Апеляційний суд Рівненської області

м. Рівне,

УХВАЛА

Іменем України

8 вересня 2010 року м. Рівне

Апеляційний суд Рівненської області в складі:

головуючого - судді - Полюховича О.І. судді – Збитковської Т.І. народних засідателів – Ільченко А.В., Ігнатенка В.М., Буравкіної С.С. при секретарі – Міщук Л.А., Прохорович М.В.

з участю : прокурора – Іванціва М.Р.

захисників-адвокатів – ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.4 ст.190 , ч.3 ст.27 п.п.6,9,11 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_4 за п.п.6,11 ч.2 ст.115 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Апеляційного суду Рівненської області знаходиться кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.4 ст.190 , ч.3 ст.27 п.п.6,9,11 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_4 за п.п.6,11 ч.2 ст.115 КК України.

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що в листопаді-грудні 2007 року, шляхом зловживання довірою , заволодів грошима ОСОБА_5 у сумі 100 000 доларів США, замовив, організував та керував підготовкою її вбивства з корисливих мотивів та з метою приховати інший злочин, а ОСОБА_4 учинив умисне вбивство з корисливих мотивів на замовлення за таких обставин.

Улітку 2007р ОСОБА_3, перебуваючи на заробітках у м.Санкт-Петербург РФ, познайомився із ОСОБА_5, яка на той час мешкала в трьохкімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1, та, увійшовши до неї в довіру, почав спільно проживати в її квартирі. За час проживання він довідався та впевнився, що ОСОБА_5 є одинокою, немає рідних, зловживає алкогольними напоями і з метою заволодіння коштами від продажу її квартири, вирішив убити останню. Він умовив ОСОБА_5 продати квартиру й поїхати проживати на Україну в Рівненську область , де вони будуть займатися підприємницькою діяльністю, й запевнив її, що в нього в м.Кузнецовську Рівненської області є квартира.

5 жовтня 2007 року ОСОБА_5 продала свою квартиру за 2 350 000 рос. рублів, які обміняла на 100 000 доларів США, та виїхала разом з ОСОБА_3 в Україну, де він поселив її у приватному будинку свого знайомого ОСОБА_6 у смт.Володимирець Рівненської області по вул..Повстанців №11. В листопаді-грудні 2007 р потерпіла передала ОСОБА_3 для ведення підприємницькї діяльності та придбання для неї житла 100 000 доларів США, що по курсу НБУ складає 505 000 грн і є особливо великим розміром, які він не мав наміру повертати.

З метою приховати вчинений ним злочин , передбачений ч.4 ст.190 КК України , ОСОБА_3 замовив своєму брату, ОСОБА_4 вбивство ОСОБА_5 за 2200 доларів США, на що той погодився та отримав завдаток у сумі 1000 доларів США.

На виконання домовленості підсудні 3 грудня 2007 р, розпивши з потерпілою дві пляшки горілки, довели її до стану алкогольного сп’яніння. Після цього ОСОБА_3 викликав автомобіль «таксі», щоб вивезти ОСОБА_5 за межі Володимирецького району Рівненської області і в подальшому вбити. ОСОБА_4 завіз на таксі ОСОБА_5 до урочища «Острівки» між селами Тиховиж та Борове Зарічненського району Рівненської області , де в посадці її задушив, а труп накрив гіллям. Через декілька днів він отримав від ОСОБА_3 1200 доларів США.

Таким чином, органи досудового слідства дійшли висновку, що ОСОБА_3 вчинив шахрайство в особливо великих розмірах, організував вчинення умисного вбивства з корисливих мотивів, з метою приховати інший злочин, на замовлення, тобто вчинив злочини, передбачені ч.4 ст.190, ч.3 ст.27, п.п.6,9,11 ч.2 ст.115 КК України. ОСОБА_4 вчинив умисне вбивство з корисливих мотивів, на замовлення, тобто вчинив злочин, передбачений п.п.6,11 ч.2 ст.115 КК України.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_4, ОСОБА_2В, заявив клопотання про направлення кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_4 прокурору Рівненської області для проведення додаткового розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, оскільки ця неповнота та неправильність не може бути усунута в судовому засіданні .

Захисник-адвокат ОСОБА_1, підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дане клопотання підтримали і просять кримінальну справу повернути на нове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства.

Прокурор просить відмовити в задоволенні зазначеного клопотання, вказуючи на те, що прокуратура Рівненської області звернулася з клопотання до Генеральної прокуратури щодо прискорення виконання судового доручення по даній справі.

Заслухавши міркування захисників-адвокатів та підсудних, які просять задовольнити клопотання захисника ОСОБА_2 і повернути справу на нове розслідування, думку прокурора, який просить відмовити в задоволенні клопотання, оскільки неповнота досудового слідства буде усунута в ході судового розгляду справи, дослідивши інші докази, які є в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно роз’яснень , що містяться в п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 року №2 „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст..ст.22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи ( не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини , зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування…). Неправильним досудове слідство визнається в разі, коли органами досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень були неправильно застосовані або безпідставно не застосовані норми кримінально-процесуального чи кримінального закону і без усунення цих порушень справа не може бути розглянута в суді.

Статтею 315-1 КПК України передбачено, що з метою перевірки і уточнення фактичних даних , одержаних у ході досудового слідства , суд мотивованою ухвалою, а суддя – постановою вправі доручити органу , який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 28 грудня 2009 року в порядку ст..315-1 КПК України було дано судове доручення слідчому управлінню Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області, органу, який проводив розслідування кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , встановити:

1.місцезнаходження особи по імені ОСОБА_7, яка працювала в агентстві нерухомості «Адвікс» м.Санкт-Петербург РФ в 2007 р і займалася продажем квартири ОСОБА_5

2.місцезнаходження ОСОБА_7, яка працювала в 2007 р в агентстві нерухомості «Адвікс» м.Санкт-Петербург РФ.

3.чи вносились кошти в банку «Совєтский» по Невському проспекту 8-А м.Санкт-Петербург на імя ОСОБА_5 чи ОСОБА_3 в період з 4 жовтня 2007 року по 7 жовтня 2007 року?

4.чи проводився обмін російських рублів ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7 4-7 жовтня 2007 року в банку «Совєтский» по Невському проспекту 8-А м.Санкт-Петербург РФ?

Строк виконання даної ухвали було визначено - 1 березня 2010 року. Однак зазначене судове доручення не виконано по теперішній час. Доводи прокурора щодо найближчого виконання зазначеної ухвали не заслуговують на увагу, оскільки ухвала суду не виконана протягом восьми місяців.

Крім того, із повідомлення заступника голови правління ЗАТ Банк «Советский» №09-04\3073 від 7 червня 2010 року слідує, що ні ОСОБА_5, ні ОСОБА_3 не відкривали в даному банку рахунків, не проводили валютно обмінних операцій, а орган досудового слідства вказує на те, що після продажу квартири ОСОБА_5 гроші, виручені від продажу помешкання, залишила в банківських скриньках в рівних долях з ОСОБА_3.

У відповідності зі ст.49 КПК України потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Про визнання громадянина потерпілим чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, а суд – ухвалу. У справах про злочини, внаслідок яких сталася смерть потерпілого, права, передбачені зазначеною статтею, мають його близькі родичі.

Із рапорту начальника ВБЕЗ УВС по Кіровському району м.Санкт-Петербурга слідує, що встановити близьких родичів ОСОБА_5 в м.Санкт-Петербург не вдалося (т.1 а.с.152).

По даній справі не встановлено близьких родичів ОСОБА_5, досудовим слідством лише перевірено коло близьких осіб по м.Санкт-Петербург.

У відповідності зі ст..281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що клопотання захисника-адвоката ОСОБА_2 необхідно задовольнити, а справу направити прокурору для проведення нового розслідування, оскільки неповнота досудового слідства не може бути усунута в ході судового розгляду справи.

При новому розслідуванні справи органам досудового слідства необхідно усунути порушення кримінально-процесуального закону, зазначені в описовій частині ухвали та пред’явити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 конкретні обвинувачення. При необхідності виконати і інші слідчі дії.

Що ж стосується доводів захисника щодо недопустимості доказів по справі, а саме: явки з повинною ОСОБА_4, відтворення обстановки та обставин події та протокол допиту ОСОБА_4 від 10 лютого 2008 року, які , на думку захисника, отримані з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, то обґрунтованість таких доводів підлягає перевірці при новому розслідуванні, а за умови нового судового розгляду справи, ще й судом.

На підставі наведеного та керуючись ст..281 КПК України, суд , -

У Х В А Л И В:

Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.4 ст.190 , ч.3 ст.27 п.п.6,9,11 ч.2 ст.115 КК України, ОСОБА_4 за п.п.6,11 ч.2 ст.115 КК України повернути прокурору Рівненської області для проведення нового розслідування.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишити попередній – тримання під вартою.

На ухвалу суду протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати касаційні скарги до Верховного Суду України через апеляційний суд Рівненської області.

Головуючий: