УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №22-ц/0690/4130/11 Головуючий у 1-й інст. Невмержицький (ОСОБА_1 р.с.) 2-4/11
Категорія 20 Доповідач Борисюк Р. М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Борисюка Р.М.
суддів: Миніч Т.І., Забродського М.І.,
при секретарі
судового засідання ОСОБА_2
з участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 до ОСОБА_1 районної ради Житомирської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Новознак», треті особи: комунальне підприємство «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації», приватний нотаріус Радомишльського районного нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_18 про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та витребування майна з чужого незаконного володіння,
за апеляційними скаргами ОСОБА_1 районної ради Житомирської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Новознак», приватного нотаріуса ОСОБА_18, на рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 травня 2011 року, -
встановила:
Позивачі у жовтні 2008 року звернулися в суд із позовною заявою до відповідачів, і після уточнення своїх вимог просили визнати недійсним договір купівлі – продажу індивідуально визначеного нерухомого майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Радомишльського району, що підлягає приватизації шляхом викупу – майнового комплексу «Радомишльського міжгосподарського комбінату по виробництву кормів на промисловій основі», розташованого по вул. Котовського, 37 в м. Радомишлі Житомирської області, укладений 21 грудня 2005 року між продавцями - територіальними громадами сіл, селищ, міст Радомишльського району, в особі органу приватизації - ОСОБА_1 районної ради Житомирської області та покупцем – юридичною особою товариством з обмеженою відповідальністю «Новознак», також просили витребувати цей майновий комплекс з чужого незаконного володіння і скасувати державну реєстрацію об’єктів нерухомого майна, згідно інвентарної справи, розташованих в м. Радомишлі по вул. Котовського, 37.
Рішенням Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 травня 2011 року позовну заяву задоволено повністю.
В апеляційних скаргах відповідачі ОСОБА_1 районна рада Житомирської області, товариство з обмеженою відповідальністю «Новознак», а також третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_18 просять скасувати рішення суду і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Свої доводи обґрунтовують тим, що суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному встановленні обставин справи. Судом не враховано, що позивачі, як на момент відчуження майна за спірним договором, так і раніше не були власниками майна, що було предметом купівлі продажу, а відповідачами по справі повинні бути територіальні громади сіл, селищ, міст Радомишльського району, які уповноважили ОСОБА_1 районну раду на відчуження цього нерухомого майна.
Апелянти вважають, що суд вийшов за межі позовних вимог, визнаючи недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_1 районної ради на нерухоме майно від 06.10.2005 року. Крім того, судом ухвалено рішення відносно позивача ОСОБА_6, який не зазначений в уточненій позовній заяві. Також, у випадку визнання недійсним договору купівлі - продажу, судом залишилося не вирішене питання двосторонньої реституції, розмір і порядок повернення коштів за придбаний об’єкт, суд не звернув увагу, що невід’ємним додатком до спірного договору є додаткова угода від 27.12.2005 року, по якій рішення не прийнято.
Крім того, в апеляційній скарзі ТОВ «Новознак» посилається на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення підвідомчості справ, оскільки вказані правовідносини регулюються Господарський процесуальним кодексом України і підвідомчі господарським судам, а також на пропущення строку позовної давності.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, у межах ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна, суд першої інстанції обґрунтовує це тим, що під час вчинення правочину стороною, зокрема продавцем, не були додержані вимоги , які встановлені ст. 203 ЦК України, а також тим, що органи місцевого самоврядування не наділені повноваженнями розпорядження майном агропромислового комплексу.
Висновок суду не відповідає обставинам справи, встановленим доказам, рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню із наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 міжгосподарський комбікормовий завод був побудований в 1972 році, при дольовій участі 22 колгоспів Радомишльського району. Рішенням зборів уповноважених представників сільськогосподарських підприємств Радомишльського району від 1 квітня 1994 року з метою кращого використання потужностей міжгосподарського комбікормового заводу та з виробничою необхідністю, було вирішено приєднати його до кооперативно-державного Поліського науково-виробничого селекційного центру по м’ясному скотарству «Росія», с. Велика Рача Радомишльського району в оперативне управління, з залишенням паїв сільсько-господарських підприємств району( т.2 а.с. 42).
27 травня 2005 року на зборах уповноважених представників сільськогосподарських підприємств Радомишльського району було прийнято рішення про створення робочої групи для визначення правонаступництва і правомірності керівників господарств району представляти господарства в вирішенні питання про продаж комбікормового заводу (т. 2 а.с. 43).
Після чого, на підставі рішень загальних зборів сільськогосподарських підприємств Радомишльського району, які приймали дольову участь у будівництві комбінату, та згідно рішення ОСОБА_1 районної ради від 08.06.2005 року № 263, було передано вказаний майновий комплекс у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст Радомишльського району і ОСОБА_1 районною радою видане свідоцтво про право власності на майновий комплекс «Радомишльського міжгосподарського комбінату по виробництву кормів на промисловій основі», від 06.10.2005 року(т.2 а.с. 44-57, 241-243).
27 жовтня 2005 року між ОСОБА_1 районною радою та ТОВ «Новознак» було укладено договір оренди цього майнового комплексу з правом викупу (т.2 а.с. 64 -70).
На підставі рішень органів місцевого самоврядування, які представляють інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст Радомишльського району, 21 грудня 2005 року за договором купівлі-продажу було проведено відчуження майнового комплексу «Радомишльського міжгосподарського комбінату по виробництву кормів на промисловій основі», розташованого по вул. Котовського, 37 в м. Радомишлі Житомирської області, юридичній особі - товариству з обмеженою відповідальністю «Новознак» із збереженням цільового призначення (т.2 а.с. 31-38, 72-76, т. 3 а.с. 177-186).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували наявність права позивачів у спільній власності суб’єктів цього права на майновий комплекс «Радомишльського міжгосподарського комбінату по виробництву кормів на промисловій основі».
Суд не дав належну оцінку тому, що наявність в матеріалах справи копій свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), виданих на ім’я кожного з позивачів, підтверджує лише, що вказані особи мають право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства КДПНВСЦ «Росія» (т.2 а.с. 205-237), докази, які б підтверджували, що майно «Радомишльського міжгосподарського комбінату по виробництву кормів на промисловій основі» на час розпаювання входило до пайового фонду кооперативно-державного Поліського науково-виробничого селекційного центру по м’ясному скотарству «Росія» відсутні, також позивачами не надано доказів, що їх частки знаходяться в майні цього комбінату. Зазначені особи лише перебували у трудових відносинах із вказаним підприємством, отримували заробітну плату за виконану роботу (т.1 а.с. 164-248).
Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ці майнові сертифікати були видані в період 2007-2008 років, тобто ніякого відношення до майна «Радомишльського міжгосподарського комбінату по виробництву кормів на промисловій основі» вони не мають, оскільки його реєстрація на праві власності територіальних громад сіл, селищ, міст Радомишльського району згідно рішень органів місцевого самоврядування була проведена у 2005 році (т.3 а.с. 185-186).
Позивачами не надано доказів порушення їх прав та інтересів, внаслідок укладання спірного договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Відповідно до вимог ч.3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.
В порушення ст. 214 ЦПК України, суд першої інстанції зазначених вимог закону не взяв до уваги.
Судом при розгляді справи не в повному обсязі з’ясовані обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого було ухвалено рішення, яке не грунтується на вимогах закону та не відповідає обставинам справи, а тому це рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового – про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог.
Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила :
Апеляційні скарги ОСОБА_1 районної ради Житомирської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Новознак», приватного нотаріуса ОСОБА_18 задовольнити.
Рішення Радомишльського районного суду Житомирської області від 12 травня 2011 року та додаткове рішення цього суду від 15 листопада 2011 року скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Судді