АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33-52/2010 Номер провадження 33-52/2010Головуючий у 1-й інстанції Андрієць
Категорія ст. 124 КУпАП
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2010 року м. Полтава
Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області Гавриш В.М. при секретарі Гнітько A.M. та з участю громадян ОСОБА_1, ОСОБА_2, відповідно їх захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4 розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 грудня 2010 року
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 грудня 2010 року
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженка та мешканка м. Кременчук, проживаюча ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово не працююча, раніше не судима, маюча на утриманні двох неповнолітніх дітей
визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.
Згідно постанови суду громадянка ОСОБА_1, визнана винною в тому, що 27 листопада 2009 року, близько 9 год.50 хв. керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Київській в м. Кременчуці біля будинку 3-А при виконанні розворот ліворуч, не впевнилась в безпеці руху, та, в порушення вимог п. 10.4 « Правил дорожнього руху України », не надала дорогу зустрічному транспортному засобу - автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 1.1., в результаті чого відбулося зіткнення вказаних автомобілів, які отримали технічні ушкодження.
Вважаючи доведеним наведені обставини дорожньої пригоди, суд визнав ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В апеляції захисник ОСОБА_3 вважає, що постанова районного суду винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. На думку апелянта водій ОСОБА_1, не порушувала вимоги п. 10.4. ПДР України, оскільки зазначений пункт регламентує поворот або розворот транспортних засобів поза межами перехрестя, а тому вона не може бути визнана винною у порушенні цього пункту ПДР.
ОСОБА_3 також вважає, що при розгляді справи суд необгрнутовано та всупереч вимогам ст. 251 КУпАП, прийняв до уваги лише показання потерпілої сторони і безпідставно відкинув показання самої ОСОБА_1, чим одночасно порушив положення ст. 24 Конституції України та вимоги ст. 248 КУпАП, які передбачають рівність громадян перед Законом.
Нарешті захисник в скарзі вказує на те, що сам водій ОСОБА_2 в населеному пункті перевищив дозволену швидкість руху, виїхав на червоне світло світлофора, чим порушив вимоги п. 12.4; 8.7.3. « Правил дорожнього руху України », але цим обставинам місцевий суд не дав належної оцінки та вважає, що в судовому засіданні не було доведено хто саме винний в скоєнні ДТП та дії кого з водіїв знаходяться в причинному зв'язку з подією ДТП і її наслідками.
Заслухавши громадянку ОСОБА_1.І., в її інтересах апелянта ОСОБА_3, які підтримавши доводи апеляції, просили скасувати постанову суду, а матеріали адміністративної справи направити на додаткову перевірку, вислухавши заперечення потерпілого ОСОБА_2.І. і його представника ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що протокол складений інспектором ДАІ 27.11.2009 року з приводу порушення громадянкою ОСОБА_1 вимог п. 10.4 « Правил дорожнього руху України », при цьому інспектор вважав доведеним обставини згідно яких громадянка ОСОБА_1 27 листопада 2009 року, керуючи автомашиною марки « КІА », в денний час, близько 9 годин 50 хв., виконуючи розворот ліворуч на вул. Київській в м. Кременчуці, не надала дорогу автомобілю марки « ДЕУ» під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку і допустила зіткнення цих транспортних засобів.
/ а. с. 1 /
Між тим, в згаданому протоколі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, громадянкою ОСОБА_1 остання категорично заперечила факт його вчинення, а навпаки, вказала на наявність порушень правил безпеки руху з боку водія ОСОБА_2
Аналогічні письмові пояснення щодо відсутності в її діях будь-яких порушень правил безпеки руху та наявність порушень в діях ОСОБА_2, в цей же день, ОСОБА_1 дала і при її опитування працівниками ДАІ.
/ а. с. 8 /
В свою чергу водій ОСОБА_2, який є заінтересованою особою в цій дорожній пригоді, ці обставини заперечив.
/а. с. 7 I
В протоколі про адміністративне правопорушення, протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та приєднаної до нього схеми зафіксований лише сам факт зіткнення транспортних засобів, але відсутні будь-які фактичні дані, які б спростовували твердження ОСОБА_1.І.. щодо дотримання нею вимог « Правил дорожнього руху України » та спростовували її твердження про порушення правил безпеки руху іншим учасником дорожньої пригоди, тобто ОСОБА_2
Більше того, сам протокол огляду місця дорожньої пригоди та схема складені вкрай недбало і поверхово, оскільки відсутні дані про наявність дорожніх знаків, дорожніх розміток, наявність світлофорів, їх відстаней від місця зіткнення, границь і відстаней від перехрестя.
/ а. с. 4 - 6 /
В апеляційній інстанції фактично цих недоліків не заперечують всі учасники процесу та кожен їх тлумачить на совою користь
На момент складення протоколу інспектор ДАІ ОСОБА_5 не приймав будь-яких мір до встановлення очевидців цієї дорожньої пригоди в той час коли достовірно знав про їх наявність, а сама пригода відбулася в денний час, на людній частині міста Кременчука і в робочий день.
Наявність очевидців даної дорожньої пригоди учасники процесу також не заперечують, але за різних мотивів не заявляли клопотань про їх виклик в суді першої інстанції та не заявляють таких клопотань в апеляційній інстанції.
Таким чином, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення на громадянку ОСОБА_1 за вчинення нею правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, інспектор ДАІ ОСОБА_5 виходив лише з пояснень заінтересованої особи, тобто водія ОСОБА_2, який за твердженням першої, сам допустив в цій дорожній пригоді ряд порушень правил безпеки руху.
Між тим, при розгляді адміністративної справи стосовно громадянки ОСОБА_1 суддя не звернув уваги на перелічені недоліки, будь-яких мір до їх усунення не прийняв, а тому його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 10.4 « Правил дорожнього руху України » та посилання на протокол про адміністративне правопорушення і схему до нього, як на докази, що стверджують доведеність вини, є передчасним і безпідставним.
/ а. с. 29 /
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, суд повинен повно та об'єктивно розглянути справу про адміністративне правопорушення, з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інше.
Відповідно до змісту статті 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку та яка не зобов'язана доводити свою невинуватість.
Аналізуючи наведене, вважаю, що при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення відносно громадянки ОСОБА_1 в судовому засіданні не було доведено її винуватість у порушенні вимог п. 10.4 «Правил дорожнього руху України », а відтак і у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а справа закриттю провадженням за недоведеністю її участі у вчиненні цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до змісту ст. 294 КУпАП апеляційна інстанція в разі скасування постанови суду позбавлена можливості направити адміністративну справу на додаткову перевірку, направити адміністративну справу на новий судовий розгляд, але на підставі ст. 247 КУпАП має право закрити провадження по адміністративній справі.
Виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що учасниками процесу в апеляційну інстанцію не надано будь-яких інших доказів, провадження по справі підлягає закриттю, а вимога законного представника громадянки ОСОБА_1 про направлення адміністративної справи на новий судовий розгляд в місцевий суд або на додаткову перевірку не ґрунтується на законі.
На підставі викладеного, апеляція ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а адміністративна справа закриттю відповідно до положень ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову судді Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 25 грудня 2009 року відносно ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити за недоведеністю її участі у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Полтавської області ОСОБА_6