Судове рішення #4532060
14/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

                

03.02.2009                                                                             Справа  № 14/119


за позовом  Відкритого акціонерного товариства  "Банк "Фінанси та кредит"",                  м. Київ в особі відділення №13 Закарпатської обласної дирекції, м. Ужгород  філії "Західне регіональне управління" Відкритого акціонерного товариства  "Банк "Фінанси та кредит"", м. Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-американського підприємства "Новотех", с. Дийда Берегівського району

про           стягнення заборгованості у сумі 518209,17грн.,


                                                     Суддя                         В.І. Карпинець


За участю представників сторін:

від позивача: Омелянська Є.І. - начальник юридичного сектору Закарпатської обласної дирекції філії "Західне регіональне управління" ВАТ "Банк "Фінанси та кредит"" за дов. від 03.07.2008р.

від відповідача: не з”явився


СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство  "Банк "Фінанси та кредит"", м. Київ в особі відділення №13 Закарпатської обласної дирекції, м. Ужгород  філії "Західне регіональне управління" Відкритого акціонерного товариства  "Банк "Фінанси та кредит"", м. Львів  (далі - позивач) звернулося до господарського суду з  позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-американського підприємства "Новотех", с. Дийда Берегівського району про стягнення заборгованості у сумі 518209,17грн.

          Представником позивача позовні вимоги підтримано  в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві (а.с.3-5), зокрема з посиланням на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-американського підприємства "Новотех" договірних відносин за Договором про відновлювальну кредитну лінію №157-01-07 та додаткових Договорів №1 та  №2 до даного Договору,  шляхом порушення строків сплати суми кредиту та відсотків   згідно затвердженого графіку та комісійної винагороди за розрахунково –касове обслуговування при проведенні кредитних операцій, що передбачено умовами вищезазначеного Договору та комісійної винагороди за перегляд умов кредитного Договору, що передбачено умовами  додаткового  Договору №1 від 24.01.2008р.

          Представником позивача подано витяг Головного управління статистики у Закарпатській області з ЄДРПОУ від 03.02.2009р. №05/3-11/479, як доказ у підтвердження факту перебування відповідача у ЄДРПОУ та його правового статусу, як юридичної особи. Також представником позивача подано до матеріалів справи додаткові докази у підтвердження позовних вимог, зокрема засвідчену копію з додаткового Договору  №2 від 25.04.2008р. до Договору про відновлювальну кредитну лінію №157-01-07 та  розгорнуті   розрахунки нарахування  відсотків і комісії.

          Відповідач належним чином був повідомлений судом про порушення провадження у справі та про час і місце розгляду даної справи (ухвала суду про порушення провадження у справі  від 12.12.2008р. №14/119, надіслана відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджено повідомленням про вручення 13.12.2008р. відповідачеві вищезазначеної кореспонденції та ухвала суду від  21.01.2009р. про відкладення розгляду справи на 03.02.2009р. на 11год.00хв. за київським часом, надіслана відповідачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджено повідомленням про вручення 28.01.2009р. відповідачеві даної ухвали суду). Разом з тим, відповідач повторно письмовий відзив на позов з доказами в його обгрунтування не подав та свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні не направив. Про причини невиконання вимог вищезазначених ухвал суду та неявки в судове засідання без поважних причин відповідача безпосередньо або його уповноваженого представника, відповідачем суду не повідомлено.

          Отже, судом вжито достатніх заходів щодо належного повідомлення відповідача про судове засідання по розгляду даної справи. За таких обставин, у даному судовому засіданні справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

          Розгляд справи відкладався (ст.77 ГПК України).


          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, суд       

встановив:          

          На підставі Договору про відновлювальну кредитну лінію №157-01-07 від 21.12.2007р. (а.с.3-5) позивач  (ВАТ  "Банк "Фінанси та кредит”” в особі Закарпатської обласної дирекції  філії "Західне регіональне управління" Відкритого акціонерного товариства  "Банк "Фінанси та кредит"")  відкрив  відповідачеві (ТОВ Спільного українсько-американського підприємства "Новотех") відновлювальну кредитну лінію на суму 370 000грн., яку відповідач зобов”язувався повернути   19.12.2008р.  та сплатити за користування кредитними коштами проценти у встановленому даним Договором розмірі (далі –Договір №157-01-07 від 21.12.2007р.).  На виконання умов Договору №157-01-07 від 21.12.2007р. позивачем було відкрито відповідачеві  кредитну лінію  та на підставі заявки від 21.12.2007р. на отримання траншу за відкритою кредитною лінією (а.с.35) було перераховано суму 370 000грн. згідно меморіального ордеру №2252018 від 21.12.2007р. (а.с.34).

          24.01.2008р. було укладено додатковий Договір №1 до Договору  №157-01-07 від 21.12.2007р. (далі - додатковий Договір №1 до Договору  №157-01-07 від 21.12.2007р., а.с.14), згідно якого було збільшено розмір кредиту та змінено суми  погашення кредиту, з урахуванням додаткового траншу, згідно зазначеного графіку. На виконання умов даного додаткового Договору №1 до Договору  №157-01-07 від 21.12.2007р. позивачем було відкрито відповідачеві  кредитну лінію  та на підставі заявки від 24.01.2008р на отримання траншу за відкритою кредитною лінією (а.с.32) було перераховано суму 100 000грн. згідно меморіального ордеру №2360091 від 25.01.2008р. (а.с.34).

          Крім того, між сторонами було укладено додатковий Договір  №2 від 25.04.2008р. до Договору про відновлювальну кредитну лінію №157-01-07, яким визначено, зокрема розмір нарахування та строки сплати процентів.          

          Разом з тим, відповідачем було порушено умови Договору про відновлювальну кредитну лінію №157-01-07, з урахуванням умов, передбачених у  додаткових Договорах №1 та №2, оскільки сума основного кредиту в рахунок погашення заборгованості по відкритій кредитній лінії у встановлені строки не поверталась.

          У зв”язку з порушенням позичальником  строків сплати кредитної заборгованості за вищенаведеним Договором до додатковими Договорами, позивач   неодноразово звертався до позичальника про необхідність добровільної та своєчасної оплати наявної заборгованості, зокрема на підставі листа від 15.10.2008р. №1643 (а.с.21), листа від 21.10.2008р. №1667 та листа –вимоги №1805 від 31.10.2008р.(а.с.23). Разом з тим, відповідачем наявна перед позивачем заборгованість погашена не була,  у зв”язку з чим  у нього станом на 08.12.2008р. виникла заборгованість перед позивачем у сумі 470 000грн. по тілу кредиту, у сумі 2820грн. комісійної винагороди та у сумі 36510,94грн по відсотках за користування кредитом,  що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом (ст.530 ГК України).

          Відповідно до ст. 175 ГК України майново –господарські зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Таким чином, на день розгляду спору у суді, обставини спору (права і зобов’язання сторін) оцінюються судом з огляду на правила ЦК.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинно виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору чи вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу зобов’язання –кредитор вправі вимагати виконання обов’язку від боржника у випадку невиконання останнім своїх зобов’язань у відносинах. Підставою виникнення зобов’язання є юридичний факт.

В даній правовій ситуації юридичним фактом, на підставі якого виникли зобов’язальні відносини між сторонами, є  надання кредиту (ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець)  зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, обов’язок відповідача своєчасно  оплачувати кредит у відповідності до графіку його погашення та нараховані  відсотки за отриманий кредит відповідно до умов Договору, є безспірним.

Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 615 ЦК України).

          З урахуванням вищезазначених вимог  ЦК України та умов Договору, у зв”язку з неналежним виконанням  відповідачем умов  Договору про відновлювальну кредитну лінію №157-01-07 та додаткових Договорів №1 та №2 до нього, заборгованість відповідача   перед позивачем у сумі 470 000грн. по тілу кредиту, у сумі 2820грн. комісійної винагороди, у сумі 36510,94грн по відсотках за користування кредитом належним чином підтверджено позивачем долученим до справи доказовими матеріалами, відповідачем не спростовані, а тому вказана заборгованість підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.  

          

          Підпунктом 7.1 пункту 7 додаткового Договору  №2 від 25.04.2008р. до Договору про відновлювальну кредитну лінію №157-01-07 право кредитора у випадку прострочення Позичальником строків  повернення коштів і/або сплати процентів за користування кредитними коштами, визначених цим Договором, нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.


          З огляду на викладене, є правомірним нарахування позивачем відповідачеві пені у сумі  8878,23грн.

 

          Отже, з урахуванням вищезазначених обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача загальної суми 518209,17грн. заборгованості (в тому числі суми 470 000грн. по тілу кредиту,  суми 2820грн. комісійної винагороди, суми 36510,94грн по відсотках за користування кредитом та суми 8878,23грн. нарахованої пені) є такими, що  належним чином позивачем відповідно до вимог ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи та фактичними обставинами, а відповідно позов підлягає до задоволення.  

          Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, шляхом відшкодування на користь позивача загальної суми  5182,10грн. витрат по оплаті держмита та суми 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.          


         З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175 та 193  Господарського кодексу України,  ст.ст.509, 526, 1054 Цивільного кодексу України,  ст.ст. 4, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82, 84, 85, 115 та 116   Господарського  процесуального  кодексу  України, суд

вирішив:

1.   Позов задоволити  повністю

          2. Стягнути з  Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-американського підприємства "Новотех" / Берегівський район, с. Дийда, вул. Арпада, 92,  код ЄДРПОУ 13588839/  на користь Відкритого акціонерного товариства  "Банк "Фінанси та кредит"", м. Київ в особі відділення №13 Закарпатської обласної дирекції, м. Ужгород  філії "Західне регіональне управління" Відкритого акціонерного товариства  "Банк "Фінанси та кредит"", м. Львів /м. Ужгород, пр. Свободи, 52, к/р 39008010010980 у ВАТ "Банк "Фінанси та кредит"", МФО 325923, код ЄДРПОУ 22403603/   загальну суму 518209,17грн. заборгованості (в тому числі суму 470 000грн. по тілу кредиту,  суму 2820грн. комісійної винагороди, суму 36510,94грн по відсотках за користування кредитом та суму 8878,23грн. нарахованої пені)  та суму 5182,10грн. у відшкодування витрат по оплаті держмита та суму 118грн.у відшкодування витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

               3. Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.


Суддя                                                                                                В.І. Карпинець





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація