ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
26.02.2009 | Справа №2-23/520-2009 |
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МегаФуд", м. Севастополь
До відповідача Фізичної особи-підприємця Мірвелова Андрія Володимировича, м. Судак
про стягнення 3967,53 грн.
Суддя Доброрез І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – Мартиненко О.В., представ. за довір. №2 від 10.01.2009р.
Від відповідача – не з’явився
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 4587,53 грн., в тому числі: 3967,53 грн. основного боргу, 400,00 грн. витрат за надання юридичних послуг, а також 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Представник позивача в судовому засіданні 17.02.2009р. надав уточнення до позовної заяви просить стягнути з відповідача 4788,32 грн., в тому числі: 4168,32 грн. основного боргу, 400,00 грн. витрат за надання юридичних послуг, а також 102,00 грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
Представник відповідача у судові засідання 17.02.2009р. та 26.02.2009р. не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.
Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.
Суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, суд
Встановив :
На підставі договору підряду на виконання робіт з ремонту холодильного обладнання, укладеному між Товариством з обмеженою відповідальністю "МегаФуд" та Фізичною особою-підприємцем Мірвеловим Андрієм Владимировичем та рахунку №2 від 13.02.2008р., позивачем було перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 3500,00грн.
Однак, відповідачем роботи по договору виконані не були, мотиви невиконання не надані та грошові кошти не повернуті.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення про набуття майна без достатньої правової підстави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Вищевказані положення застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
12.06.2008р. позивач направив відповідачу претензію вих.№16, однак, за станом на день розгляду справи, відповідач не повернув безпідставно отримані кошти у розмірі 3500,00грн. (що підтверджується випискою з особового рахунку за 14.02.2008р.) та підлягає стягненню.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем нараховані інфляційні витрати за період з березня 2008р. по січень 2009р. у сумі 668,32грн., які обґрунтовані та підлягають стягненню.
Таким чином загальна сума боргу відповідача складає 4168,32 грн. та позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Державне мито у розмірі 102,00грн., витрати за надання юридичних послуг у розмірі 400,00грн. та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00грн. також підлягають стягненню з відповідача згідно ст.49 ГПК України.
Згідно п.3.9.5 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представника позивача в судовому засіданні 26.02.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 02.03.2009р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
ВИРІШІВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мірвелова Андрія Володимировича (98000, АР Крим, м.Судак, вул.Алуштинська, 45А, кв.36, ІПН 2239522552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МегаФуд" (99000, м. Севастополь, вул. Н.Музики, 58-72, ІПН 323984027022, св-во 39512441) 4168,32 грн. основного боргу, 400,00 грн. витрат за надання юридичних послуг, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.