ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.02.2007 Справа № А17/234-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сизько І. А. (доповідача)
суддів: Тищик І.В. , Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання: Заєць П.Л.
за участю представників сторін:
позивача: Бережний А.В., довіреність №8 від 06.02.07р., представник;
відповідач: у судове засідання представник не з’явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Спецмонтажсервіс”, м.Нікополь Дніпропетровської області
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2006р.
у справі №А17/234-06
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Спецмонтажсервіс”, м.Нікополь Дніпропетровської області
до Нікопольської об’єднаної державної податкової інспекції, м.Нікополь Дніпропетровської області
про скасування податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ “Спецмонтажсервіс”, звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про скасування повністю податкових повідомлень-рішень №0000072342/0/940 від 17.01.2006р., №0000072342/1/5026 від 14.02.2006р., №0000072342/1/13868 від 06.04.2006р., №0000072342/3/24346 від 20.06.2006р. щодо визначення суми податкового зобов’язання на прибуток підприємств та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 9077,61грн.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2006р. у справі №А17/234-06 (суддя Стрелець Т.Г.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постанову суду обґрунтовано тим, що ТОВ “Спецмонтажсервіс” в порушення вимог п.1.26 ст.1, п.5.1, пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” зайво включало до складу валових витрат суми неоплаченої винагороди пов’язаним особам за отримані від них послуги.
Не погодившись з постановою господарського суду, позивач подав апеляційну скаргу, вважає, що постанова суду не відповідає вимогам законодавства, просить прийняти нову постанову, якою скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Нікопольської ОДПІ №0000072342/1/13868 від 06.04.2006р. щодо визначення суми податкового зобов’язання по податку на прибуток підприємств і штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 9077,61грн.
Апеляційна скарга мотивована тим, що скаржником було підтверджено належне виконання робіт за договорами доручення і договором на переробку давальницької сировини, тому відповідач неправомірно зменшив валові витрати ТОВ “Спецмонтажсервіс” на підставі пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”; до кінця 2005р. заборгованість підприємства СПД Петренко Ю.І., СПД Лома М.Ю., ТОВ “Орел” була сплачена і на момент подачі позовної заяви не існувала.
У запереченні відповідач вважає доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі безпідставними, необґрунтованими, просить залишити скаргу без задоволення, постанову без змін, посилаючись на те, що господарський суд правомірно застосував п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки в даному випадку послуги надавалися пов’язаною особою.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився. В клопотанні від 06.02.2007р. Нікопольська ОДПІ просить перенести слухання справи у зв’язку з неможливістю направити повноважного представника. Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки: по-перше, клопотання документально не підтверджено, будь-які відомості щодо неможливості явки відсутні; по-друге, відповідач заздалегідь був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання; по-третє, коло осіб, що можуть представляти в судовому засіданні інтереси відповідача не обмежено.
Розглянувши апеляційну скаргу позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Працівниками Нікопольської ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ “Спецмонтажсервіс” за період діяльності з 01.07.2004р. по 30.09.2005р., за результатами якої був складений Акт №197/231.30617433 від 26.12.2005р.
В ході перевірки встановлено, що ТОВ “Спецмонтажсервіс” (довіритель) було укладено договори з пов’язаними особами, а саме:
1). з СПД Петренко Ю.І. (повірений) договір доручення №4 від 19.09.2003р., яким довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов’язання здійснювати від імені та за рахунок довірителя операції з продажу товару, який є власністю довірителя. Були складені акти прийому-передачі виконаних робіт в яких зазначено, що послуги надані в повному обсязі, із наведенням угод купівлі-продажу, які складено на користь товариства.
Нарахування винагороди по наданню послуг згідно договору доручення у сумі 35600,00грн. по бухгалтерському обліку відображено проводками “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”. За перевіряємий період ТОВ “Спецмонтажсервіс” перерахувало СПД Петренко Ю.І. винагороду у сумі 22500,00грн., однак до складу валових витрат по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства включено вартість отриманих від СПД Петренко Ю.І. послуг по договору доручення згідно підписаних актів виконаних робіт на загальну суму 35600,00грн.
Згідно установчих документів 20% статутного фонду ТОВ “Спецмонтажсервіс” належить Петренко Ю.І.;
2). з ПП Лома М.Ю.(повірений) був укладений договір доручення №1 від 01.07.2005р. , яким довіритель доручає, а повірений приймає на себе зобов’язання здійснювати від імені та за рахунок довірителя операції з продажу товару, який є власністю довірителя. В актах прийому-передачі виконаних робіт зазначено, що послуги надані в повному обсязі.
Нарахування винагороди по наданню послуг згідно договору доручення у сумі 8270,00грн. по бухгалтерському обліку відображено проводками “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”. За перевіряємий період позивач не перерахував ПП Лома М.Ю. винагороду, однак до складу валових витрат по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 9 місяців 2005 р. включено вартість отриманих від ПП Лома М.Ю. послуг по договору доручення згідно підписаних актів виконаних робіт на загальну суму 8270,00грн.
Згідно установчих документів 20% статутного фонду ТОВ “Спецмонтажсервіс” належить Лома М.Ю.;
3). між ТОВ “Спецмонтажсервіс”(замовник) і ТОВ “Ореол”(виконавець) був укладений договір №002-Д від 02.01.2004р. на переробку давальницької сировини, №3-а від 08.01.2004р. по наданню автотранспортних послуг, №105 від 11.06.2004р. по наданню послуг з налагодження електрообладнання, №2005/2-А від 03.01.2005р. по наданню автотранспортних послуг, № 20/05 від 20.05.2005р. по наданню підрядних послуг на виконання монтажу та налагоджування електрообладнання, №15/І-У від 15.08.2005р. по термообробці та маркуванню дерев’яної продукції, №12/07/П від 12.07.2005р. по наданню послуг на проведення проектно-конструкторських робіт.
За перевіряємий період позивач отримав від ТОВ “Ореол” послуги на загальну суму 154330,1грн. За отримані послуги товариство перерахувало ТОВ “Ореол” винагороду на загальну суму 149128,71грн., однак до складу валових витрат по рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства включено вартість отриманих від ТОВ “Ореол” згідно підписаних актів виконаних робіт на загальну суму 154330,09грн.
Згідно установчих документів ТОВ “Ореол”, підприємство засновано тими ж фізичними особами, що і ТОВ “Спецмонтажсервіс”, а саме, Кияшків Ю.Л.- 20% статутного фонду підприємства, Лома М.Ю.- 20% статутного фонду підприємства, Одарченко С.М.- 20% статутного фонду підприємства, Петренко Ю.І.- 20-% статутного фонду підприємства, Скорін С.М.- 20% статутного фонду підприємства.
За висновками перевірки, позивачем порушено п.1.26 ст.1, п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2004 р. на 5268,31грн. та завищено податок на прибуток за 9 місяців 2005р. на 430,42грн.
На підставі акта перевірки та за результатами розгляду скарги підприємства Нікопольською ОДПІ прийняті податкові повідомленням-рішенням від 17.01.2006р. №0000072342/0/940 та від 14.02.2006р. №0000072342/1/5026 про визначення позивачу суми податкового зобов’язання з податку на прибуток 10592,70грн., у тому числі 5268,31грн. - основний платіж, 5324,39грн. - штрафні (фінансові) санкції.
За результатами розгляду повторної скарги Нікопольською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.04.2006р. №0000072342/2/13868 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток 9077,61грн., у тому числі основний платіж - 5268,31грн., штрафні(фінансові) санкції -3809,30грн.
За результатами оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення ДПА України відмовила позивачу у задоволенні його скарги, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2006р. №0000072342/3/24346, яким позивачу було визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 9077,61грн., у тому числі - 5268,31грн.- основний платіж, 3809,30грн.- штрафні (фінансові) санкції.
Відповідно до п.1.26. ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:
юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;
фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини);
посадова особа платника податку, уповноважена здійснювати від імені платника податку юридичні дії, спрямовані на встановлення, зміну або зупинення правових відносин, а також члени її сім'ї.
Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.
ТОВ “Спецмонтажсервіс” проти викладених в акті перевірки обставин не заперечує. Відповідно до ч.3 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Отже, відповідно до п.1.26 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” ТОВ “Ореол”, СПД Петренко Ю.І., ПП Лома М.Ю. є пов’язаною особою для ТОВ “Спецмонтажсервіс”.
Згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов’язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.
Таким чином, ТОВ “Спецмонтажсервіс” повинно було відносити вартість отриманих від пов’язаних осіб послуг до складу валових витрат по мірі їх оплати. Проте, підприємство включало дані витрати до складу валових витрат у періодах, у яких вони були фактично отримані, але залишалися на кінець періоду не оплаченими.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції на підставі п.1.26 ст.1, п.5.1, пп..5.2.1 п.5.2, пп..5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” дійшов цілком вірного, що вартість винагороди, що має бути сплачена пов’язаним особам, може відноситись до складу валових витрат лише у разі її фактичної сплати.
Стосовно доводів скаржника треба зазначити, що позивачем не надано доказів того, що суми винагород на час віднесення їх до складу валових витрат були фактично сплачені. Посилання скаржника на сплату заборгованості до кінця 2005р. не може бути прийнято до уваги, оскільки перевірка була проведена за період з 01.07.2004р. по 30.09.2005р. В перевіряємому періоді суми, що були віднесені до складу валових витрат, залишалися не оплаченими. Посилання скаржника на пп.5.6.1 п.5.6 ст.5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” є необґрунтованим, тому що повірені особи не перебували у трудових відносинах з позивачем.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ “Спецмонтажсервіс” не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Спецмонтажсервіс”, м.Нікополь Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2006р. у справі №А17/234-06 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.А.Сизько
Суддя І.В.Тищик
Суддя Т.А.Верхогляд
З оригіналом згідно.
Помічник судді О.В.Кравець