ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2009 р. | № 13/528-ПД-08 |
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Гончарука П.А.,
суддів: Вовка І.В.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Херсонської обласної ради на рішення господарського суду Херсонської області від 27.11.2008р. у справі № 13/528-ПД-08 за позовом Приватного підприємства “Інвестагропівдень” до Херсонського ремонтно-виробничого комбінату, треті особи: Приватна фірма “Южний Альянс”, Товарна біржа “Алмаз”, про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 40 від 22.04.2008р. та визнання права власності на придбане майно,
за участю представників:
заявника: Потоцький П.Б., довіреність № 724-37/868-56 від 01.06.2006р.,
позивача: не з’явився,
відповідача: не з’явився,
третіх осіб: не з’явився.
В с т а н о в и в :
Приватне підприємство “Інвестагропівдень” (далі –ПП “Інвестагропівдень”, Позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Херсонського ремонтно-виробничого комбінату (далі –Херсонський РВК), треті особи: Приватна фірма “Южний Альянс” (далі –ПФ “Южний альянс”, Третя особа 1), Товарна біржа “Алмаз” (далі –ТБ “Алмаз”, Третя особа 2), про визнання дійсним договору купівлі-продажу № 40 від 22.04.2008р. та визнання права власності на придбане майно, а саме: частину приміщення № 1, площею 31,5 м2, приміщення №№ 2 - 7, 18 - 22 адміністративного корпусу, літ. А, загальною площею 158,45 м2, прохідну, літ. Ж, ворота № 1, частину огорожі № 7 (15м) та огорожу № 3, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 42.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 27.11.2008р. позов “Інвестагропівдень” було задоволено.
У поданій касаційній скарзі Херсонська обласна рада (далі –Херсонська облрада, заявник), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду та прийняти нове рішення про відмову в позові.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.10.2008р. між Позивачем (Покупець) та Відповідачем (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 40 (далі –Договір), відповідно до умов якого (п. 1.), Позивач придбав у Відповідача майно: частину приміщення № 1, площею 31,5 м2, приміщення №№ 2 - 7, 18 - 22 адміністративного корпусу, літ. А, загальною площею 158,45 м2, прохідну, літ. Ж, ворота № 1, частину огорожі № 7 (15м) та огорожу № 3, що знаходяться за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 42.
Вартість майна, як зазначалось в Договорі (п. 2.) становить 266 780 грн.
Вказаний Договір, який був зареєстрований на ТБ “Алмаз”, нотаріально посвідчений не був.
Згідно акту приймання-передачі від 22.10.2008р., зазначене в Договорі майно Відповідача було передано Позивачу, а згідно квитанції до прибуткового касового ордеру серії 02АААК від 27.10.2008р., частково оплачено останнім –на суму 124 034,40 грн.
Позивач, посилаючись на те, що ним повністю виконані умови Договору, в той час, як Відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, просить суд визнати укладеним такий Договір та визнати за ним право власності на придбане майно.
Місцевий господарський суд, приймаючи рішення про задоволення позову, дійшов висновку про те, що оскільки сторони домовились щодо всіх істотних умов Договору та частково виконали його, а Відповідач ухиляється від його нотаріального посвідчення, відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України), такий Договір необхідно визнати дійсним, а власником майна за цим Договором –визнати Позивача у справі.
Разом з тим, на думку колегії суддів, такі висновки суду першої інстанції в повній мірі не відповідають обставинам справи і є такими, що зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Відповідно до роз’яснень, викладених у п.п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Оскаржуване судове рішення даним вимогам не відповідає.
Відповідно до п. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Із змісту зазначеної норми закону вбачається, що при вирішенні спору про визнання договору, який потребує нотаріального посвідчення, дійсним, суд досліджує, крім обставин щодо виконання сторонами умов договору, також наявність доказів щодо ухилення сторони від нотаріального посвідчення договору та відсутність передбачених законом обмежень для його укладення.
При цьому, приймаючи рішення про визнання дійсним Договору купівлі-продажу майна та про визнання права власності на це майно за Позивачем, суд першої інстанції не досліджував підстави та причини ухилення Відповідача від нотаріального посвідчення укладеного Договору, не навівши доказів такого ухилення, а також не перевіряв наявність обтяжень щодо самого предмету Договору.
Крім того, згідно п. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до п.п. 1, 2 ЦК України, саме власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства.
В той же час, суд першої інстанції належним чином не досліджував і правовстановлюючих документів про право власності самого Відповідача на майно, яке було предметом Договору купівлі-продажу та не перевірено правового статусу останнього і його установчих документів, у зв’язку з чим, не з’ясовано –чи не порушує Договір охоронюваних законом прав та інтересів інших осіб і, зокрема, заявника, який вважає власником майна, що є предметом вказаного Договору, територіальну громаду Херсонської області в особі Херсонської облради, яку судом взагалі не було залучено до участі у даній справі.
Не з’ясувавши даних обставин, суд дійшов передчасного висновку про набуття Позивачем права власності на майно та необхідність захисту його прав.
З огляду на викладене, прийняте у справі судове рішення не можна визнати законним, обґрунтованим і таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а тому таке підлягає скасуванню, з направленням справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно встановити всі фактичні обставини справи на підставі об'єктивної оцінки наявних у ній доказів, з'ясувати дійсні права та обов’язки сторін і, залежно від встановленого, правильно застосувати норми матеріального права, що врегульовують спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 –11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Херсонської обласної ради задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Херсонської області від 27.11.2008р. у справі № 13/528-ПД-08 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Херсонської області.
Головуючий - суддя Гончарук П.А.
судді: Вовк І.В.
Малетич М.М.