46 від 14.03.1996 року та № 97 від 22.05.2008 року в частині оформлення права власності на домоволодіння за ОСОБА_3 і ОСОБА_7, про скасування державної реєстрації права приватної власності на домоволодіння, відмовлено за безпідставністю заявлених вимог. В цій частині рішення суду не оскаржується.
У той же час, суд, відповідно до вимоги ОСОБА_2 про усунення ОСОБА_3 від права користування частиною самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,18 га, розташованої на північ від її будинку №15 по вул. Степанюка та частиною земельної ділянки площею 0.08 га, розташованої на південь від її будинку, зазначеної на кадастровому плані синім кольором, та зобов'язання ОСОБА_3 повернути ОСОБА_2 зазначені земельні ділянки в її користування, своїм рішенням визнав право користування земельною ділянкою за власниками будинку №15 та №17, розташованою по вулиці Степанюка в м. Баранівка, Житомирської області згідно додатку №5 до листа Баранівського міського голови №471 від 24.06.2011 року та встановив порядок користування між його власниками.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Таким чином, суд першої інстанції, вийшов за межі заявлених позовних вимог, на що в своїй апеляційній скарзі і посилається ОСОБА_2, що є порушенням норм процесуального права, тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в позові ОСОБА_2 в цій частині за безпідставністю позовних вимог, оскільки фактично, виходячи із обставин справи, саме є необхідність встановлення порядку користування земельною ділянкою.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд правильно прийшов до висновку, що свідоцтво про право на спадщину за законом, видане 22.06.1996 року Баранівською державною нотаріальною конторою Житомирської області, зареєстрованого в реєстрі за № 1239, на ім'я ОСОБА_2 в частині спадкування 43/100 частини житлового будинку, розташованого в м. Баранівка, по вул. Степанюка, 17, Житомирської області після смерті батька ОСОБА_7, яка сталася 15.05.1980 року, повинне бути визнане недійсним, як таке, що не відповідає вимогам закону.
Також є обґрунтованими висновки суду щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3 в іншій частині, оскільки дані обставини підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Зокрема, встановлено, що 43/100 частин житлового будинку №17 по вул. Степанюка в м. Баранівка Житомирської області на праві приватної власності належали ОСОБА_11, а решта 57/100 частини цього будинку його сину – ОСОБА_12 (т.1 а.с. 62, 87).
ОСОБА_11 проживав у своїй частині будинку з дружиною ОСОБА_9, а ОСОБА_12 з дружиною ОСОБА_8 та трьома неповнолітніми дітьми у своїй частині будинку, що сторони не заперечили в засіданні. Після смерті ОСОБА_11 15.05.1980 року, у відповідності до вимог ч.1 п.1 ст. 549 ЦК УРСР (який діяв на той час), його дружина ОСОБА_9 прийняла спадщину в 43/200 частин вказаного будинку.
15.07.1988 року померла ОСОБА_9 Позивач – ОСОБА_2 в цьому будинку не проживала та не була зареєстрована в ньому. До державної нотаріальної контори не подавала заяви протягом шести місяців на час відкриття спадщини після померлого батька та після померлої матері. Позивач звернулася до державного нотаріуса лише в 1996 році, при цьому не повідомила про наявність інших спадкоємців.
ОСОБА_3 прийняв спадщину, яка відкрилася 15.07.1988 року після смерті матері ОСОБА_9 на її спадкове майно, а саме - 43/100 частини будинку №17 по вул. Степанюка в м. Баранівка, оскільки протягом шести місяців після відкриття спадщини він фактично вступив в управління та володіння спадковим майном. Провів ремонт крівлі, інших частин будинку, де проживали його діти та де проживала мати, користувався земельною ділянкою. Зазначені факти підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, довідкою Полянківської селищної ради №1360 від 29.11.2010 року і домовою книгою на домоволодіння №26 по вул. Комсомольська в смт. Полянка Баранівського району, де ОСОБА_3 з дружиною став проживати в новозбудованому будинку в смт. Полянка лише з 15.02.1989 року, тобто після смерті матері (т.1 а.с.276-281, 137).
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують висновки суду та не впливають на правильність прийнятого рішення в цій частині, оскільки суду не було надано інших доказів, на які апелянт посилається на підтвердження обставин, крім тих, на які суд послався в своєму рішенні.
Рішення ухвалено в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування в цій частині відсутні.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Баранівського районного суду Житомирської області від 24 червня 2011 року в частині часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_2 скасувати і ухвалити нове, яким відмовити в позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права та порядку користування земельними ділянками, які розташовані по вул. Степанюка, 15 та по вул. Степанюка, 17 в м. Баранівка Житомирської області.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Судді: