Справа № 2-902/2011

Код суду 0707

Номер статистичного рядка -4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2011 р. м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Фазикош О.В.,

при секретарі Смужаниця А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ майна, що є спільною сумісною власністю   

  в с т а н о в и в:   

Позивач   ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 у якій просить встановити факт проживання однією сім’єю з 22 травня 2006 року без реєстрації шлюбу і визнати за позивачем та відповідачем право спільної часткової власності по Ѕ часток на квартиру АДРЕСА_1.

Позовні вимоги мотивує тим, що 15 жовтня 1977 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований у Западнодвинському відділі РАЦС Тверської області, актовий запис №84. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 22 травня 2006 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано. Однак з моменту розірвання шлюбу вони продовжували проживати однією сім’єю без реєстрації шлюбу, вели спільне господарство. За час спільного проживання позивача та відповідача ними набуто за спільні кошти у власність квартиру АДРЕСА_1. Враховуючи, що жодного договору ОСОБА_1 з відповідачем не укладали, позивач просить в судовому порядку виділити належне їм майно по Ѕ частці квартири, що була набута ними у спільну сумісну власність.

У судове засідання сторони не з’явилися,    про місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, надали заяви про розгляд справи у відсутності сторін.   Позивач наполягає на позовних вимогах, відповідач не заперечує проти задоволення позову, про що викладено в адресованих суду письмових заявах, які приєднанні до справи.

Дослідивши матеріали справи,  суд знаходить позов обґрунтованим і таким, що підлягає  задоволенню з наступних підстав.   

Судом встановлено, що рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 22 травня 2006 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано (а.с.5).

Згідно довідки ЖРЕП-5 від 11.06.2011 року №1214 та акту від 11 червня 2011 року ОСОБА_1 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6,7).

Згідно копії договору купівлі-продажу від 26 червня 2008 року ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_2 (а.с.8-9).

Згідно копії витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №19603405 від 21.07.2008 року квартира АДРЕСА_3 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с.10)

Суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що оскільки спірне майно придбане в період перебування позивача з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, без реєстрації шлюбу, є достатні підстави для визнання майна, набутого сторонами їх спільною сумісною власністю та поділу майна, набутого за час сумісного проживання позивачки з відповідачем. На час укладення вищезазначених договорів, та придбання вказаного майна, сторони проживали однією сім’єю, вели спільне господарство, що підтверджується матеріалами справи та показами сторін, а тому вказане майно є таким, що, на підставі ст. 74 СК України, вважається їх спільним сумісним майном. Відповідно до ст. 74 СК України, перебування осіб у фактичних шлюбних відносинах є такими як і у випадку перебування осіб у зареєстрованому шлюбі. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 Сімейного кодексу. Приписи глави 8 Сімейного кодексу України, яка застосовується до правовідносин між сторонами, які фактично проживали однією сім’єю як чоловік та жінка, ч. 1 ст. 60 СК України, встановлює, що майно, набуте подружжям за час шлюбу (проживання однією сім’єю чоловіка та жінки), належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Окрім того, ч.3 ст. 368 ЦК України також стверджує, що майно, набуте подружжям за час шлюбу (фактичних шлюбних відносин чоловіка та жінки, які проживають однією сім’єю) є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.  

Відповідно до п. 5 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу.  

Отже, згідно приписів законодавства, яке застосовується до правовідносин між сторонами, позивач, ОСОБА_1, як чоловік, який проживав однією сім’єю з дружиною –ОСОБА_2, після розірвання офіційного шлюбу починаючи з 22 травня 2006 року, тобто фактичний чоловік відповідачки, є співвласником у праві спільної сумісної власності вказаної вище квартири.  

В зв’язку з вищевикладеним, з урахуванням визнання позову відповідачем, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог, оскільки у судовому засіданні встановлено факт проживання однією сім’єю чоловіка - ОСОБА_1, та жінки ОСОБА_2 Одночасно із встановленням факту проживання однією сім’єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, суд вважає за необхідним задовольнити інші позовні вимоги позивача, враховуючи їх сімейний стан встановивши, що кожному з них  належить  по 1/2 частці квартири, розташованої за адресою м.Мукачево, вул..Пушкіна, 54/2 на  праві приватної  власності. 

Вирішуючи питання про розмір часток сторін в майні, суд виходить з того, що інше не визначено домовленістю між сторонами, а тому вважає їх рівними.  

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.     

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 179, 212, 215, 256 ЦПК України, ст. ст. 60, 69, 71, 74 СК України, ст.ст. 368, 372 ЦК України суд,   

  в и р і ш и в :   

 Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та поділ майна, що є спільною сумісною власністю задовольнити повністю.   

Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу з 22 травня 2006 року до 03 жовтня 2011 року.   

Визнати  квартиру АДРЕСА_1, спільною  сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2, визначивши, що частки на вказану квартиру є рівними.

Встановити, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2, належить по 1/2 частці (на кожного) - квартири за адресою м.Мукачево , вул.Пушкіна , №2  в  буд.54

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

Головуючий О.В.Фазикош