КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2009 № 24/307
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав"
на рішення Господарського суду м.Києва від 29.10.2008
у справі № 24/307 (суддя
за позовом Приватне підприємство "Маріам-С"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 139648,15 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач – Приватне підприємство "Маріам-С" – звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" – заборгованості за договором поставки в розмірі 139.648,15 грн., 1.396,48 грн. державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.10.2008 у справі № 24/307 (далі – Рішення суду) позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" на користь Приватного підприємства "Маріам-С" 107.194 грн. 79 коп. заборгованості за договором поставки, 1.071 грн. 95 коп. за оплату державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Рішення суду скасувати повністю.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права.
Скаржник стверджує, що місцевим судом було порушено норми процесуального права, а саме справу розглянуто судом за відсутності відповідача, що згідно 3 п. ч. 3 ст. 104 ГПК України є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2009 задоволено клопотання апелянта про відновлення пропущеного процесуального строку, відновлено апелянту пропущений строк подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 29.10.2008 у справі № 24/307, прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” і порушено апеляційне провадження у справі № 24/307, розгляд апеляційної скарги призначено на 31.03.2009.
В судове засідання 31.03.2009 сторони не з’явились, витребуваних судом документів та пояснень станом на час судового засідання не подали.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 31.03.2009 розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.04.2009, зобов’язано відповідача надати контррозрахунок суми позову та всі наявні докази на його підтвердження; чітко визначити остаточні апеляційні вимоги щодо оскаржуваного судового рішення з урахуванням повноважень апеляційної інстанції.
Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2009 Новікова М.М. у зв’язку з виробничою необхідністю та з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків передано для здійснення апеляційного провадження у даній справі колегії у складі головуючого судді Євсікова О.О., суддів Іваненко Я.Л., Скрипки І.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2009 прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” колегією суддів у наступному складі: головуючий суддя – Євсіков О.О. (доповідач), судді: Іваненко Я.Л., Скрипка І.М., розгляд апеляційної скарги призначено на 14.04.2009.
Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони, зокрема, мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду та ін.
Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, у судове засідання 14.04.2009 вдруге не з’явився, будь-яких заяв або клопотань від нього до суду не надходило.
Тому, враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, а також з метою забезпечення дотримання вимог законодавства в частині додержання процесуальних строків відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як підтверджено матеріалами справи, 17.12.2007 року між позивачем - Приватним підприємством "Маріам-С" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Святослав" був укладений Договір поставки № 12 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач (постачальник) зобов’язався передати у встановлений Договором строк товар у власність відповідача (покупця), а відповідач (покупець) - без затримки прийняти та оплатити його у строк, розмірі, порядку та на умовах Договору.
Колегією суддів встановлено, що на виконання умов Договору в період з 22 лютого 2008 року по 23 квітня 2008 року позивач - Приватне підприємство "Маріам-С" передав, а відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав" отримав товар на загальну суму 107.194,79 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 6.3. Договору розрахунок (оплата) за поставлений товар здійснюється відповідачем в безготівкову порядку на умовах відстрочки платежу після 30 календарних днів з дати отримання товару.
Проте в порушення умов Договору відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Святослав" не оплатив отриманий товар на суму 107.194,79 грн.
З метою досудового врегулювання спору 30 травня 2008 року позивач - Приватне підприємство "Маріам-С" направив на адресу відповідача претензію вих. № 7, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
З доказів у справі вбачається, що позивач виконав свої зобов’язання в повному обсязі та належним чином.
На день розгляду справи судом першої інстанції заборгованість за договором поставки № 12 від 17.12.2007 склала 107.194,79 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).
Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Беручи до уваги наведенні положення законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме: в сумі 107.194,79 грн. В іншій частині позову суд правомірно відмовив, оскільки позивачем - Приватним підприємством "Маріам-С" не надано доказів на підтвердження наявності у відповідача заборгованості на решту суми (накладних на поставку товару), яку позивач просить стягнути.
Судові витрати покладено на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Скаржник стверджує, що місцевим судом було порушено норми процесуального права, а саме справу розглянуто судом за відсутності відповідача, не повідомленого належним чином, що згідно з п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення суду.
З цього приводу колегією суддів встановлено наступне.
Позовна заява та додані до неї документи були направлені ТОВ “Святослав” на юридичну адресу 04.08.2008, що підтверджується описом вкладень в цінний лист та фіскальним чеком.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2008 порушено провадження у справі № 24/307, розгляд справи призначено на 24.09.2008.
Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання 24.09.2008 не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвала Господарського суду міста Києва 24.09.2008 направлена судом першої інстанції на юридичну адресу ТОВ “Святослав”.
У зв'язку з нез’явленням відповідача в судове засідання 24.09.2008 ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2008 розгляд справи було відкладено на 29.10.2008.
В судове засідання 29.10.2008 відповідач знову не з’явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. Ухвала Господарського суду міста Києва 24.09.2008 направлена судом першої інстанції на юридичну адресу ТОВ “Святослав”.
Колегія суддів враховує, що в судове засідання 29.10.2008 відповідач не з’явився, однак докази, наявні в матеріалах справи, були достатніми для прийняття рішення у справі. Відомостей щодо повної оплати суми, заявленої до стягнення позивачем, місцевому суду (як в подальшому і апеляційному суду) станом на час прийняття рішення у справі не надано.
Статтею 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.
Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Колегія суддів вважає, що відповідач (ТОВ “Святослав”) під час розгляду справи в суді першої інстанції не скористався своїм правом бути присутнім при розгляді справи.
За висновком колегії суддів, причини неявки відповідача до суду обґрунтовано визнані місцевим судом неповажними.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість рішення суду першої інстанції розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Таким чином, Господарським судом міста Києва обґрунтовано відповідно до ст. 75 ГПК України прийнято рішення у справі 29.10.2008 за відсутності представника відповідача за первісним позовом.
Згідно з статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується а всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва у справі № 24/307 від 29.10.2008 прийнято з повним та всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для розгляду спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга відповідача, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати, понесені скаржником при поданні апеляційної скарги зі сплати державного мита, не відшкодовуються та покладаються на апелянта.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 75, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва у справі № 24/307 від 29.10.2008 - без змін.
2. Матеріали справи № 24/307 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до касаційної інстанції у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді