ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                             ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "11" березня 2009 р.                            м.Чернівці                                       Справа № 2/33

Суддя господарського суду Чернівецької області Скрипничук Iван Васильович при секретарі судового засідання Косташ О.І.,  розглядаючи справу

за позовом Державного підприємства "Вашківський  спиртовий завод"

до Чернівецького обласного центру  зайнятості

про визнання нечинним рішення №189 від 24.11.2008 року в частині стягнення - 2208грн та пені 516,55грн.

за участю представників:

від позивача -  Бурма  С.В.  довіреність від 20.02.09р.

від відповідача - Джурківський І.Д. доручення від 10.03.09р.; Сухаренко Ю.В. доручення  від 10.03.09р.

           СУТЬ СПОРУ:          Державне підприємство  “Вашківський спиртовий  завод” м. Вашківці,  Вижницького району  звернулось  з позовом  до Чернівецького обласного центру  зайнятості про визнання  нечинним рішення № 189 від 24.11.08р. про стягнення з ДП “Вашківський спиртовий  завод”  в частині простроченої заборгованості  зі сплати страхових  внесків  у розмірі 2208 грн. та  нарахування пені в розмірі 516,55грн.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення порушена вимога ст.12 Закону України “Про  відновлення платоспроможності боржника  або  визнання  його  банкрутом”, де протягом  дії мораторію на задоволення вимог  кредиторів  забороняється  стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими  здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не  нараховується  неустойка  (штраф, пеня), не  застосовуються  інші  санкції  за невиконання чи неналежне  виконання  грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне  страхування та інші  види  загальнообов’язкового  державного  соціального  страхування, податків   та  зборів  (обов’язкових  платежів).

Відповідач позовні вимоги  заперечує, посилаючись  на  правомірність  рішення № 189  від 24.11.08р. щодо сплати  позивачем  простроченої суми  заборгованості  зі сплати  страхових  внесків  у розмірі 2208грн. та  пені  у розмірі 516,55грн., яке  прийнято на підставі акту  перевірки  № 110  від 22.10.08р.

Дослідивши  матеріали справи, заслухавши  пояснення  представників  сторін, оцінивши  докази, суд  встановив.

Так, 24 листопада 2008 року  Чернівецьким обласним центром  зайнятості  прийнято  рішення № 189 від 24.11.08р.  про  стягнення з ДП “Вашківський спиртовий завод”  простроченої  заборгованості  зі сплати  страхових внесків (недоїмку)  в розмірі  8143,60грн. та пені в розмірі  516,55грн.

Оскаржуване рішення прийнято  у результаті розгляду акта перевірки правильності нарахування, своєчасності та повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне  страхування на випадок безробіття № ПО від 22.10.2008, що проведена Винницьким районним центром зайнятості.

Як зазначено в акті перевірки, у позивача існує недоїмка перед  відповідачем  зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове  державне  соціальне  страхування  на випадок безробіття  станом на 22.10.2008 року  в сумі 8143,60грн., з яких  сума недоїмки   у розмірі 2208,00грн.  утворилася  за період до 09.04.2008 року. На зазначену суму недоїмки, внаслідок її  несвоєчасної  сплати  відповідачем,  нарахована  пеня  в    розмірі  516,55грн.

        Однак,  при проведенні  перевірки  та прийнятті  зазначеного рішення не було враховано перебування  позивача  в спеціальному  правовому  режимі  стосовно сум  заборгованості, які  утворилися  до 09.04.2008 року.

Така обставина обумовлена порушенням господарським судом  Чернівецької області 09.04.2008 року  провадження у справі № 1/36/Б  про банкрутство  позивача та  одночасним  введенням  розпорядження  майном позивача і  мораторію  на задоволення  вимог  кредиторів  позивача.

За змістом статті 1 Закону України  “Про відновлення  платоспроможності  боржника або визнання його банкрутом”, конкурсні  кредитори –це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечено  заставою  майна боржника.

Отже, оскільки вимоги  відповідача  до позивача  про сплату  недоїмки  у сумі 2208,00грн.  виникли та існували  станом  на 09.04.2008р., відповідач вважається конкурсним кредитором позивача  за такими вимогами.

Одночасно з порушенням  провадження  у справі  про банкрутство  позивача з 09.04.2008 року, у відповідності  до ст. 12  Закону України  “Про  відновлення  платоспроможності  боржника  або визнання  його банкрутом”,  був  введений  мораторій  на задоволення  вимог  кредиторів. За статтею 1 названого Закону  мораторій на задоволення вимог  кредиторів –зупинення виконання  боржником  грошових  зобов’язань  і зобов’язань щодо сплати  податків  і зборів (обов’язкових платежів), термін  виконання яких настав  до дня  введення  мораторію і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих  зобов’язань  та зобов’язань  щодо сплати  податків  і зборів (обов’язкових платежів), застосованих до прийняття  рішення  про введення  мораторію.

Згідно зі ст.12  Закону України “Про відновлення  платоспроможності  боржника  або  визнання  його  банкрутом”  протягом  дії  мораторію  на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі  виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також  не нараховуються  неустойка  (штраф, пеня), не застосовуються  інші санкції за невиконання чи неналежне  виконання  грошових  зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування та інші види загальнообов’язкового державного  соціального  страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

Таким чином, позов підлягає задоволенню з урахуванням вищеназваних  обставин.

З огляду  на викладене, керуючись ст.ст. 71, 86, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 185, 186, п.6  Прикінцевих та  перехідних  положень  КАС  України, суд

ПОСТАНОВИВ  :

1.           Позов  задовольнити.

2.    Визнати  нечинним  рішення № 189  від 24.11.2008р.  про  стягнення з ДП  “Вашківський  спиртовий  завод” в частині  простроченої  заборгованості зі сплати страхових  внесків  в розмірі 2208 грн. та  нарахування  пені в  розмірі  516, 55 грн.

3. Стягнути з бюджету на користь позивача  (Державного підприємства “Вашківський спиртовий завод” вул.Шевченка, 5 м.Вашківці, Вижницького району, Чернівецької області р/р 26006060064001 в ВАТ КБ "Надра" МФО 356505 код ЄДРПОУ 00375421)    3,40 грн. державного мита.

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

               Після набрання постановою законної сили видати виконавчий лист.

   

             Суддя                                                             І.В. Скрипничук