Судове рішення #4530949
П10/798-09


ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


22.04.2009                                                                                       Справа№  П10/798-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Куліш Р.Ф. (доповідача),

суддів:    Виноградник О.М., Лисенко О.М.,

при секретарі: Прокопець Т.В.,          

за участю представників сторін:

представник позивача: Кікоть О. Ю., довіреність №23/01-37-9 від 20.01.09,  головний спеціаліст-юрисконсульт;

представник відповідача в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

розглянувши апеляційну скаргу управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області   від  23.02.2009р.  у справі № П10/798-09

за позовом  управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ

до  товариства з обмеженою відповідальністю “Індіпендент”, м. Дніпропетровськ

про  стягнення збитків у розмірі 2 031 014 грн.

ВСТАНОВИВ:

        Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “Індіпендент” (далі –ТОВ “Індіпендент”), м. Дніпропетровськ, про стягнення  збитків у розмірі 2 031 014 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано своїх зобов’язань, відповідно до законодавства України, чим завдано збитків державі.

        Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2009р., повернуто позовну заяву управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ та додані до неї документи без розгляду. Ухвала суду, мотивована тим, що в позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, пов’язана із відшкодуванням шкоди, тобто, в порушення ст. 54 ГПК України, позовна заява не містить визначення: неправомірності дій відповідача; безпосереднього причинного зв’язку між неправомірними діями та шкодою; вини відповідача.

          Не погодившись з ухвалою господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, звернулось управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ, в якій просить скасувати вищевказану ухвалу господарського суду, посилаючись на те, що господарський суд Дніпропетровської області не прийняв до уваги доводи, наведені в позовні заяві та додані до неї документи. Вважає також, якщо подані документи не є достатніми, господарський суд зобов’язаний витребувати від підприємств матеріали, необхідні для вирішення спору.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд за клопотанням сторін або прокурора може витребувати їх від підприємств, посадових осіб та організацій, незалежно від їх участі у справі.

Позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.

Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Подати позов - означає звернутися до господарського суду із заявою, в якій повинно міститися прохання, адресоване суду, про розгляд спору про право, що виник98.

          Предметом позову як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу є спосіб захисту цього права чи інтересу. Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення.

          До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи102. У предмет доказування включають факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. При наведенні доказів сторона має враховувати критерії, необхідні для прийняття доказів судом. По-перше, докази мають бути належними, тобто такими, що мають значення для вирішення справи, яка розглядається судом. По-друге, приймаються тільки допустимі докази (обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування).

У п. 14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 1990 р. N 9 "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанції" зазначається, що при судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи (причини пропуску строку позовної давності та ін.) і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

Так, позивач у своїй позовній заяві, зазначає факти, які були виявлені за участю контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області, а саме - встановлено недостачу демонтованих ТОВ “Індіпендент” матеріальних цінностей (демонтованих плит покриття “Трімо” та демонтованих металевих конструкцій) на об’єкт будівництва ОК “Таврія” згідно договору підряду на виконання будівельно-монтажних робіт від 29.01.2001 р. №ДП-01-2001/01, а також –додаткових угод до договору підряду від 18.09.2001 р. №1, від 19.11.2001р. №2, від 30.11.2001р. №3, від 01.09.2003 р.

Позивач, посилається на роз’яснення Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 16.10.2008 р. №12/6-1061 підрядник повинен оформити демонтовані матеріали та конструкції відповідно до вимог законодавства з питань ведення бухгалтерського обліку. Однак, як стверджує позивач, відповідач не   передав належним чином демонтовані матеріальні цінності, чим були спричинені збитки управлінню капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом даної правової норми, підставою для виникнення цивільно-правової відповідальності є наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними та наявність вини заподіювача шкоди.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

           Управлінням капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ до позовної заяви надані документи, які на думку позивача, підтверджують фактичні дані, на яких ґрунтується позовна заява.

          Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

          Згідно з ч. 1 ст. 38 ГПК України, якщо подані сторонами докази є недостатніми, господарський суд, зобов’язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.


Керуючись ст. ст. 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд,


П О С Т А Н О В И В:


- апеляційну скаргу  управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, м. Дніпропетровськ задовольнити;

- ухвалу господарського суду Дніпропетровської області   від  23.02.2009р.  у справі № П10/798-09 скасувати.

   Справу для розгляду по суті направити до господарського суду Дніпропетровської області.


Головуючий суддя                                                                           Р.Ф.Куліш


Суддя                                                                                                  О.М.Виноградник


Суддя                                                                                                  О.М.Лисенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація