ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

          "10" березня 2009 р.                                                                      Справа №1/8

За позовом    Приватний підприємець ОСОБА_1

до Головна державна інспекція на автомобільному транспорті Міністерства Транспорту і зв"язку України

про визнання нечинною та скасування постанови про застосування фінансової санкції

Суддя  Желiк Борис Євграфович

Представники:

від позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_3

від відповідача - ОСОБА_4

Прокурор

СУТЬ СПОРУ:

 Провадження в адміністративній справі відкрито ухвалою господарськогосуду Чернівецької області від 3 лютого 2009 року на підставі п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України за позовом фізичної    особи - підприємця (свідоцтво про державну реєстрацію від 6.11.1998р. за НОМЕР_1), який мешкає в АДРЕСА_1 до Головної  державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту і зв'язку України м.Чернівці про визнання нечинною та про скасування постанови НОМЕР_6 від 14 липня 2008 року про застосування фінансових санкцій до підприємця ОСОБА_1 за порушення законодавства про автомобільний транспорт, яка була винесена  тимчасово виконуючим обов'язки начальника Транспортного управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернівецькій області.

Докладне обґрунтування позовних вимог у справі викладено судом в ухвалі від 24 лютого 2009 року, відповідно до якої розгляд справи було відкладено судом на 10 березня 2009 року на підставі п.2 ст. 128 КАС України у зв'язку з неприбуттям в судове засідання представника позивача та ненадходженням від останнього заяви про розгляд справи за його відсутністю.

Крім того, сторонами не було виконано вимог суду про надання додаткових доказів, які мають значення для справи.

Відповідач в запереченнях на адміністративний позов у справі повідомив суд про наступне.

05.06.2008р. під час здійснення рейдової перевірки транспортного засобу Daewo пехіа д.н.з. НОМЕР_2, що належить приватному підприємцю (п/п) ОСОБА_1, державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції в Чернівецькій області, було встановлено факт експлуатації легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без ліцензійної картки на транспортний засіб. У зв'язку з виявленими порушеннями інспекторами територіального управління було складено акт НОМЕР_3 від 05.06.2008р. проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Водієм ОСОБА_5, який на момент перевірки керував транспортним засобом, було допущено грубе порушення Закону України “Про автомобільний транспорт”, виявлене працівниками Головавтотрансінспекції і зафіксоване ними в акті перевірки; водій з актом ознайомлений , від підпису та пояснень відмовився, про що зроблено відповідний запис у акті.

У зв'язку з вчиненим водієм порушенням, яке було зафіксовано в акті НОМЕР_4 від 05.06.2008р., п/п  ОСОБА_5, як власнику автомобіля марки Daewo пехіа д.н.з. НОМЕР_2 і одночасно суб'єкту господарювання, 23.06.2008р. було направлено  рекомендованого листа з повідомленням про призначення на 30.06.2008р. розгляду справи про порушення Закону України НОМЕР_5 “Про внесення змін до Закону України “Про автомобільний транспорт”, в якому п/п ОСОБА_1 розписався про отримання даного листа.

На розгляд справи 30.06.2008р. про порушення Закону України          НОМЕР_5 приватний підприємець  не з'явився, в порядку п. 27 про  здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою КМУ від 8 листопада 2006 року № 1567. Органом державного контролю було проведено розгляд справи без участі суб'єкта господарювання.

14.07.2008р. стосовно п/п ОСОБА_1 було винесено постанову НОМЕР_6 про застосування до нього за порушення правил надання послуг пасажирським автомобільним транспортом, а саме за експлуатацію легкового автомобіля, облаштованого як таксі, без наявності ліцензійної картки, що передбачено ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, як того вимагає чинне законодавство.

22.07.2008р. на адресу п/п ОСОБА_1 рекомендованим листом було надіслано копію постанови НОМЕР_6 від 14.07.2008р. про застосування фінансової санкції за порушення правил надання послуг пасажирським автомобільним транспортом з метою добровільної сплати ним штрафу; в листі п/п власноручно поставив підпис про отримання даного листа.

В порядку чинного законодавства, п/п ОСОБА_1 оскаржував постанову про застосування до нього фінансової санкції, а отже був повністю з нею згідний.

Аж після того, як територіальне управління Головавтотрансінспекції в Чернівецькій області звернулося до господарського суду Чернівецької області з позовом до п/п ОСОБА_1 за систематичне, неодноразове порушення Закону України НОМЕР_5 “Про внесення змін до Закону України “Про автомобільний транспорт”, ОСОБА_1 в судовому засіданні заявив вимоги щодо скасування постанови про застосування фінансових санкцій. Подані позовні вимоги є необґрунтованими та недоведеними у зв'язку із наступним.

З договору купівлі-продажу автомобіля № 5 від 04.05.2008р. ( п. 3.1.2) вбачається, Що ОСОБА_5 (покупець), працює просто водієм, йому не належать транспортні засоби аж до повної проплати за автомобіль і який фактично наділений правом користування відповідним транспортним засобом . Даний підпункт договору вказує на те, що водій (покупець) ОСОБА_5 повинен забезпечити експлуатацію автомобіля для виконання перевезень пасажирів та багажу, які організовані службою радіо таксі.

Згідно з п. 1.2., п.1.4 договору купівлі-продажу автомобіля № 5 від 04.05.2008р., власником являється п/п ОСОБА_1, про що свідчить також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Пункт 3.1.12 договору купівлі-продажу автомобіля № 5 від 04.05.2008р. суперечить пункту 110 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184, відповідно до якого забороняється укладати договори з автомобільними перевізниками, які не мають відповідних ліцензій на обслуговування транспортного засобу і на які не оформлені ліцензійні картки на транспортні засоби.

Крім того, зазначений договір купівлі-продажу суперечить чинному законодавству - як такий, що нотаріально не посвідчений, та по ньому не проведено процедуру державної реєстрації, як цього вимагає ст. 657 ЦК України

Відповідно до вимог пунктів 21, 22, 25-30 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567, фінансова санкція накладається на власника - суб'єкта господарювання, яким у даній справі є саме п/п ОСОБА_1;  йому належить транспортний засіб, який експлуатується для перевезення пасажирів і вантажів на таксі.

Отже, приватний підприємець ОСОБА_1, порушивши вимоги Закону України НОМЕР_5 “Про внесення змін до Закону України “Про автомобільний транспорт”, добровільно взяв на себе відповідальність та виконання певних умов згідно чинного законодавства, а тому всі зазначені позовні вимоги, умови та заперечення, доводи та міркування є безпідставними.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи позивачем і відповідачем не виконано вимоги суду про надання витребуваних від них додаткових доказів, які мають значення для справи.

Зокрема, позивачем не подано будь-яких документів щодо передачі ним автомобіля покупцю за договором у власність після повної його (автомобіля) оплати та про повну оплату останнім вартості автомобіля; відповідач не надав до суду документів про його державну реєстрацію та включення до ЄДРПОУ.

Зважаючи на дані обставини, які є перешкодою у розгляді судом справи в цьому судовому засіданні, з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів у справі, керуючись п.2 ст. 150 КАС України, с у д -

У Х В А Л И В :

       1. Оголосити до 10 години 26 березня 2009 року перерву в судовому засіданні у даній справі.

2. Позивачу і відповідачу виконати вимоги суду про подання до дня розгляду справи додаткових доказів, передбачених в п.4 резолютивної частини ухвали суду від 3 лютого 2009 року.

3. Участь у розгляді справи визнати обов'язковою.

                       Суддя                                                                  Б.Є. Желiк