ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судове засідання представники сторін не з’явились

ВСТАНОВИВ:

          Державна податкова інспекція у м. Кіровограді (далі–ДПІ у м. Кіровограді) звернулася до господарського суду Кіровоградської області з заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “СТР-К”, м. Кіровоград (далі- ТОВ “СТР-К”) про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, в порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом ”.

          18.11.2008р. постановою господарського суду Кіровоградського області визнано відсутнього боржника ТОВ “СТР-К” банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру на строк до 18.05.2009 р.; призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора ДПІ у м. Кіровограді. Постанова мотивована тим, що судом першої інстанції визнано наявність заборгованості боржника перед кредитором(бюджетом) в сумі 306 грн. 00 коп., та неспроможність боржника сплатити цю заборгованість із-за відсутності грошових коштів.

          25.11.2008 р. винесено окрему ухвалу господарського суду Кіровоградської області та направлено її начальнику державної податкової інспекції у м. Кіровограді для вжиття заходів щодо усунення порушень діючого податкового законодавства та Закону України “Про державну податкову службу”. Окрема ухвала мотивована тим, що державною податковою службою не вжито всіх відповідних, передбачених законом, заходів належного та своєчасного надходження до бюджету податкового боргу та штрафних санкцій застосованих до боржника, зокрема не подано до суду позову про стягнення податкової заборгованості, в зв’язку з чим виконавчий документ, що видається на виконання рішення суду для пред’явлення до виконання в органи державної виконавчої служби для стягнення податкового боргу за рахунок майна, а при його відсутності –за рахунок коштів боржника, відсутній.

Не погодившись з окремою ухвалою господарського суду від 25.11.2008р. державна податкова інспекція у м. Кіровограді подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати окрему ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2008 р..

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2009р. у справі №2/204 (судді Куліш Р.Ф.; Джихур О.В.; Виноградник О.М.) апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Кіровограді залишено без задоволення. Окрему ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 25.11.2008р. у справі №2/204 залишено без змін.

Не погоджуючись з цією постановою  державна податкова інспекція у м. Кіровограді, подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2009р. у справі №2/204, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

          Судова колегія, заслухавши доповідь судді  Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно поданої до Державної податкової інспекції у м. Кіровограді податкової декларації по ПДВ №79886 від 20.09.2007 р. за серпень 2007 р. у підприємства виникли податкові зобов’язання по ПДВ в сумі 306 грн. 00 коп.

Перша податкова вимога №1/1934 від 03.10.2007 р. та друга - №2/2133 від 09.11.2007 р., були вручені боржнику поштою відповідно 09.10.2007 р. та 15.11.2007 р. Заборгованість не була погашена.

Господарським судом встановлено, що згідно довідки КФ ВАТ “ВТБ Банк” залишок коштів на рахунку №26006301100038 товариства з обмеженою відповідальністю “СТР-К” станом на 07.11.2008 р. складає 0,00 грн. Останній рух коштів по вказаному рахунку здійснено 25.10.2007 р.

        Державна податкова інспекція у м. Кіровограді, звернулася до господарського суду Кіровоградської області з заявою до товариства з обмеженою відповідальністю “СТР-К”, м. Кіровоград про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника. Вимоги обґрунтовані тим, що боржник фактично припинив свою діяльність, можливість стягнення податкового  боргу, також відсутня, тому кредитор вважає за можливе порушити справу про банкрутство відносно ТОВ “СТР-К”  відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом”.

          18.11.2008 р. постановою господарського суду Кіровоградського області визнано відсутнього боржника ТОВ “СТР-К” банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру на строк до 18.05.2009 р.; призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора ДПІ у м. Кіровограді. Постанова мотивована тим, що судом першої інстанції визнано наявність заборгованості боржника перед кредитором(бюджетом) в сумі 306 грн. 00 коп. та неспроможність боржника сплатити цю заборгованість із-за відсутності грошових коштів.

          25.11.2008р. винесено окрему ухвалу господарського суду Кіровоградської області та направлено її начальнику державної податкової інспекції у м. Кіровограді для вжиття заходів щодо усунення порушень діючого податкового законодавства та Закону України “Про державну податкову службу”.  

Приписом статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади  повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Статус Державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені, зокрема, Законом України “Про державну податкову службу в Україні .

Завданням органів Державної податкової служби в Україні згідно з вимогами статті 2 Закону України  “Про державну податкову службу в Україні”, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

          У пункті 1.3 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено, що податковий борг (недоїмка) –це податкове зобов’язання, самостійно узгоджене платником податків  або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, порядок узгодження якого визначено ст. 5 цього Закону.

          При самостійному узгодженні платником податків суми податкового зобов’язання в порядку, визначеному п.5.1 ст. 5 вищевказаного Закону, та при несплаті її у встановлений строк (п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5) податковий орган направляє платнику податку податкову вимогу відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

          Податковий орган реалізує свої повноваження щодо визначення суми податкового зобов’язання платника податку шляхом направлення останньому податкових вимог та здійснення за платника податків заходів щодо залучення додаткових джерел погашення податкового боргу в разі  непогашення цього боргу самим платником податків у встановлений Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, строк. Зазначені дії податкового органу є обов’язковими в усіх випадках при невиконанні платником податків своїх зобов’язань по сплаті податків, зборів (обов’язкових платежів), встановлених податковим законодавством.

          Згідно із ст. 7 п. 7.2 пп. 7.2.1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є  виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

          У законі активи платника податків визначені як кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі на праві власності або повного господарського видання.

          Стаття 1071 ЦК України передбачає списання грошових коштів з рахунку клієнта без його розпорядження лише на підставі рішення суду.

Апеляційний суд дійшов до обґрунтованого висновку, що оскільки перша та друга податкові вимоги від 03.10.2007 р. №1/1934 та №2/2133 від 09.10.2007 та 15.11.2007 на суму 306 грн. 00 коп. заборгованість по ПДВ отримані уповноваженою особою боржника, та по інформації наданої КОД “Райффайзен Банк Аваль” від 20.11.2008 р. №15/77 5Т  по рахунку банкрута ТОВ “СТР-К” за період з квітня 2006 р. по серпень 2008 р. були дебітові та кредитові обороти на суму більше 30 тис. грн., однак державна податкова інспекція у м. Кіровограді не використовувала всіх відповідних передбачених законом заходів щодо належного та своєчасного надходження до бюджету податкового боргу, в тому числі передбачених п. 11 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу України.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Дніпропетровським апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2009р. у справі №2/204 не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5,111-7,111-9,111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Кіровограді на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2009р. у справі №2/204 залишити без задоволення.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.01.2009р. у справі №2/204 залишити без змін.

Головуючий                                                                             Н.Г. Ткаченко

Судді                                                                                                   Л.Й. Катеринчук

            О.В. Яценко