ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
|
27.03.2009 |
Справа №2-23/1074-2009 |
За позовом Підприємства "Строммонтаж", м. Сімферополь
До відповідача Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь
За участю третіх осіб: 1.Приватне підприємство «ВКФ «Оазис», м. Сімферополь
2.Кримське республіканське сільськогосподарське підприємство "Озеленитель", м.Сімферополь
про визнання недійсним рішення
Суддя Доброрез І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача - Сидоркин В.Г.- представ. за довір. №39 від 05.03.2009р.
Від відповідача - Тихонова Н.В.- юрисконсульт за довір. №24/01-06/813 від 15.04.2008р.
Від третьої особи 1 - Вагапов Е.Н.-представ. за довір. №32 від 16.03.2009р.
Від третьої особи 2 - не з'явився
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради про визнання недійсним рішення Сімферопольської міської ради V скликання №1689 від 22.07.2008р. «Про внесення пропозиції сесії Сімферопольської міської ради V скликання про надання дозволу Приватному підприємству «ВКФ «Оазис» виконання проекту землеустрою по відводу земельної ділянки по вул. Г.Васильєва для будівництва виробничої бази та цеху хлібопечення».
Ухвалою господарського суду АР Крим від 10.03.2009р. було задоволено клопотання позивача, відповідача замінено на належного - Сімферопольську міську раду.
В судовому засіданні 27.03.2009р. позивач уточнив, що він оскаржує пункт 6.16 рішення Сімферопольської міської ради 39 сесії V скликання №605 від 24.07.2008р.
Відповідач у судовому засіданні 27.03.2009р. надав заперечення на позов, в яких вказує, що згідно ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розпорядження землями комунальної власності є власним виключним повноваженням міської ради. Також наголошує, що Законом України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України щодо сприяння будівництву» від 16.09.2008р. №509-VI внесені зміни у ст.124 Земельного кодексу України. Крім того, посилається на п.1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України, в якому вказано, що у разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів).
Представник Приватного підприємства «ВКФ «Оазис» у судове засідання з'явився, однак письмових пояснень по суті спору не надав.
Представник Кримського республіканського сільськогосподарського підприємства "Озеленитель" у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був проінформований належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, третьої особи-1, суд
Встановив :
Кримське республіканське підприємство "Озеленитель" є землекористувачем земельної ділянки площею 83,01га, розташованої по вул. Генерала Васильєва, 34б, на підставі Державного акту на право користування землею серії Б№014624 1984р.
Згідно ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Матеріали справи свідчать, що постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.02.2009р. у справі 2-12/10238-2008 рішення Господарського суду АР Крим від 11.12.2008р. скасоване, прийняте нове рішення, у задоволенні позову прокурора Залізничного району м.Сімферополя в інтересах держави у особі Сімферопольської міської ради до Підприємства "Строммонтаж" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки було відмовлено.
Судом було встановлено, що на земельній ділянці орієнтованою площею 0,04 га, яка примикає до земельної ділянки площею 0,34 га по вул.Генерала Васильєва,34б, яка знаходиться в постійному користуванні підприємства “Строммонтаж” (державний акт на право постійного користування Т-КМ №004338 від 25.07.1997р.) складовано металоконструкції башт мобільного зв'язку, технологічні контейнери.
13.05.2006р. між Підприємством "Строммонтаж" та Кримським республіканським підприємством "Озеленитель" був укладений договір про співробітництво, на підставі якого позивачем були розташовані металеві конструкції станцій мобільного зв'язку на земельній ділянці площею 0,5 га, розташованої по вул.Генерала Васильєва, 34б у м.Сімферополі. Земельна ділянка, що використовується під розміщення металоконструкцій знаходиться у фактичному користуванні РСП “Озеленитель”, на підставі Державного акту на право користування землею.
Позивач неодноразово протягом 2006-2007р.р. звертався з клопотаннями про надання на умовах оренди земельної ділянки площею 0,5га по вул. Генерала Васильєва, 34бу м.Сімферополі, яка примикає до земель підприємства для можливості використання вказаної земельної ділянки для можливості збільшення виробництва (а.с.16,18,20).
Однак, під час вирішення питань про попереднє узгодження місця розташування об'єкту на спільних засіданнях технічної ради та постійної комісії міської ради з питань містобудування, раціонального природокористування, екології та земельних відносин Сімферопольської міської ради позивачу було відмовлено у клопотаннях у зв'язку з недоцільністю (протокол №8 від 24.10.2006р.) та у зв'язку з тим, що розташування об'єкту суперечить Генеральному плану міста ( протокол №6 від 12.04.2007р.)
11.06.2007 р. позивач втретє звернувся до відповідача з клопотанням про виділення земельної ділянки площею 0,5 га, однак ніякої відповіді не отримав.
Разом з тим, рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради від 22.07.2008р. №1689 «Про внесення пропозиції сесії Сімферопольської міської ради V скликання про дозвіл Приватному підприємству «ВКФ «Оазис» виконання проекту землеустрою з відводу земельної ділянки по вул. Генерала Васильєва для будівництва виробничої бази та цеху хлібопечення» було дозволено Приватному підприємству «ВКФ «Оазис» виконання комплексу проектних робіт для будівництва виробничої бази та цеху хлібопечення. Приватне підприємство "Оазіс" зобов'язане до початку проектування розробити схему розміщення об'єкта у комплексі з існуючими підприємствами, надати в управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища міської ради завдання на проектування та технічні умови на підключення до міських інженерних мереж для підготовки архітектурно - планувального завдання, документи, що встановлюють право на користування земельною ділянкою оформити відповідно до ст.124 Земельного кодексу України.
24.07.2008р. Сімферопольською міською радою 39 сесії V скликання було ухвалено рішення №605, пунктом 6.16 якого Приватному підприємству «ВКФ «Оазис» дозволено розробку проекту землеустрою з відводу земельної ділянки площею 0,4500га по вул. Генерала Васильєва для будівництва виробничої бази та цеху хлібопечення (рішення виконавчого комітету від 22.07.2008р. №1689).
Позивачем правильно обґрунтовані вимоги щодо визнання недійсним пункту 6.16 рішення Сімферопольської міської ради 39 сесії V скликання №605 від 24.07.2008р. на підстав порушення відповідачем вимог Земельного кодексу про проведення аукціону на право оренди земельної ділянки на підставі наступного.
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік і про внесення змін у деякі законодавчі акти України» від 28.12.2007р. №107-VI внесені зміни у ст..16 Закону України «Про оренду землі» та ст.124 Земельного кодексу України в частині надання земельних ділянок в оренду винятково на умовах аукціону. Отже, з 01.01.2008р. законодавцем була введена спеціальна конкурентна процедура надання в оренду земельних ділянок.
Рішенням Конституційного сулу України від 22.05.2008р. №10рп визнані як не відповідні Конституції України окремі положення вищевказаного Закону, відповідно до яких внесені зміни у земельне законодавство України у частині надання земельних ділянок на основі аукціону.
Однак, 03.06.2008р. був прийнятий Закон України «Про внесення змін у деякі законодавчі акти України», відповідно до якого внесені зміни до ст.124 Земельного кодексу України, яка викладена наступним чином.
Згідно ч.1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється виключно на аукціонах (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, набуття права на оренду земельних ділянок під об'єкти соціального призначення, будівництво соціального і доступного житла, використання земельних ділянок для розробки корисних копалин та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій), використання релігійними організаціями (під культовими будівлями), які легалізовані в Україні).
Згідно розділу 2 п.1 Заключних положень вищевказаного Закону України, він набуває чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати дії відповідних положень розділу 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. рік і про внесення змін у деякі законодавчі акти України», тобто з 22.05.2008р., що свідчить про ретроспективний характер дії Закону.
Таким чином, з 22.05.2008р., як і раніше передбачено надання земельних ділянок в оренду виключно на аукціонах.
Процедура по отриманню земельних ділянок юридичними особами в користування відбувається у декілька етапів, а виниклі земельні правовідносини реалізуються у вигляді прийняття рішень вповноваженими державою органами, органами місцевого самоврядування, які, водночас, є юридичними фактами з виникненням та існуванням яких зацікавлені особи наділяються певними правами та обов'язками в сфері землекористування.
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є необхідною та обов'язковою складовою процедури надання земельних ділянок юридичних особам у користування (ст.123 ЗК України), надання зазначеного дозволу двом та більше особам законодавством не передбачено, а тому надання цього дозволу певній юридичній особі - Приватному підприємству «ВКФ «Оазис» порушує права інших осіб, які зацікавлені в отриманні цієї земельної ділянки.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способом, які передбачені Конституцією і законами України.
