Справа № 2-597/11

У Х В А Л А

09 листопада 2011 року Лебединський районний суд Сумської області

у складі: головуючого судді Стеценка В. А

при секретарі Кальченко О. В.,

з участю представника позивачів –ОСОБА_1

представника відповідача –ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лебедині справу за позовом

ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Приватного підприємства „Надь” про витребування майна з чужого незаконного володіння;

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про витребування майна з чужого незаконного володіння, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач незаконно користується технічними засобами загальною вартістю 497 965 грн. 01 коп., придбаними позивачами і відмовляється повернути їх на письмову вимогу позивачів, внаслідок чого вони були змушені зупинити свою підприємницьку діяльність і несуть майнові збитки.

Тому позивачі звернулися до суду з позовом і просили зобов”язати відповідача повернути ОСОБА_3 кузов двохсторонній автомобіля КАМАЗ 55102, 3 пристрої для збору соняшника, прикотуючий каток, тракторний оприскувач, розподільник добрив та комплект GPS а ОСОБА_4 повернути транспортний пристрій ОЗШ 06.000-01 та зернопогрузчик ЗМ-90.

В судовому засіданні представник відповідача подав суду клопотання, в якому звернув увагу суду на те, що ОСОБА_3 є зареєстрованим як суб”єкт підприємницької діяльності з 08.06.06 року по час розгляду позову і його вимоги не можуть розглядатися в порядку цивільного судочинства; що спірне майно є індивідуально виділеним і позовні вимоги можуть бути самостійними предметами позовів та просив роз”єднати позовні вимоги ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в окремі провадження і провадження в справі в частині розгляду вимог ОСОБА_3 закрити.

Представник позивачів в судовому засіданні проти поданого клопотання заперечив,

послався на те, що згідно ст. 1 ГПК України право звернення до господарського суду мають не всі громадяни, які набули статусу суб”єкта підприємницької діяльності а лише ті, які здійснюють підприємницьку діяльність, а ОСОБА_3 хоч і зареєстрований приватним підприємцем, проте з 2010 року не здійснює підприємницької діяльності.

Також він послався на те, що згідно ч.ч. 1,4 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, які виникають зокрема при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником, а правовідносини з яких виник спір між ОСОБА_3 і ПП “Надь”не носять господарського характеру і виникають із цивільних майнових відносин.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 126 ЦПК України суд має право постановити ухвалу про роз”єднання кількох поєднаних в одному провадженні вимог у самостійні провадження, якщо їх спільний розгляд ускладнює вирішення справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Вислухавши представників сторін і вивчивши матеріали справи суд доходить до висновку, що в судовому засіданні не було доведено того, що ОСОБА_3 на час звернення до суду з позовом до ПП “Надь”і на час розгляду його позову є особою, яка не тільки зареєстрована приватним підприємцем а й здійснює підприємницьку діяльність; що його позовні вимоги витікають із господарських правовідносин і що спільний розгляд позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ускладнює вирішення справи.

Тому суд вважає необхідним в задоволенні клопотання представника відповідача відмовити.

Керуючись ст. 126, п. 1 ч. 1 ст. 205 ст.ст. 209-210 ЦПК України;

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання представника Приватного підприємства “Надь”про

роз”єднання позовних вимог ОСОБА_3 і ОСОБА_4 до ПП “Надь”в окремі провадження і закриття провадження в справі в частині розгляду вимог ОСОБА_3 відмовити.

СуддяОСОБА_5