МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

 14.07.2015 р.                                                                                                № 814/1998/15

          Суддя  Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні  адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", пр. Жовтневий, 471, м. Миколаїв, 54051

до	Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України, вул. Московська, 57-А, м. Миколаїв, 54017

про	визнання протиправним та скасування рішення від 22.04.2015р. № 504000006/2015/000010/1, визнання нечинною картку відмови від 22.04.2015р. № 504010000/2015/00054,

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернувся до суду з позовом до Миколаївської митниці ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення від 22.04.2015 року № 504000006/2015/000010/1, визнання нечинною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України  № 504010000/2015/00054 від 22.04.2015 року.

          Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що митний орган не навів обґрунтованих доводів, що декларантом заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, висновок щодо ненадання в повному обсязі витребуваних документів не відповідає дійсності. Позивач надав всі документи для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до ст.53 МК України та додаткові документи, які були у позивача в наявності.

          Відповідач надав заперечення проти позову, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки при проведенні перевірки правильності визначення митної вартості у митниці виникли обґрунтовані сумніви щодо прийнятності заявленої декларантом ціни товару, а саме: товаросупровідні документи не містять необхідних складових митної вартості , тобто витрат на страхування товару, відсутнє обґрунтування зниження ціни товару на 40 дол. США відносно світових цін, наявність у митниці інформації щодо вартості подібних (аналогічних) товарів, яка значно відрізняється від заявленої декларантом митної вартості, відсутні платіжні документи про оплату товару відповідно до умов контракту від 01.04.2013 року, тому митницею  провомірно прийнято рішення про коригування митної вартості та картка відмови від 22.04.2015 року.

          Сторони надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. На підставі ст.122 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

          Розглянув матеріали справи, суд дійшов висновку:

01.04.2013 року між позивачем та ВАТ “Єдіная торговая компанія” РФ було укладено зовнішньоекономічний контракт № RF/RD/79-13/11-M, в межах якого з урахуванням Додатку №26 (Специфікації №26) від 23.03.2015 року, ВАТ “Єдіная торговая компанія” зобов'язалося здійснити поставку позивачу товару - натр їдкий (гідроксид натрію) в обсязі 7  500 т. за ціною 247,50 доларів США за тонну на загальну суму 1  856 250 доларів США.

          З метою переміщення через митний кордон товару позивачем 22.04.2015 року була подано електронна митна декларація № 504010000/2015/001047 щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товару гідроксид натрію із заявленою митною вартістю за основним методом оцінки за ціною контракту. Для підтвердження митної вартості товару були надані : контракт від 01.04.2013 року, специфікація № 26 від 23.03.2015, інвойс № СН-004 від 09.04.2015 року, накладні, підтвердження позитивного проходження радіологічного та екологічного контролю, сертифікати походження товару від 10.04.2015, паспорта якості.

          В повідомленні від 22.04.2015 року митний орган зазначив, що подані позивачем документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару (відсутня інформація щодо страхування товару), неподання повних відомостей щодо ціни товару,  зазначеної у п.2.3 контракту від 01.04.2013 року, відповідно до ч.3 ст.53 МК України для підтвердження митної вартості товару та її складових частин необхідно позивачу надати додаткові документи: 1) бухгалтерську документацію: щодо оплати складових митної вартості (страхування), страховий поліс, щодо формування ціни товару з документальним обґрунтуванням зниження ціни товару на 40 дол. США відповідно до п.2.3 контракту від 01.04.2013 року, 2) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, 3) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається.

          Листом від 22.04.2015 року, на вимогу митниці позивачем було надано додаткові документи, зокрема: 1) біржові котирування Caustic Soda (Europe) міжнародної біржової організації ICIS pricing за період з 20.02.2015 по 20.03.2015, що формували цінову політику на каустичну соду згідно умов контракту та специфікації № 26, від 27.02.2015, 06.03.2015,13.03.2015, 20.03.2015. Також повідомив: що оплата товару буде здійснена після його митного оформлення відповідно з постановою НБУ від 23.02.2015 року № 124,  що  товар сода каустична не страхувався, що інших договорів із третіми особами, пов’язаних з контрактом про поставку товару, не укладалось, тому що позивач є кінцевим споживачем продукції. Позивач також надав лист від 11.11.2013р. за вих. №504/101-10, яким він звернувся до ВАТ “ЄТК” з проханням направити належним чином оформлені копії договорів (угод, контрактів) із третіми особами, пов'язаний з контрактом № RF/RD/79-13/11-M від 01.04.2013 року, рахунки щодо здійснення розрахунків з третіми особами, страхові документи на відвантажену товару, а також документи, які містять відомості щодо вартості товару та лист №240/5262 від 14.11.2013 року, яким контрагент позивача зазначив, що надати вищевказані документи не є можливим, оскільки вони містять комерційну таємницю, яка не підлягає розголошенню. Також в листі зазначено, що страхові документи на відвантажений товар неможливо надати, оскільки страхування вантажу не є обов'язковим при поставки товару на умовах CPT (Incoterms 2010). Висновки експертних організацій також позивачем не надавались, оскільки згідно п.п.8 п.3 ст.53 Митного Кодексу України передбачено надання або/та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини.                               Позивачем була надана митниці інформація біржових організацій про вартість товару.

          Таким чином, позивач  надав усі наявні у нього документи.

          В рішенні про коригування митної вартості товарів від 22.04.2015 року                                                        № 504000006/2015/000010/1 відповідачем було зазначено, що метод за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операцій) не застосовується у зв'язку з тим, що подані документи не містять всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, відсутня інформація щодо страхування оцінюваного товару, не надано в повному обсязі витребувані митним органом додаткові документи для визначення митної вартості за ціною договору. Основою для митної вартості є вартість операції з подібними ( аналогічними) товарами, які продані в Україну і час експорту яких максимально наближений до митного оформлення оцінюваних товарів за рівнем 0,364 дол. США/кг ( МД № 504010000/2013/002028 від18.09.2013)

          Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів № 504010000/2015/00054 від 22.04.2015 року позивачу повідомлено про відмову у митному оформлені (випуску) товарів.

          Згідно зі ст. 49 Митного Кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

          Стаття 53 МК України передбачає, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Частиною 2 цієї статті перелічені документи, які підтверджують митну вартість товарів:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій    статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

          Відповідно до ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

          Згідно з п.2 ч. 6 ст. 54 вказаного Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій    статті 53 цього Кодексу    або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

          Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч.2 ст. 58 Митного кодексу України. Так, відповідно до вказаної правової норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

          Позивачем у відповідності до вимог митного законодавства, для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та додаткові документи, які у нього були в наявності.

          Але відповідач у своєму рішенні про коригування митної вартості товару зазначив, що позивачем не надано страховий поліс, документального обґрунтування зниження ціни, договір з третіми особами, хоча позивач у своєму листі зазначив на відсутність договору страхування, оскільки товар не страхувався, договору з третіми особами немає, оскільки позивач є кінцевим споживачем, а ціна договору встановлена в результаті комерційних переговорів між сторонами контракту.

          Обґрунтовуючи свій сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості, митниця послалася на те, що позивач не надав більшості запитуваних документів, позивачем не підтверджено заявлену митну вартість товару, а тому митниця не мала підстав здійснити митне оформлення товару за першим методом. Відповідач наполягав на тому, що позивач не обґрунтував формування ціни товару з обґрунтуванням зниження ціни товару на 40 дол. США відповідно до п.2.3 контракту від 01.04.2013 року, що складає 247,50 дол. США за тонну.

          Сторони контракту ТОВ «МГЗ» та ВАТ «ЄТК» у п.2.3 контракту домовились, що ціна товару за 1 тонну буде визначатись за формулою: FOB MED Low минус 40 дол. США, де FOB MED Low середня котировка FOB MED Low, що публікується агентством ICIS за попередні періоди відвантаження  два місці з 21 числа першого місяця по 20 число другого місяця.

          Відповідно до  ст.ст. 189,190 Господарського Кодексу ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування.

          Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

          Згідно зі ст.11 Закону України « Про ціни та ціноутворення» вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

          Таким чином суб’єкти господарювання є вільними у визначенні умов договору, у т.ч. визначенні ціни договору, за виключенням цін на товар, ціни на який підлягають державному регулюванню. Жодним нормативно-правовим актом України не передбачено обов’язки сторін зовнішньоекономічного контракту зазначати у договорі відомості про знижку та обґрунтовувати їх розмір. Розбіжностей у документах, наданих позивачем для митного оформлення, щодо вартості товарів немає. Розмір цін за одиницю товару до контракту відповідає розміру цін у інвойсах.

          Позивач надав митниці всі документи, що містять митну вартість товару: контракт від 01.04.2013 року, специфікація №26 від 23.03.2015, інвойс від 09.04.2015 року .Надані позивачем документи не містять розбіжностей, наявних ознаки підробки, містять всі відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В митній декларації в рядках 22,42 зазначена ціна товару в дол. США – 14  424,30, а в рядку  41 одиниці виміру : 58280 кг. Якщо поділити ціну на вартість виходить 0,2475 дол. США за 1 кг, що складає  247,50 дол. США за 1 тонну.

          Митниця прийняла рішення, в якому скоригувала ціну товару за другорядним методом: за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, а саме на підставі декларації позивача МД № 504010000/2013/002028 від 18.09.2013 року за тим же договором.

          Відповідно до ст.60 МК України застосування цього методу можливо у разі подібних (аналогічних) товарів і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним.

          Митниця скоригувала позивачу вартість товару, на підставі декларації від 18.09.2013 року для оцінювання товару, який ввозиться 22.04.2015 року. Час між ввезенням товару складає більше 1,5 року, що складно вважати одночасним експортом або максимально наближеним.

          Тому метод визначення митної вартості за ціною контракту є правильним, а рішення  митниці від 22.04.2015 року є протиправним та підлягає скасуванню, картку відмови від 22.04.2015 також належить визнати нечинною та скасувати.

          Судовий збір відповідно до ст.94 КАС України необхідно присудити позивачу.

          Керуючись статтями 11, 71, 94,  158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства  України,  суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Позов задовольнити.

 2. Визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці Державної фіскальної служби України від 22.04.2015р. № 504000006/2015/000010/1.

 3.Визнати нечинною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 504010000/2015/00054 від 22.04.2015р.

 4. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод" судовий збір у сумі 182,70 грн., сплачений платіжним дорученням № 02880 від 19.06.2015р.   

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.             

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого     ст.186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя                                                                                                                          Т.О. Гордієнко