Орган місцевого самоврядування порушив норми Земельного кодексу України, що привело до порушення права позивача на оренду земельної ділянки.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що рішення прийняте Сімферопольською міською радою при наявності клопотань двох осіб: позивача та Приватного підприємства «ВКФ «Оазис», відповідач неправомірно прийняв рішення без проведення аукціону.
Крім того, оскаржуване рішення порушує вимоги земельного законодавства стосовно попереднього вилучення, згоди землекористувача спірної земельної ділянки та погоджень із суміжним землекористувачем.
Відповідно до ч.5 ст.116 ЗК України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Частиною 1 статті 151 ЗК України передбачено, що юридичні особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, зобов'язані до початку проектування погодити із власниками землі і землекористувачами та сільськими, селищними, міськими радами, державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінетом Міністрів України і Верховною Радою України місце розташування об'єкта, розмір земельної ділянки та умови її вилучення (викупу) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів, умови проживання населення і охорону довкілля.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст.129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до ч.3 ст.59 ГПК України відповідач у випадку незгоди з позовними вимогами повинен надати докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги.
Відповідачем не надано доказів згоди Кримського республіканського сільськогосподарського підприємства "Озеленитель" - постійного землекористувача, а також вилучення вказаної земельної ділянки у Кримського республіканського сільськогосподарського підприємства "Озеленитель".
Статтею 39 ЗК України передбачено, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.
Рішенням, що оскаржується позивачем дозволена розробка землеустрою для будівництва виробничої бази та цеху хлібопечення, тобто для містобудівних потреб.
Відповідно до с.26 Закону України «Про планування і забудову територій» у разі відсутності місцевих правил забудови для будівництва окремого об'єкта містобудування на території кварталу існуючої забудови розробляється містобудівне обґрунтування розташування об'єкта містобудування в цьому кварталі.
Містобудівне обґрунтування повинно містити текстові та графічні матеріали, розрахунки щодо можливості розташування об'єкта містобудування в кварталі та його параметрів з урахуванням державних будівельних норм.
Крім того, згідно ч.2 ст. 151 Земельного кодексу України вибір земельних ділянок для розміщення об'єктів проводиться юридичними особами, зацікавленими у їх відведенні. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування зобов'язані в порядку, визначеному законодавством України, надавати інформацію юридичним особам, зацікавленим у відведенні земельних ділянок, щодо можливих варіантів розміщення об'єктів відповідно до затвердженої містобудівної документації та документації із землеустрою. Порядок вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Будівництво виробничої бази на вул. генерала Васильєва, в районі будівлі №34 в м.Сімферополі не передбачено, оскільки для обґрунтованості будівництва та розміщення цього об'єкту відсутні правові підстави - Генеральний план міста або місцеві правила забудови, а отже Приватному підприємству «ВКФ «Оазис» необхідно було розробити містобудівне обґрунтування , якому повинні бути текстові та графічні матеріали, розрахунки щодо можливості розташування об'єкта містобудування в кварталі та його параметрів з урахуванням державних будівельних норм.
Приватним підприємством «ВКФ «Оазис» не було вжито заходів по розробленню містобудівного обґрунтування, воно не складалось та не затверджувалось, посилання відповідача на Закон України N509-VI від 16.09.2008р, безпідставні оскільки він набрав чинності 14.10.2008р., тобто після винесення оскаржуваного рішення.
Суд не приймає доводи відповідача про те, що згідно п.1 Розділу Х «Перехідних положень» Земельного кодексу України, в разі прийняття відповідними органами рішення про погодження місця розташування об'єкта або про надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки до 1 січня 2008 року передача в оренду таких земельних ділянок із земель державної та комунальної власності здійснюється без проведення земельних торгів (аукціонів), оскільки вказані положення розповсюджуються на правовідношення, що виникли до 01.01.2008р., тоді вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення було прийняте 24.07.2008р.
Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представників сторін в судовому засіданні 27.03.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 31.03.2009р.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.82,84,85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
ВИРІШІВ:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним пункт 6.16 рішення 39 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради №605 від 24.07.2008р.
3. Стягнути з Сімферопольської міської Ради (95000, м. Сімферополь, вул.Толстого,15, рахунок 35413001001501 в ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 04055630) на користь Підприємства "Строммонтаж" (95000, м.Сімферополь, вул.Генерала Васильєва, 34-б) 85,00грн. держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.