Єдиний унікальний номер 234/2757/15-ц Номер провадження 22-ц/775/351/2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2015 року м. Артемівськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Жарової Ю.І., суддів Халаджи О.В., Санікової О.С.

при секретарі судового засідання Хоміч Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25 червня 2015 року по цивільній справі за позовом Комунального автотранспортного підприємства 052810 до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним, -

ВСТАНОВИЛА:

До Краматорського міського суду Донецької області звернулося КАТП 052810 із позовом до ОСОБА_1 про визнання договору укладеним. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням виконкому Краматорської міськради від 06.10.2010 року № 650 виконавцем комунальних послуг з вивезення побутових відходів в м Краматорську визначено КАТП 052810. Тарифи на вказані послуги для населення та норми їх надання встановлені рішеннями виконкому Краматорської міськради від 07.07.2004 року № 287, від 25.04.2008 року № 217, від 04.11.2009 року № 730, від 22.07.2011 року № 671, від 27.07.2011 року № 672, від 20.11.2013 року № 846, відповідно до яких проводиться нарахування оплати за надані послуги. На підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови КМУ від 10.12.2008 року №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» позивачем розроблена та затверджена типова форма договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів населення приватного сектора. Відповідач по справі, ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1, споживаючи послуги надані позивачем, в порушення ст.ст.19,20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ухиляється від обов'язку укласти письмовий договір з виконавцем послуг. Направлений 11.06.2014 року на адресу відповідача проект договору №318275 від 11.06.2014 року, підготовлений позивачем на основі типового договору, залишений без уваги. За таких обставин, позивач КАТП 052810 просить суд постановити рішення, яким визнати договір на надання житлово-комунальних послуг з відповідачем укладеним та стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 25 червня 2015 року позовні вимоги КАТП 052810 м. Краматорська були задоволені. Рішення суду мотивовано тим, що укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору.

Не погоджуючись з рішенням Краматорського міського суду Донецької області, відповідач по справі, ОСОБА_1, подав до апеляційного суду Донецької області апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначив, рішення суду є незаконним та прийнято без достатніх підстав, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки представлений у судовому засіданні спірний договір він від відповідача не отримував, контейнеру для вивозу сміття біля його будинку немає, також зазначив, що в його будинку зареєстровано менше осіб, ніж вказує позивач та об'єм послуг, що надаються позивачем менший ніж зазначає позивач, оскільки значну частину відходів він утилізує самостійно.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач до судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи скарги, пояснення учасників провадження, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, з врахуванням вимог ст. 303 ЦПК України, судова колегія вважає за необхідним зазначити наступне.

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу ОСОБА_1, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1, позивачем КАТП 052810 надаються послуги з вивезення побутових відходів.

Під час розгляду справи судом першої інстанції відповідач підтвердив, що є власником цього житла.

Доказом надання послуг відповідачу є маршрутний графік, що погоджений Краматорською міською радою та Головним лікарем СЕС, відповідно до якого здійснюється вивіз твердих побутових відходів. (а.с.7)

Рішенням виконавчого комітету Краматорської міської ради від 06.10.2010 року №650 виконавцем комунальної послуги з вивезення побутових відходів в м. Краматорську визначено саме Комунальне автотранспортне підприємство 052810. (а.с.5)

Тарифи на послуги з вивезення та розміщення твердих побутових відходів для населення, норми надання послуг з вивезення побутових відходів встановлені рішеннями виконавчого комітету Краматорської міської ради від 20.11.2013 року №846. (а.с.4)

Постановою Кабінету міністрів України від 10.12.2008 року №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» затверджено типовий договір про надання послуг з вивезення побутових відходів.

Виконавцем послуг КАТП 052810 на підставі ст.ст. 19, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови КМУ від 10.12.2008 року №1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» розроблена типова форма договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів населення приватного сектора (а.с.5-6).

11.06.2014 року на адресу ОСОБА_1 відправлено пропозицію щодо укладання договору та договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів населення приватного сектору в двох екземплярах, що підтверджується копією листа, договору та поштовою квитанцією про відправлення поштової кореспонденції (а.с.9-12).

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 1875 - IV від 24 червня 2004 року ) визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Відповідно до ст.. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;

Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим ст. 4 Закону № 1875-ІV від 24 червня 2004 року передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст.35-1 Закону України «Про відходи» від 05.03.1998 року №187/98-ВР поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил. Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів, земельних ділянок укладають договори з юридичною особою, яка визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів, здійснюють оплату таких послуг та забезпечують роздільне збирання твердих побутових відходів. Збирання та вивезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами. Захоронення побутових відходів дозволяється тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах.

Цивільний кодекс України у ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочин між фізичною і юридичною особами належить вчиняти у письмовій формі, за виключенням випадків, передбачених ч. 1 ст. 206 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України ). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України .

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627 ЦК України визначає, що свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами ч. 1 ст. 203 , ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Водночас ч. 1 ст. 19 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статті 20, 21 цього Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному п. 3 ч. 2 ст. 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 «Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» (далі - постанова № 529).

З аналізу змісту ч. 3 ст. , ч. 1 ст. 630 ЦК України , ст. ст. 19 - 21 Закону № 1875 - IV від 24 червня 2004 року , постанови № 529 убачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. , ст. ст. 627 , 630 ЦК України та ст. ст. 19 , 20 Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року.

Разом з цим, за положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України , не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів).

Разом з тим виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків (ст. ст. 12 - 15 , 20 ЦК України , ст. -5 ЦПК України ) можна дійти висновку про те, що в разі невизнання споживачем права виробника, (виконавця) послуг на укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, який відповідає вимогам типового договору, таке право підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції вважав встановленими та доведеними обставини того, що позивачем на адресу відповідача було відправлено пропозицію щодо укладання договору та договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів населення приватного сектору в двох екземплярах, що підтверджується копією листа, договору та поштовою квитанцією про відправлення поштової кореспонденції, також суд вважав встановленим той факт, що відповідач отримавши лист та договір - відмовився від укладення договору.

На підставі наведеного, суд першої інстанції зробив висновок про необхідність задоволення позову та визнання Договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів населення приватного сектора №318275 від 11.06.2014 року між КАТП 052810 та ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, підготовлений виконавцем послуг на основі типового договору, укладеним.

Судова колегія не погоджується із висновком суду першої інстанції та вважає що рішення суду підлягає до скасування, а у задоволенні позовних вимог слід відмовити, виходячи з наступного:

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Визнаючи укладеним договір про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів населення приватного сектора від 11.06.2014 року між позивачем і відповідачем, суд першої інстанції виходив із того, що споживач відмовляється від укладення такого договору.

У доводах апеляційної скарги відповідач посилалася на те, що позивач не пропонував і не надсилав йому проект договору.

Як убачається з матеріалів справи, 11.06.2014 року на адресу ОСОБА_1 відправлено пропозицію щодо укладання договору та договір про надання послуг з вивозу твердих побутових відходів населення приватного сектору в двох екземплярах.

Однак доказів того, що відповідач отримав вказаний договір та відмовився від його укладення суду не надано.

Порушення вищевикладених умов порядку погодження договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій позбавляють суд можливості вважати, що відповідач відмовився від укладення договору та визнати вказаний договір укладеним в судовому порядку.

Суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув та прийшов помилкового висновку, про задоволення позову, висновки суду суперечать вищевикладеним вимогам матеріального Закону, а доводи апеляційної скарги в цій частині є обґрунтованими.

За таких обставин рішення суду щодо визнання договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів населення приватного сектора №318275 від 11.06.2014 р. між Комунальним автотранспортним підприємством 052810 та ОСОБА_1, як таке, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 309 ЦПК України, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 25 червня 2015 року - скасувати.

У задоволенні позовних вимог Комунального автотранспортного підприємства 052810 до ОСОБА_1 про визнання договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів населення приватного сектора №318275 від 11.06.2014 р. між Комунальним автотранспортним підприємством 052810 та ОСОБА_1, що мешкає за адресою АДРЕСА_1, укладеним - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді