Справа №2-11/2007 p. Категорія справ № З
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗО січня 2007 року Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Рокочої М.І.
при секретарі Сова О.А.
з участю представника позивачів - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7до ТзОВ ім. О. Кобилянської АДРЕСА_1, Чернівецької області, третя особа на стороні відповідача Бабинська сільська рада про передачу квартир у житловому будинку в комунальну власність ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 звернулись до суду з позовними заявами про передачу квартир в житловому будинку в комунальну власність. Свої заяви мотивували тим, що проживають разом з сім'ями в житловому будинку, який знаходиться за АДРЕСА_1 Житловий будинок, в якому вони проживають, перебуває на балансі ТзОВ ім. О. Кобилянської, яке є правонаступником колгоспу ім. О.Кобилянської. При реорганізації КСП в товариство, цей будинок було включено до переліку об'єктів, що не підлягають паюванню, та відповідно, не було розпайовано.
Позивачі здійснюють поточний та капітальний ремонт в будинку. Зокрема, у 2001 році мешканцями будинку було замовлено та сплачено здійснення газифікації будинку.
На сьогодні вони хотіли б реалізувати своє право на приватизацію житла, про те це не можливо, оскільки дане житло досі не передане ТзОВ ім. О. Кобилянської на баланс Бабинської сільської ради.
22 серпня 2005 року жителі будинку звернулись до ряду інстанцій з проханням вирішити питання щодо передачі будинку на баланс сільської ради. У відповідь на їхнє звернення листом начальника Управління агропромислового розвитку Заставнівської райдержадміністрації від 16 листопада 2005 року № НОМЕР_1 їх було повідомлено, що їхнє звернення суперечить Конституції України, ст. 48 п. 4 Закону України „Про власність" та ст. 386 ЦПК України, що власником будинку є товариство, і тому питання передачі житлового будинку на баланс сільської ради вирішують загальні збори власників майнових паїв. Крім того, вони постійно проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, яка
віднесена до IV категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що у відповідності до п.5 ст. 23 Закону України „Про захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС" дає їм гарантоване державою право на отримання безоплатно в приватну власність житла, яке вони займають на даний час.
В судовому засіданні представники позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, даючи пояснення в якості свідків, позов підтримали, посилаються на ті ж обставини, що викладені в позовних заявах. Просять прийняти рішення, яким зобов'язати відповідача передати в комунальну власність квартири, які знаходяться в житловому будинку за АДРЕСА_1., в яких проживають позивачі.
Представник відповідача ОСОБА_2, даючи пояснення в якості свідка, позов не визнав, суду пояснив, що працює директором ТзОВ ім. О. Кобилянської. Житлові будинки, один-восьмиквартирний, два-чотирьохквартирні, будувались раніше за рахунок колгоспу, перебували на їхньому балансі, зараз на балансі товариства. Вказані житлові будинки включені в перелік об"єктів майнового фонду бувшого колективного господарства, пізніше, в перелік об"єктів, що не підлягають паюванню. Товариство почало виготовляти технічну документацію для того, щоб зареєструвати право власності. Пайовики заперечують проти передачі житлових будинків в комунальну власність. Просить в позові відмовити.
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_8, даючи пояснення в якості свідка, позов не визнав. Суду пояснив, що з 06 квітня 2006 року працює сільським головою АДРЕСА_1. Спірний житловий будинок, який знаходиться по АДРЕСА_1, будувався для працівників ферми за рахунок колгоспу. Зараз даний житловий будинок перебуває на балансі товариства, тому і воно повинно ним розпоряджатись.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що з квітня 1998 року по квітень 2006 року працював сільським головою АДРЕСА_1 Чернівецької області. Неодноразово викликав до себе голову ліквідаційної комісії ОСОБА_10 для того, щоб передати на баланс сільської ради 8-квартирний будинок по АДРЕСА_1Чернівецької області. Однак, даний будинок не було передано, в зв'язку з тим, що держава не повернула кошти затрачені господарством на даний будинок.
Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що питання передачі 8-квартирного будинку по АДРЕСА_1ставилось десь 5-8 років назад по тій причині, що даний будинок побудовано за кошти держави і він не підлягає розпаюванню. Однак, зі сторони дирекції ТзОВ ім. О. Кобилянської згоди не отримали. Це питання на протязі останніх років вирішувалось на усних вказівках, по-скільки не було нормативної бази.
Свідок ОСОБА_11 пояснила суду, що працювала раніше в колективному господарстві, була спеціалістом по паюванню, в даний час працює в товаристві. Процес розпаювання майна в ССС ім.О.Кобилянської розпочався в 1993 році, було складено списки переліку майна пайового фонду. В 1999-2001 роках ці списки уточнювалися, затверджувались загальними зборами пайовиків. Житловий фонд господарства спочатку було включено до переліку об"єктів пайового фонду, в 2001 році виведено як об"єкт, що не паюють. Питання про передачу житлових будинків в комунальну власність виносили на розгляд загальних зборів пайовиків, котрі не
дали згоди на це і прийняли відповідне рішення. В даний час житлові будинки передані в оренду жильцям, перебувають на балансі товариства.
Свідок ОСОБА_12, спеціаліст управління аграрно-промислового комплексу, пояснила, що готувала відповідь на усне звернення громадян, мешканців спірного будинку АДРЕСА_1 до райдержадміністрації. Вказала, що громадянам було повідомлено, що житловий будинок включений до об"єктів , які не паюються .Без згоди зборів господарства передавати житлові будинки в комунальну власність не можна.
Судом встановлено, що спірний житловий будинок знаходиться на балансі товариства із обмеженою відповідальністю ім.О.Кобилянської. Він разом із іншими житловими будинками був включений в перелік основних засобів пайового фонду колективного господарства. Цей перелік затверджено загальними зборами пайовиків від 20 лютого 2001 року. На цих зборах восьмиквартирний житловий будинок включений в перелік об"єктів, що не паюються.
Відповідно до ст.8 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство „ від 14 лютого 1992 року з послідуючими змінами і доповненнями, належне підприємству майно може бути передано державним, кооперативним та іншим підприємствам, організаціям і громадянам за рішенням загальних зборів.
Указом Президента України від 09 березня 2000 року № 398/2000 „Про деякі
заходи щодо поліпшення умов господарювання недержавних
сільськогосподарських підприємств" передбачено здійснення заходів безоплатної передачі протягом 2000 року в комунальну власність житлового фонду недержавних сільськогосподарських підприємств". Ст. 1 цього Указу, п.14 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Мінагрополітики України від 14 березня 2001 року № 62 передбачає, що вказані заходи повинні здійснюватись за згодою недержавних сільськогосподарських підприємств.
. Судом встановлено, що питання про передачу житлового фонду в комунальну власність виносилося на розгляд зборів 20 лютого 2001 року. Збори ухвалили рішення не передавати житловий фонд на баланс сільської ради АДРЕСА_1.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимога позивачів про зобов"язання товариства передати квартири восьмиквартирного житлового будинку, який знаходиться за номером 2 по АДРЕСА_1в комунальну власність з тих підстав, що будинок не включений до об"єктів пайового фонду і в даний час товариству не належить як власність є необгрунтованою і задоволенню не піддягає.
Керуючись ст. 8 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство" від 14 лютого 1992 року з послідуючими змінами і доповненнями, ст.1 Указу Президента України від 09 березня 2000 року № 398/2000 „ Про деякі заходи щодо поліпшення умов господарювання недержавних сільськогосподарських підприємств" , п.14 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Мінагрополітики України № 62 від 14.березня.2001 року, ст. ст. 214-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
В позові ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7до Товариства з обмеженою відповідальністю імені Ольги Кобилянської, третя особа на стороні відповідача Бабинська сільська рада про передачу квартир у житловому будинку в комунальну власність відмовити..
Згідно ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.