Судове рішення #452581
КОПІЯ №1/2-704/2007р

КОПІЯ №1/2-704/2007р.

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

24 січня 2007 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:

головуючого                                                 Лебезуна В. І.

при секретарі                                                Лебединець К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Шолуденка, Вишгородської районної державної адміністрації про визнання права на земельну частку (пай), про зобов'язання виділити земельну частку (пай) з резервного фонду земель СВК ім. Шолуденка, які знаходяться на території Лебедівської та Хотянівської сільських рад, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання за ним права на земельну частку (пай) при розпаюванні землі у КСП ім. Шолуденка та зобов'язання Лебедівської сільської ради Вишгородського району включити його до списків пайовиків КСП ім. Шолуденка, надання йому земельної частку (паю) в натурі і видачу правовстановлюючого документу на право власності на виділену земельну частку (пай).

Позивач посилається на те, що його матір - ОСОБА_2 постійно працювала в с. Лебедівка та з 1946 року постійно працювала у радгоспах „Деснянський", „Ягідний", правонаступником яких став радгосп ім. Шолуденка, і в грудні 1980 року звільнилася з радгоспу ім. Шолуденка у зв'язку з досягненням пенсійного віку.

Оскільки Указ Президента України №720 від 08.08.95р. передбачає право на отримання земельної частки (паю) за пенсіонами, які раніше працювали в колективному підприємстві, а його матір померла ІНФОРМАЦІЯ_1 після набрання Указом чинності і він є спадкоємцем за заповітом, позивач вважав, що він має право на земельну частку (пай), яку помилково його матір не отримала.

В судовому засіданні позивач уточнив свої вимоги, просив змінити неналежного відповідача -Лебедівську сільську раду на належного - Вишгородську районну державну адміністрацію; зобов'язати Вишгородську районну державну адміністрацію виділити земельну частку (пай) з резервного фонду земель СВК ім. Шолуденка, які знаходяться на території Лебедівської та Хотянівської сільських рад; визнати за ним право на земельну частку у порядку спадкування; зобов'язати надати земельну частку (пай) в натурі та видати Державний акт на право власності на земельну частку.

Представник СВК ім. Шолуденка - голова правління сільського господарського виробничого кооперативу Михальцов А.О. проти позову заперечував. Вважає, що позов безпідставний, оскільки покійна матір позивача в СВК ім. Шолуденка не працювала, членом СВК не була, померла в 1997 році, а кооператив отримав Державний акт на право колективної власності в лютому 1999 року.

Представник Вишгородської районної державної адміністрації також позову не визнав і пояснив, що, по-перше, позивач не може успадкувати майно, яке не належить його покійній матері, по-друге, у СВК ім. Шолуденка немає вільних не розпайованих земель - всі вільні землі передані Лебедівській сільській раді до резервного фонду для розподілу між працівниками соціальної сфери.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.2 Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року

 

2

 право на земельну частку (пай) мають члени КСП, кооперативу, Акціонерного товариства, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 з 01 січня 1946 року працювала в колгоспі „Україна", радгоспах „Деснянський", „Ягідний", правонаступником яких з 01.05.75р. став радгоспом ім. Шолуденка.

12 грудня 1980 року ОСОБА_2 була звільнена з радгоспу ім. Шолуденка за ст.38 КЗпП України у зв'язку з досягненням пенсійного віку.

Після вступу у законну силу Указу Президента України „Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року радгосп ім. Шолуденка в 1996 році був реорганізований у колективне сільськогосподарське підприємство ім. Шолуденка.

У 1998 році КСП ім. Шолуденка був розпайований у СВК - сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Шолуденка.

19 лютого 1999 року СВК ім. Шолуденка отримало Державний акт на право колективної власності і на загальних зборах членів СВК був затверджений список членів СВК, який доданий до Державного акту.

Проти цих обставин сторони не заперечують.

Позивач також погодився з тим, що його матір заяви про прийняття її в члени КСП ім. Шолуденка не писала.

У зв'язку з тим, що матір позивача не була членом КСП ім. Шолуденка та померла за два роки до тримання СВК ім. Шолуденка Державного акту на право колективної власності на землю, вона правомірно не була включена до списку членів СВК, які мають право на отримання земельної частки (паю).

Суд прийшов до висновку, що ОСОБА_2, яка звільнена з роботи в 1980 році з радгоспу ім. Шолуденка, але померла у 1997 році - до отримання СВК Державного акту на землю, - не мала права на земельний пай.

Вирішуючи вимогу позивача про право на земельну частку (пай) у порядку спадкування, суд з'ясовує, чи є у спадкодавця права на земельний пай по заповіту.

В судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_2 позивач 09.10.97р. отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до вимог ст.534 ЦК України (у редакції 1961 року) за заповітом до позивача переходить майно, що належало при житті його матері.

Оскільки земельний пай покійній не належав, позивач не може успадковувати те, що не належало його матері.

З врахуванням наведеного, керуючись ст.534 ЦК України, Указом Президента України „Про паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" від 08 серпня 1995 року, ст.213 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження цього рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

суддя                                                                         підпис                                              В.І.Лебезун

згідно з оригіналом,

суддя               В.ІЛебезун

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація