Справа №480/2868/14-к 22.07.2015 22.07.2015 22.07.2015 

 

У Х В А Л А

 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2015 року                        м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючої  судді:     ОСОБА_1 

суддів:             ОСОБА_2 , ОСОБА_3 

за участю секретаря:     ОСОБА_4 

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за № 12014150260001019 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2015 року, яким

ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новобогданівка Миколаївського району Миколаївської області, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- визнаний винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України. 

Учасники судового провадження.

прокурор:         ОСОБА_6 

обвинувачений: ОСОБА_5 

захисник: ОСОБА_7 

потерпілий: ОСОБА_8 .

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доповнень до неї обвинуваченого ОСОБА_5 : просить про пом`якшення призначеного покарання до мінімального, яке передбачене ч. 2 ст. 121 КК України.

   

   Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції  вироку Миколаївського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2015 року, яким ОСОБА_5 визнано винним у ___________________________________________________________________________________

Провадження № 11-кп/784/550/15            Головуючий в суді першої інстанції:суддя ОСОБА_9 

Категорія: ч. 2 ст. 185 КК України            Головуюча в судді апеляційної інстанції: суддя ОСОБА_1 

вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в сумі 196 грн. 56 коп.

   Вирішено питання щодо речових доказів по справі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги та доповнень до неї обвинуваченого ОСОБА_5 :

не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини вчинення злочину та правову кваліфікацію своїх дій, вказує, що більшу частину показань під час слідчого експерименту дав під фізичним та психологічним тиском працівників міліції.

Не заперечує факт нанесення ударів матері ОСОБА_10 , однак умислу на спричинення їй тяжких тілесних ушкоджень не мав.

Допускає, що частина тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_10 , могла утворитися внаслідок її падіння.

Крім того, посилається, що суд першої інстанції при призначенні йому покарання в достатній мірі не врахував визнання ним вини та щире каяття, сприяння в розкритті злочину, його показання та свідків щодо події 04.10.2014 року, а також дані про його особу: раніше не судимий, позитивну характеристику за місцем проживання.

Обставини, встановлені судом першої інстанції:

ОСОБА_5 04 жовтня 2014 року о 19:00 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, прийшов до місця свого мешкання по АДРЕСА_1 , де побачив свою матір ОСОБА_10 , яка також перебувала у стані алкогольного сп`яніння. Знаходилася на дивані, розташованому у веранді зазначеного будинку. Стан матері засмутив та розізлив ОСОБА_5 , у зв`язку з чим, він підійшов до неї та наніс два удари кулаком правої руки в область обличчя. При цьому вимагав від матері прибрати в будинку. Після отриманих ударів ОСОБА_10 піднялась з дивану, а ОСОБА_5 вийшов з будинку та направився за власними потребами.

Того ж дня, приблизно о 22:00 год., ОСОБА_5 повернувся до дому, і помітив, що ОСОБА_10 лежить на підлозі у своїй кімнаті, а в будинку не прибрано.

Розізлившись за безлад в будинку, ОСОБА_5 підійшов до матері, яка лежала на підлозі, та наніс з силою їй біля п`яти-семи ударів правою ногою по тулубу  в область ребер справа. Потім ОСОБА_5 схопив матір за волосся, намагаючись таким чином підійняти її з підлоги, і вирвав їй волосся. В результаті таких дій ОСОБА_5 потерпіла ОСОБА_10 вдарилася головою об підлогу. Зрозумівши, що не зможе підняти матір, він залишив її та пішов до своєї кімнати. Через деякий час ОСОБА_5 , почувши стогін матері, вирішив її підняти та покласти на ліжко. Однак, підняти її знову не зміг. Тому, розізлившись, наніс їй біля семи ударів ногою в область ребер зліва. Після чого залишив її та пішов спати. 

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 померла за місцем свого мешкання. 

Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції:

Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_7 на підтримку апеляційної скарги, потерпілого ОСОБА_8 , який залишив на розсуд суду вирішення питання щодо міри покарання обвинуваченому, думку прокурора ОСОБА_6 про законність та обґрунтованість вироку суду першої інстанції, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, апеляційний суд дійшов наступного.

Доведеність вини та кваліфікація злочину за ч. 2 ст. 121 КК України апелянтом не оспорюється, тому відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України апеляційний суд не переглядає вирок в цій частині.

Є необґрунтованими твердження апелянта про неврахування судом першої інстанції його показань та свідків, оскільки саме на підставі показань обвинуваченого ОСОБА_5 , який в судовому засіданні вину визнав частково (в апеляційній скарзі посилається на визнання ним вини) та свідків суд і дійшов висновку про вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 вказаного злочину.

Що стосується тверджень апелянта про те, що більшу частину показань під час слідчого експерименту дав під фізичним та психологічним тиском працівників міліції, то вони є необґрунтованими у зв`язку з тим, що апелянт конкретно не зазначає які саме його показання не відповідають дійсності. 

Так, із протоколу про проведення слідчого експерименту від 08.10.2014 року та відеозапису слідчого експерименту, які досліджувалися судом першої інстанції вбачається, що зазначені слідчі дії проводилися за участю понятих та захисника обвинуваченого ОСОБА_7 . Обвинувачений ОСОБА_5 під час проведення цих дій не звертався до свого захисника та до слідчого про вказаний вище тиск.

До того ж, матеріали кримінального провадження свідчать, що за заявою обвинуваченого про застосування до нього психологічного та фізичного насильства працівниками Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області проводилась перевірка щодо вчинення відносно нього службових злочинів. Постановою старшого слідчого слідчого відділу прокуратури Миколаївській області ОСОБА_11 від 19 травня 2015 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015150260000004 від 27.03.2015 року, закрито у зв`язку з відсутністю в діях працівників сектору карного розшуку Миколаївського РВ УМВС України в Миколаївській області складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України.

Судом першої інстанції ОСОБА_5 призначено покарання з урахуванням вимог ст.ст. 65, 67 КК України, тобто ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, який за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не судимий, обставину, яка обтяжує покарання - вчинення обвинуваченим злочину в стані алкогольного сп`яніння. 

Обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, судом першої інстанції не встановлено.

Матеріалами кримінального провадження не встановлено даних, які б свідчили про сприяння ОСОБА_5 в розкритті злочину, чим спростовуються доводи апелянта в цій частині.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_5 злочину, його конкретних обставин, пов`язаних зі способом вчинення протиправних дій, та обставини, що обтяжує покарання, апеляційний суд приходить до висновку про неможливість пом`якшення обвинуваченому призначеного покарання.

Вважає, що покарання призначене судом першої інстанції у виді позбавлення волі на строк 9 років, є справедливим.

Тому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчинення ним нових злочинів. 

Підстав для пом`якшення призначеного ОСОБА_5 покарання апеляційний суд не вбачає, а тому його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 405, 407, 424, 426, 532 КПК України, апеляційний суд - 

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Миколаївського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2015 року відносно ОСОБА_5  без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засуджений ОСОБА_5 , який тримається під вартою  в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. 

 

Головуюча:

 

Судді: