ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" березня 2009 р. м.Чернівці Справа № 9/140
Суддя господарського суду Чернівецької області Скрипничук Iван Васильович
при секретарі Косташ О.І., розглядаючи справу
за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Івано-Франківський лісопромисловий комбінат" в інтересах структурного підрозділу "Чернівецький військовий лісгосп"
до Державної податкової інспекції в м.Чернівці
про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.05р. №0005271500/2
за участю представників:
позивача - Пустовіт Ю.О., довіреність № № 112 від 11.02.2009
відповідача - Чмола І.І., довіреність від 13.10.2008
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство Міністерства оборони України "Івано-Франківський лісопромисловий комбінат" в інтересах структурного підрозділу "Чернівецький військовий лісгосп" звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в м.Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.05р. №0005271500/2 на суму 5651,70 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення від 09.12.05р. №0005271500/2, яким нараховано штрафні санкції у відповідності до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у сумі 5651,70 грн., є незаконним, так як штрафні санкції застосовані з порушенням термінів, встановлених ст. 258 ГК України.
Відповідач позовні вимоги заперечує, посилаючись на те, що відповідно до п.п. 17.1.7. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який є спеціальним Законом з питань оподаткування у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у відповідних розмірах.
А тому, у даному випадку, не може застосовуватись ст.250 ГК України, оскільки застосовується вищезазначений Закон, який є спеціальним з питань оподаткування.
Ухвалою суду від 23.08.2006 провадження у справі зупинено до розгляду по суті Львівським апеляційним господарським судом апеляційної скарги по справі № 1/30.
22.01.2009 відповідача звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, так як рішення у справі № 1/30 вступило в законну силу.
Розпорядженням голови господарського суду Чернівецької області від 27.01.2009 дану справу передано до провадження судді Скрипничуку І.В.
Ухвалою суду від 03.02.2009 поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 05.03.2009.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, суд встановив.
Так, Державною податковою інспекцією у м.Чернівці (відповідач) проведена перевірка своєчасності сплати узгодженого податкового зобов"язання Чернівецьким військовим лісгоспом Івано-Франківського лісопромислового комбінату, за результатами якої складено акт від 09.08.2005 та встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 від 21.12.2000 р.
За результатами вказаних порушень ДПІ у м.Чернівці винесено податкові повідомлення-рішення, які в подальшому були частково скасовані рішенням ДПА в Чернівецькій області.
Прийнятим податковим повідомленням-рішенням № 0005271500/2 від 09.12.2005р., яким на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” за затримку більше 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, зобов’язано позивача сплатити штраф у сумі 5651,70грн.
Суд вважає, що податковим органом правомірно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.
Так, керуючись п.1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу" ДПІ у м.Чернівці проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов"язання Чернівецького військового лісгоспу Івано-Франківського лісопромислового комбінату, за результатами якої складено акт від 09.08.2005 та встановлено порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” в частині несвоєчасної сплати комунального податку із затримкою більше 90 календарних днів.
Згідно пп. 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф.
А тому, доводи позивача про те, що застосування штрафних санкцій повинно розглядатися як адміністративно-господарський штраф, спростовується вищевикладеним та наступним.
Виходячи зі змісту статті 1 Господарського кодексу України, зазначений Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські правовідносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
У даних правовідносинах податкова інспекція не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією, безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання.
Згідно ст. 4 Господарського кодексу України, не є предметом регулювання цього Кодексу адміністративні та інші відносини управління за участі суб’єктів господарювання, в яких орган державної влади або місцевого самоврядування не є суб’єктом, наділеним господарською компетенцією і безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб’єкта господарювання.
Відповідно до преамбули Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), включаючи збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій застосовується до платників податків контролюючими органами, у тому числі порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Відповідальність у вигляді штрафних санкцій за порушення строків сплати узгодженої суми податкового зобов’язання передбачає саме Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (пп. 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону).
Отже, безпідставними слід вважати посилання позивача на те, що в даному випадку необхідно керуватися ст. 250 Господарського кодексу України.
Таким чином, правових підстав для задоволення позову немає.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 71, 86, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 185, 186, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, с у д –
ПОСТАНОВИВ:
У позові відмовити.
Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Порядок і строки апеляційного оскарження.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя І.В. Скрипничук