ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
43010, м. Луцьк, пр. Волі, 54 а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" квітня 2009 р. | Справа № 9/17/7-2А. |
За позовом Відкритого акціонерного товариства «Готель Лучеськ», м. Луцьк
До Луцької об?єднаної державної податкової інспекції, м. Луцьк
Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000412302/0 від 22.02.2006 р.
Головуюча суддя Л.І. Соломка
При секретарі Т.О. Кідиба
Представники:
Від позивача: Трофимчук А.М. - представник, довіреність від 27.02.2009 р.;
Від позивача: Дячук В.М.- заст. начальника юрид. відділу, довіреність від 17.09.2008р. №111.
Права та обов’язки представникам сторін роз’яснені відповідно до ст.ст. 49,51 КАС України.
Відводу складу суду не заявлено.
Відповідно до ст.126 КАС України представникам сторін повідомлено про здійснення повного фіксування судового процесу технічними засобами, а саме: програмно-апаратного комплексу „Діловодство суду” за ініціативою суду.
У судовому засіданні 23.03.2009 р. оголошувалась перерва до 02.04.2009 р. для подачі сторонами додаткових доказів по справі.
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 02.04.2009 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Суть спору: Позивач –ВАТ “Готель Лучеськ”звернувся до господарського суду з адміністративним позовом до Луцької ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення –рішення №0000412302/0 від 22.02.2006р. згідно якого йому донараховано ПДВ в розмірі 646 667 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 323 333,50 грн., всього на загальну суму 970 000,50 грн.
Свої вимоги в позовній заяві та додаткових доводах від 22.01.2009 р. позивач обґрунтував тим, що оспорене податкове повідомлення –рішення не відповідає вимогам законодавства; відповідачем застосовано норму закону, яка не була чиною на час проведення господарської операції за договором №59/03 від 25.03.2004р. на проведення товарообмінної (бартерної) операції; Луцькою ОДПІ невірно визначено вид господарської операції; операція передачі векселів, які є товаром, відповідно до законодавства є об’єктом оподаткування податком на додану вартість, і сума ПДВ, яка включається у вартість векселів, змінює суму податкового кредиту.
В підтвердження даної позиції товариством подано висновок №2733 спеціаліста з економічного виду дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 08.07.2008р., який позивач просить врахувати при вирішенні спору.
Відповідач –Луцька ОДПІ у запереченнях від 17.07.2008р. № 97-/10-011 та у судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись, що ВАТ “Готель Лучеськ”безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ, чим порушено п. 4.8 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”відповідно до якої (незалежно від редакції) позивач вчинив порушення а саме: безпідставно включив податкового кредиту суму за наслідками операції розрахунку векселями в рахунок оплати бавовни. На думку Луцької ОДПІ при перевірці було вірно встановлено факт проведення розрахунків векселями в рахунок оплати бавовни, строк погашення яких не настав (17.03.2034р.) і цей факт не давав можливості позивачу відносити суму по таких векселях до податкового кредиту ( п.4.8 ст. 4 Закону України “Про податок на додану вартість”). Як вбачається з тексту позовної заяви позивач намагається підвести дану операцію під товарообмінну, проте в даному випадку відбувся факт продажу товару за вексель, строк погашення якого не настав. Безпідставним є твердження про бартерну операцію, така операція не давала права позивачу права збільшувати податковий кредит, оскільки суми вказані у векселі не були сплачено по даній операції на момент проведення перевірки. В даному випадку відсутній факт сплати податку, при цьому збільшено податковий кредит. Задекларований товариством податковий кредит не підтверджується податковими зобов’язанням продавця ПФ “Захід контракт”, який на момент проведення перевірки подавав податкову звітність з прочерками. Керівник ПФ “Захід контракт”Юртаєв Ю.А. придбав підприємство без мети займатися підприємницькою діяльністю, а з метою перепродажу корпоративних прав на підприємство у м. Київ, куди передані бухгалтерські документи, позапланову перевірку ПФ “Західконтракт” провести не надалось можливим за відсутності бухгалтерських документів та не встановлення їх місце знаходження. За змістом Закону України “Про податок на додану вартість” право на відшкодування ПДВ виникає при надмірній його сплаті, а не самого факту існування зобов’язання зі сплати ПДВ в ціні товару, який платником не оплачений.
Як вбачається з фактичних обставин справи 25.03.2004р. ВАТ “Готель Лучеськ”поставив бавовняне волокно ПФ “Західконтракт”, яка того ж дня розрахувалась з товариством простими векселями, строк погашення яких 17.03.2034р. Уже 26.03.2004р. товариство передало векселі ТзОВ “Примґєр-Стиль”по акту прийому –передачі без факту набуття майнового права на вексель, тобто без мети використання його у власній господарській діяльності. Векселі передані за тією ж вартістю, що й отримані від ПФ "Західконтракт" -3 880 000 грн. без збільшення ціни тобто без мети отримання прибутку, не призначались для використання в господарській діяльності платника що відповідно до підпункту 7.4.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дає право на включення до податкового кредиту.
ВАТ "Готель Лучеськ" не набував право власності на товар у вигляді векселів, оскільки відразу ж передав їх ТзОВ "Премєр - Стиль" в рамках купівлі - продажу векселів.
Відповідач вважає, що векселі були отримані від ПФ "Західконтракт" в оплату бавовняного волокна, розрахунок здійснений векселем, строк погашення якого не настав, що не давало позивачу підстав для включення сум по цьому векселю до податкового кредиту, просить у позові відмовити.
Позивач подав пояснення на заперечення Луцької ОДПІ від 17.07.2008р., згідно якого зазначив, що право на податковий кредит обмежується лише відсутністю податкової накладної, в даному випадку податкова накладна № 2503/1 від 25.03.2004р. товариством була включена до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) та відповідно суми ПДВ 646 666,67 грн. віднесено до податкового зобов'язання за березень 2004р. Чинне законодавство України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ до бюджету, коли такий податок не буде сплачений по ланцюгу до виробника.
Також заперечує проти твердження відповідача, що векселі не використовувались в господарській діяльності, вважає, що векселі підставно включені до валових витрат, проведені по бухгалтерському обліку, на векселі набуто право власності згідно з актами приймання –передачі №1 та №2 від 25.03.2004р., згідно яких сторони передали одна одній товар –бавовняне волокно та векселі, що підтверджує здійснення саме товарообмінної операції, а не договору купівлі -продажу. Просить визнати нечинним оспорюване податкове повідомлення –рішення.
Із пояснень представників сторін, матеріалів справи, господарський суд
в с т а н о в и в:
Луцькою ОДПІ проведена перевірка ВАТ «Готель «Лучеськ» підтвердження правомірності відшкодування податку на додану вартість за березень 2004 р. в рахунок платежів, за результатами якої складено акт від 10.02.2006 р. №01156 (а.с.13-22 Том І).
В розділі 7 акту «Перевірка правильності визначення податкового кредиту»зазначено: податковий кредит по придбаних з податком на додану вартість на митній території України товарах (роботах, послугах), вартість яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу) для здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню, за даними декларації становить 1377462,00 грн. (обсяги придбання без урахування ПДВ - 6887310,00 грн.), що відповідає даним податкового та бухгалтерського обліку відображеного по рядках 10.1 .
Найбільшу питому вагу в податковому кредиті березня 2004 року становить придбання бавовняного волокна:
- від ТзОВ "Премґєр Стиль" ід. код.31964872 (і.п.н.319648703177), м Луцьк, вул.Карбишева, 2 на суму 3875000,00 грн. в т.ч. ПДВ-645833,33 грн.;
- векселя в кількості 8 шт. від ПФ"Західконтракт", ід.код. 30584445 (і.п.н.305844403178) м. Луцьк, Федорова,4/69 на суму 3880000,00 грн. в т.ч. ПДВ-646666,67грн.;
- тканини костюмної, рушників махрових від ПВКФ "Елегант-Стиль" ід.код. 31102020 (і.п.н.311020203176) м. Луцьк, вул.Карбишева, 2 на суму 398000,00 грн., в т.ч. ПДВ- 66 333,33грн.;
- інші постачальники товарів на суму 558858,00 грн., в т.ч. ПДВ-93143,00грн.
Фактично за даними перевірки податковий кредит по придбаних з податком на додану вартість на митній території України товарах (роботах, послугах), вартість яких включається до складу валових витрат виробництва(обігу) для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню, становить 730795,00 грн. (обсяги придбання без урахування ПДВ - 3653975,00 грн.).
Розбіжність в сумі 646667,00 грн. виникла внаслідок того, що в березні 2004р. ВАТ «Готель Лучеськ» віднесено до податкового кредиту ПДВ в сумі 646667,00грн. згідно податкової накладної №2503/1 від 25.03.04р., а саме:
ВАТ «Готель «Лучеськ»згідно договору №59/03 на проведення товарообмінної (бартерної) операції від 25.03.2004р. зобов'язалось передати у власність бавовняне волокно 387,5т. за ціною 10012,90грн.в т.ч. ПДВ на загальну суму 3880000,00грн., а ПФ "Західконтракт" передає у простий вексель (8шт.) загальною номінальною вартістю на суму З880000,00грн.
ВАТ «Готель Лучеськ»згідно даних бухгалтерського обліку віднесло векселя в кількості 8шт., в Д-т 28.1 «Товари» на суму 3233333,33 грн.та Д-т 64 "Розрахунки по податку на додану вартість" на суму 646666,67 грн. із К-та рах.63.1 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"
В березні 2004р. ВАТ «Готель Лучеськ»відвантажено в адрес ПФ"Західконтракт" бавовняне волокно згідно податкової накладної №623 від 29.03.04р на суму 3880000,00грн. в т.ч.ПДВ -646 666,67грн.
За отримане бавовняне волокно ПФ "Західконтракт" розрахувалась за допомогою простих векселів: № 6330322470165, №6330322470166, №6330322470167, №6330322470168, №6330322470169, №6330322470170, №6330322470171, № 6330322470172, випущених –18.03.2004 р., термін погашення -17.03.2034р. номінальною вартістю 1 шп .- 485000,00 грн. (8шт.х485000,00грн., всього на суму 3880000,00грн.), емітований СП «Укрбашнафта»(акт прийому-передачі векселів від 25.03.2004р. №2).
ПФ «Західконтракт»виписала податкову накладну №2503/1 від 25.03.2004р., де значиться в графі «найменування товару» векселі в кількості 8 шт. на суму 3 233 333,33 грн., ПДВ –646 666,67 грн., на загальну суму 3 880 000,00 грн.
При відвантаженні бавовняного волокна ПФ"Західконтракт у березні 2004р. виникає податкове зобовґязання на суму ПДВ-646666,67грн.,а при отриманні векселів від ПФ «Західконтракт»- податковий кредит на суму ПДВ-646666,67грн.
ВАТ «Готель Лучеськ»безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 646 666,67 грн. внаслідок чого занижено суму зобовґязаннь по податку на додану вартість за березень 2004 року в сумі 646666.67грн.,чим порушено:
П.4.8 ст.4 3аконуУкраїни "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р.№168/97-ВР, де сказано "У разі коли платник податку здійснює операції з поставки, товарів (послуг), які є об’єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобовґязань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів, випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів(послуг),але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями-договірна вартість таких товарів(послуг),але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів),видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів"
Пуктом 7.4.2. цього ж Закону передбачено, що у разі, коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування, або не є обґєктом оподаткування згідно із статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені(нараховані) у звґязку з придбанням товарів (робіт.послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів, і до податкового кредиту не включаються.
Враховуючи вищевикладене, фактично ВАТ «Готель Лучеськ» податковий кредит березня 2004 р. становить 730795,00грн. (1377462,00грн.-646667,00грн).
ВАТ «Готель Лучеськ»згідно даних бухгалтерського обліку віднесло продаж бавовняного волокна, в Д-т 36.1 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" на суму 3880000.00грн.Оплата проведена проводкою К-т36.1 Д-т 63. Станом на 01.04.2004р. заборгованість із ПФ «Західконтракт»відсутня.
При матеріалах справи по ПФ"Західконтракт" знаходиться лист Прокуратури Волинської області від 20.05.2005р. №06/1-655-05, де сказано, що по ПФ"Західконтракт" відкрита кримінальна справа і вилучена печатка.
Згідно висновку перевірки встановлено, що товариства в порушення п.4.8 ст.4, підп.7.4.2 р.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»зайво включено до податкового кредиту ПДВ в сумі 646 667 грн. та донараховано ПДВ за березень 2004 р. в сумі 266 729 грн.
На підставі даного акту Луцькою ОДПІ сформовано та нараховано платнику податкове повідомлення-рішення від 22.02.2006 р. №0000412302/0, згідно якого товариству визначено суму податкового зобов’язання з ПДВ у розмірі 970 000,50 грн., в тому числі: 646 667 грн. основного платежу та 323 333,50 грн. штрафні (фінансові) санкції, яке є предметом спору у даній справі.
Аналізуючи наявні по справі докази, пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, кожен окремо та у їх сукупності, керуючись Конституцією та законами України, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення.
При цьому суд виходив з такого:
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.9 ч.6 ст.11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. №509-ХІІ податкові органи мають право проводити позапланові виїзні перевірки у разі, коли платником подано декларацію з відґємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 20.04.2004 р. подана до ДПІ у м. Луцьку податкова декларація з ПДВ за березень 2004 р., де зазначено відґємне значення ПДВ 379 938 грн. (рядок декларації 18.2), яке задеклароване платником до відшкодування після погашення податкового зобов’язання платника з ПДВ протягом трьох наступних звітних періодів (рядки 25,25.1.1) (а.с.36-37).
Відповідно до п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У разі, коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно з статтями 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються (підп. 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону).
Відповідно до підп. 7.4.3 п.7.4 ст.7 вищезазначеного Закону у разі, коли товари (роботи, послуги), що виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використаних таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Пунктом 4.8 ст.4 Закону України №168/98-ВР (редакція 05.02.2004 р. - 09.06.2004 р., яка діяла на час здійснення господарської операції за договором №59/03 від 25.03.2004 р.) передбачено,що у разі коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
У разі коли платник податку здійснює за згодою векселедержателя зустрічну поставку товарів (робіт, послуг) замість грошового погашення суми боргу, зазначеного у векселі, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (робіт, послуг) без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (робіт, послуг), збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.
Векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються.
Водночас, позивачем на вимогу суду, як наголошує Верховний Суд України у постанові від 03.06.2008 р. №08/121, не подано жодних доказів про те, чи мала дана господарська операція з придбання та подальшої реалізації бавовни реальний характер, зокрема хто є виробником бавовняного волокна, як перевозилась і зберігалась продукція (чиїм транспортом, за чий рахунок, яким є розмір витрат), чи були такі операції взагалі можливі з урахуванням оперативності їх проведення.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2004 р. згідно акту-прийому передачі бавовняного волокна по договору купівлі-продажу №03/2004 від 24.03.2004 р. ТзОВ «Прем’єр-Стиль»в особі начальника транспортно-митного відділу Россола С.С. передав ВАТ «Готель «Лучеськ»бавовняне волокно в кількості 387,5 тонн загальною вартістю 3 875 000 грн. (а.с. 67 Том ІІ).
В той же день 25.03.2004 р. ВАТ «Готель «Лучеськ»поставив бавовняне волокно 387,5 тонн загальною вартістю 3 800 000 грн. ПФ «Західконтракт»по договору №59/03 від 25.03.2004 р. та акту №1 прийому-передачі бавовняного волокна (а.с.30-33 Том І).
Між тим, згідно акту від 24.03.2004 р. (а.с.106 Том І) прийому-передачі бавовняного волокна на відповідальне зберігання по договору №56/В відповідального зберігання від 28.10.2002 р. ВАТ «Готель «Лучеськ» в особі голови правління Полячека Е.М. передав на відповідальне зберігання, а начальник транспортно-митного відділу ЗАТ «Волинський шовковий комбінат»Россол С.С. прийняв на відповідальне зберігання теж саме бавовняне волокно в кількості 387,5 тон загальною вартістю 3 875 000 грн., яке йому ще лише поставить ТзОВ «Премґєр-Стиль»25.03.2004 р. по акту прийому-передачі бавовняного волокна від 25.09.2004 р. (а.с.67 Том ІІ) в особі того ж начальника транспортно-митного відділу Россола С.С., який є представником ЗАТ «Волинський шовковий комбінат»і невідомо на якій підставі діяв від імені ТзОВ «Прем’єр-Стиль»при передачі бавовняного волокна позивачу.
Тобто, матеріалами справи стверджується, що бавовняне волокно знаходилось на складі ЗАТ «Волинський шовковий комбінат», нікуди не перевозилось, а лише оформлялось договорами, видатковими накладними, актами прийому-передачі для придання видимості здійснення господарської операції.
Позивачем не доведено наявність розумних економічних або інших причин (реальної ділової мети) даних господарських операцій та що конкретно отримано від їх проведення обома контрагентами.
Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької діяльності або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок зменшення податкових зобов’язань з ПДВ, за обставин коли він не здійснював розрахунків за придбаний товар або розраховувався векселями, і його контрагенти не сплачували кошти за проданий ним товар чи розраховувалися векселями. Намір одержати дохід лише в такий спосіб без здійснення реальної господарської діяльності, не можна розглядати як самостійну ділову мету.
В даному випадку з позивачем за відчужене бавовняне волокно розрахувався ПП «Західконтракт»векселями, які у подальшому передані позивачем ТзОВ «Прем’єр-Стиль». ПП «Західконтракт»подавав податкову звітність з прочерками, його керівник Юртаєв Ю.А. придбав підприємство без мети займатися підприємницькою діяльністю, а з метою перепродажу корпоративних прав на підприємство у м. Київ, бухгалтерські та інші документи підприємства відсутні. ТзОВ «Прем’єр-Стиль»на запит Луцької ОДПІ повідомило, що первинні документи за березень 2004 р. втрачені, в інформації від 02.03.2006 р. взаємовідносин з ВАТ «Готель «Лучеськ»в березні 2004 р. не підтвердило (а.с.73-75 Том ІІ).
Твердження позивача про те, що бавовняне волокно ВАТ «Готель «Лучеськ»купив у ТзОВ «Прем’єр-Стиль»по договору купівлі-продажу №03/2004 від 24.03.2004 р. та акту прийому-передачі від 25.03.2004 р. загальною вартістю 3 875 000 грн., а в подальшому відчужив його ПП «Західконтракт» за вартістю 3 800 000 грн. спростовується тим, що ті ж самі векселі в кількості 8 штук емітента СП «Укрбашнафта»номінальною вартістю 3 880 000 грн. ВАТ «Готель «Лучеськ» на наступний день 26.03.2004 р. передав ТзОВ «Прем’єр-Стиль» згідно акту від 26.03.2004 р. за умовами договору купівлі-продажу №03/2004 р. від 24.03.2004 р., що стверджується договором №03/2004, актом передачі векселів від 26.03.2004 р. та поясненням позивача від 12.07.2006 р. стосовно векселів, які зобов’язано представити суду (а.с.101,109 Том І).
Податкова накладна №623 від 29.03.2004 р. виписана ВАТ «Готель «Лучеськ»покупцю ПП «Захід контракт»на суму 3 880 000 грн., в тому числі, ПДВ, 646 666,67 грн., де зазначена форма розрахунків –бартер (а.с.35 Том І).
Дана податкова накладна включена до податкової декларації з ПДВ за березень 2004 р., проте в колонці А –обсяги продажу без урахування ПДВ рядку декларації 2.1.1 –товарообмінні (бартерні) операції – стоїть прочерк, тобто сам платник визначив, що товарообмінних (бартерних) опрацій в березні 2004 р. він не здійснював (а.с.36-37 Том І).
У податковій накладній №2503/1 від 25.03.2004 р., виписаній продавцем ПФ «Захід контракт»покупцю ВАТ «Готель «Лучеськ»на суму 3 880 000,0, в тому числі, ПДВ 646 666,67 грн. зазначена форма розрахунку –оплата з розрахункового рахунку.
Зазначеними доказами спростовується твердження позивача про здійснення ним товарообмінної (бартерної) операції по договору №59/03 від 25.03.2004 р.
Посилання позивача на висновок №2733 від 08.07.2008 р. спеціаліста з економічного виду дослідження безпідставне, оскільки висновки спеціалістів з відповідних питань, надані ними поза межами проведення судової експертизи, не є експертизою у розумінні ст.ст.81,82 КАС України, а тому не можуть прийматися судом до уваги.
Судом встановлено факт проведення розрахунків по договору №59/03 від 25.03.2004 р. векселями номінальною вартістю 3 880 000 грн., зі строком погашення 17.03.2034 р., які у подальшому по договору №03/2004 передані ТзОВ «Премґєр-Стиль».
Векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкового зобов’язання або податкового кредиту такого платника податку незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються (ч.3 п.4.8 ст.4 Закону України №168/97-ВР в редакція 05.02.2004 р. –09.06.2004 р.).
В пп. 7.5.1. п. 7.5 ст. 7 даного Закону зазначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
На підставі викладеного, враховуючи, що розрахунок по даних господарських операціях за придбану продукцію здійснювався векселями, строк погашення яких не настав (термін погашення яких лише 17.03.2034 року), тому позивач не мав права відносити до податкового кредиту суми податку на додану вартість по зазначених вище господарських операціях. Даної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України (зокрема, в ухвалі від 20.03.2007 р. у справі №03/31-2А за позовом ТзОВ «Західпродукт»до Луцької ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та ухвалі від 06.12.2006 р. у справі №02/43-2 за позовом КП «Луцькводоканал»до Луцької ОДПІ про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
З огляду на викладене, Луцька ОДПІ правомірно оспорюваним податковим повідомлення-рішенням визначила позивачу суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість 646 667 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції 323 333,5 грн.
Керуючись Законом України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 70,71,86,94,158-163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
1. У позові відмовити.
Заява про апеляційне оскарження постанови може бути подана до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л.І. Соломка
Дата підписання повного
тексту постанови – 17.04.2009 р.