Справа 2-67/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

14 лютого 2007 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі: головуючого: судді - Зубенко Т.І.

при секретарі - Позовій А.В.

за участі представника сторони - ОСОБА_1

адвокатів - ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 як законного представника неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_7, РВК Комінтернівського району м. Харкова, податкової інспекції Комінтернівського району м. Харкова про визнання права власності на частину житлового будинку у порядку спадкування за законом та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_4, РВК Комінтернівського району м. Харкова, податкової інспекції Комінтернівського району м. Харкова про визнання права власності на Уг частину житлового будинку з надвірними будівлями у порядку спадкування, а також за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, РВК Комінтернівського району м. Харкова, податкової інспекції Комінтернівського району м. Харкова про встановлення факту знаходження у шлюбі та про визнання права власності на 1/16 частину житлового будинку з надвірними будівлями у порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач за первинним позовом ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_5 як законного представника неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_7, РВК Комінтернівського р-ну м. Харкова, ДШ Комінтернівського району м. Харкова про визнання за нею права власності на 5/8 частин житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Хліборобна, 20.

У своєму позові, поданому 28.08.2000 року, та у позові (уточненому та доповненому), поданому 10.04.2007 року, ОСОБА_4 вказує, що спірний житловий будинок був побудований ОСОБА_9 за адресою: м. Харків, вул. Хліборобна, 20 на підставі договору про право забудови земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 27.01.1928 року. Так як будинок був побудований ОСОБА_9 у період шлюбу з ОСОБА_10, то відповідно до чинного законодавства кожному з них належало по ?  частині у спірному житловому будинку.

24.04.1944 року помер батько позивачки ОСОБА_9 Спадкоємцями на належну йому частину спірного будинку були його жінка - ОСОБА_10 та донька померлого - позивачка за основним позовом ОСОБА_10 (після шлюбу - ОСОБА_4) ОСОБА_11 та її мати мешкали у спірному житловому будинку, фактично прийняли спадщину та їм у спірному житловому будинку стало належати: ОСОБА_10 - % частин (1/2  + ? ), ОСОБА_4 - ХА частина. Син померлого ОСОБА_12 на той період часу спільно з позивачкою та своєю матір'ю не мешкав, спадщину ніякими своїми діями не приймав.

07.08.1956 року померла мати позивачки ОСОБА_10 Спадкоємцями на належне їй майно у спірному будинку стали позивачка ОСОБА_4 та її брат ОСОБА_12, який приїхав у 1952 році. ОСОБА_11 після цього стало належати 5/8 частин (% + 3/8). Однак у встановленому законом порядку позивачка ОСОБА_4 свої спадкові права не оформляла, а лише залишалася мешкати у спірному будинку.

У 1971 році помер брат позивачки ОСОБА_12 Спадкоємцями на належну йому частку були жінка померлого - ОСОБА_13 та син померлого ОСОБА_14, кожен по 3/16 частин (3/8 : 2). ОСОБА_13 та ОСОБА_14 були прописані у спірному будинку. Свої спадкові права належним чином вони не оформляли.

20.01.1988 року помер ОСОБА_14. Його частку у спільному будинку спадкували: його мати - ОСОБА_13 - 3/32 частин (3/16 : 2) та донька - ОСОБА_15 - 3/32 (3/16 : 2). Після цього частка ОСОБА_13 у спірному будинку склала 9/32 частин (3/16 + 3/32). ОСОБА_15 спадщину прийняла фактично, своїх спадкових прав у встановленому порядку не оформлювала.

11.04.2004 року померла ОСОБА_15 Після її смерті залишився неповнолітній син - ОСОБА_6. Саме він повинен, за думкою позивачки ОСОБА_4, спадкувати 3/8 частин спірного житлового будинку.

Відповідачка за позовом ОСОБА_7 у спірному будинку не мешкала, реєстрацію в ньому не оформлювала.

Через вищевикладене позивачка ОСОБА_4 вимушена була звернутися до суду з вказаною позовною заявою.

Відповідачка - позивачка за зустрічним позовом - ОСОБА_7, заперечуючи проти заявленого позову, звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_4, РВК Комінтернівського р-ну м. Харкова, ДІП Комінтернівського району м. Харкова про визнання за нею права власності на 1А частин житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Хліборобна, 20 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_13.

У своєму зустрічному позові ОСОБА_7 вказує, що 27.01.1928 року на підставі договору забудови ОСОБА_9 була надана земельна ділянка для будівництва житлового будинку з надвірними будівлями, де ним разом із дружиною ОСОБА_10 був побудований житловий будинок. Частка кожного з них у спірному житловому будинку склала по ХА частині за кожним.

20.04.1944 року помер ОСОБА_9 Спадкоємцями на належну йому частину житлового будинку були жінка померлого - ОСОБА_10, їх діти: син - ОСОБА_16 та донька ОСОБА_4 (до шлюбу - ОСОБА_16) ОСОБА_17 у рівних частках.

07.08.1956 року померла ОСОБА_10 Спадкоємцями на належну їй частину житлового будинку були: син - ОСОБА_12 та донька - ОСОБА_4 у рівних частках., тобто ОСОБА_12 належало 1А частина, ОСОБА_4 - 1А частина. Спадщина була ними прийнята шляхом фактично вступу до управління спадковим майном.

У 1967 році помер ОСОБА_12 - дідусь позивачки за зустрічним позовом. Спадкоємцями на належну йому 1А частину спірного житлового будинку були: жінка померлого - ОСОБА_13, син (батько позивачки) - ОСОБА_14 у рівних частках, кожен по % частині. Спадщина була спадкоємцями прийнята.

У 1988 році у м. Харкові помер батько позивачки ОСОБА_14 його частку успадкувала мати померлого - бабуся позивачки - ОСОБА_13 спадщина фактично була нею прийнята, оскільки на момент смерті ОСОБА_14 вона мешкала у спірному будинку.

У 1988 році позивачка за зустрічним позовом переїхала мешкати до своєї бабусі - ОСОБА_13 та почала проживати у спірному житловому будинку. Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_4 заперечувала проти реєстрації за адресою спірного домоволодіння позивачки ОСОБА_7, через що відмовляла їй у видачі будинкової книги, а згодом заявила, що втратила цю книгу. Після цього була видана друга будинкова книга саме бабусі позивачки ОСОБА_13, після чого була проведена реєстрація місця проживання за адресою спірного житлового будинку позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_7

08.02.2000 року у м. Харкові померла ОСОБА_13 Спадкоємців першої черги за законом не було. Спадкоємницею другої черги була позивачка ОСОБА_7, онука

померлої. Спадщина була прийнята нею шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. На момент відкриття спадщини позивачка ОСОБА_7 проживала та була прописана за адресою спірного домоволодіння.

Таким чином, частка ОСОБА_7М у домоволодінні за адресою: м. Харків, вул. Хліборобна, 20 склала 1А частина.

Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини не входила до кругу спадкоємців після смерті ОСОБА_13, а також сховала від суду факт наявності спадкоємців першої черги після смерті дідуся позивачки ОСОБА_12

Позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_8 - звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_7, ОСОБА_4, РВК Комінтернівського р-ну м. Харкова, ДІП Комінтернівського району м. Харкова, в якій просить суд встановити факт знаходження у шлюбі свого прадіда - ОСОБА_9 та прабабки -ОСОБА_10 з 1916 року, а також визнати за ним право власності на 1/16 частину житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Хліборобна, 20 у порядку спадкування за законом після смерті батька -ОСОБА_14.

Житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: м. Харків, вул. Хліборобна, 20 був побудований ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відповідно до договору забудови земельної ділянки. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 знаходилися у шлюбі з 1916 року, їх шлюб був оформлений у церкві, однак витягу з актових записів у церковних книгах не збереглося.

Частка кожного з них у спірному домоволодінні склала по 1А частині за кожним, так як будинок будувався ними спільно.

20.04.1944 року у м. Харкові помер їх син ОСОБА_9. На момент його смерті спадкоємцями на належну померлому 1Л частину були: жінка померлого - ОСОБА_10, а також діти: син - ОСОБА_16 та відповідачка за позовом - донька ОСОБА_4 (до шлюбу - ОСОБА_16) ОСОБА_17. Спадкоємці прийняли спадщину шляхом вступу у фактичне управління спадковим майном. Частка кожного з них склала по 1/6 частині.

Про прийняття спадщини ОСОБА_12 у своєму первинному позові, який був поданий 28.08.2000 року, вказувала сама відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_4, однак згодом (у своїй уточненій та доповненій позовній заяві, поданої 10.04.2007 року) вона вказала, що ОСОБА_12 спадщину після смерті ОСОБА_9 не прийняв, оскільки не проживав на момент смерті спадкодавця за адресою спірного домоволодіння. На доказ цього факту вона надала до суду будинкову книгу, хоча сама ця будинкова книга була заведена лише у 1955 році.

07.08.1956 року у м. Харкові померла ОСОБА_10 Спадкоємцями на належну їй частку у спірному житловому будинку були: син - ОСОБА_12 та відповідачка -донька - ОСОБА_4 кожній по ?  частині. Спадщину вони прийняли шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном.

05.07.1971 року у м. Харкові помер ОСОБА_12 Спадкоємцями на належну йому частку у спірному житловому будинку були: жінка - ОСОБА_13, а також син - ОСОБА_18, кожний по ?  частині. Спадщини була ними прийнята, оскільки вони на момент смерті мешкали разом зі спадкодавцем -ОСОБА_12 та фактично вступили в управління спадковим майном.

20.01.1988 року у м. Харкові помер батько позивача - ОСОБА_14 Спадкоємцями на належну йому частку у спірному домоволодінні були: неповнолітні діти померлого: позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_19, його сестри - ОСОБА_7, ОСОБА_15, а також мати померлого - бабуся позивача -ОСОБА_13, кожний по 1/16 частині. Спадщину було прийнято усіма спадкоємцями шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Після смерті свого батька позивача та його сестер їх мати привезла до бабусі, а остання передала їм частину

належного померлому ОСОБА_14 майна у спірному домоволодінні. У червні 1988 року позивач допомагав бабусі у ремонті будинку, виконував земельні та хатні роботи.

У 1998 році сестра позивача - відповідачка за зустрічним позовом - ОСОБА_7 переїхала мешкати до бабусі позивача ОСОБА_13 за її проханням, яка на той час мешкала сама. ОСОБА_4 заперечувала проти реєстрації місця проживання сестри позивача у спірному домоволодінні, не надавала будинкову книгу, а згодом заявила, що втратила її. Замість неї була видана нова будинкова книга, відповідно до якої сестра позивача ОСОБА_7 була зареєстрована за адресою спірного житлового будинку.

08.02.2000 року у м. Харкові померла бабуся позивача - ОСОБА_13 Спадкоємцями на її частку, яка на той час складала 5/16 частин (1/4 + 1/16), були сестри позивача - ОСОБА_7 та ОСОБА_15 у рівних частках, тобто кожна по 5/32 частин.

11.04.2004 року у м. Харкові померла ОСОБА_15 Спадкоємцем на належну їй частку у спірному домоволодінні був неповнолітній син ОСОБА_6, який на момент її смерті мешкав разом із батьком (батьки на момент смерті його матері були розлучені) за адресою: АДРЕСА_1. Спадщина ним прийнята не була, оскільки його законний представник до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на його користь до теперішнього часу не звертався.

Таким чином, частка ОСОБА_15 перейшла до її та позивача сестри -відповідачки за зустрічним позовом - ОСОБА_7, після чого її частка у спірному житловому будинку склала 7/16 частин, частка позивача ОСОБА_19 - 1/16 частина, а доля відповідачки за зустрічним позовом - ОСОБА_4 - ?  частина. Також ОСОБА_4 при подачі позовної заяви сховала від суду факт того, що після смерті батька позивача ОСОБА_14 були інші спадкоємці першої черги, а саме позивач та його сестра - відповідачка за зустрічним позовом - ОСОБА_7

У судовому засіданні представник ОСОБА_4 заявлені у основному позові вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача за основним позовом ОСОБА_7 проти позову заперечувала, представник ОСОБА_19 проти основного позову також заперечував; представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_7 заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, представник відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_4 проти зустрічного позову заперечував, представник ОСОБА_19 проти зустрічного позову ОСОБА_7 не заперечував; представник ОСОБА_19 заявлені у своєму зустрічному позові вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача ОСОБА_4 проти позову заперечував частково, представник відповідача ОСОБА_7 проти позову не заперечував; відповідач за основним та зустрічними позовами - ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова - надав до суду заяву, в якій просив слухати справу за їх відсутності по матеріалам, що є в наявності в справі, представник відповідача за основним та зустрічними позовами - РВК Комінтернівського району м. Харкова - у судовому засіданні також просила слухати справу за її відсутності по матеріалам справи, відповідач за основним позовом ОСОБА_4 та зустрічним позовом ОСОБА_19 -ОСОБА_5 - у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений по день та час слухання справи.

Суд, вислухавши представника позивача за основним позовом та відповідача за зустрічними ОСОБА_4, представника відповідача за основним та за зустрічним позовом ОСОБА_19 - ОСОБА_7, представника позивача за зустрічним позовом ОСОБА_19, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_4 задоволенню не підлягають, позовні вимоги ОСОБА_7 підлягають задоволенню частково, а позовні вимоги ОСОБА_19 підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи із наступного:

Встановлено, що спірний житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: м. Харків, вул. Хліборобна, 20 був побудований на підставі

договору про право на забудову земельної ділянки для будівництва житлового будинку від 27.01.1928 року, виданого на ім/я ОСОБА_9 (а.с. 8-10). У тому ж році ОСОБА_9 разом зі своєю дружиною - ОСОБА_10 - збудували вказаний будинок та усією сім'єю почали проживати у ньому.

Судом також встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на момент забудови знаходилися у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується випискою з метричної книги від 1917 року (а.с. 7). Крім того, у судовому засіданні даний факт не оспорювався сторонами по справі. Частка кожного з них у спірному житловому будинку відповідно складала по ?  частині.

20.04.1944 року помер ОСОБА_9 Спадкоємцями на належну йому ?  частину спірного житлового будинку були: жінка померлого - ОСОБА_10, його діти: син -ОСОБА_16 та донька ОСОБА_4 (до шлюбу - ОСОБА_16) ОСОБА_17 у рівних частках, тобто по 1/6 частині за кожним. Посилання позивачки за первинним позовом ОСОБА_4 та її представника щодо не входження ОСОБА_12 у круг спадкоємців на момент відкриття спадщини, а також не прийняття їм спадщини суд не приймає до уваги, оскільки надана до суду копія будинкової книги про прописку за адресою: м. Харків, вул. Хліборобна, б. 20 (а.с. 91-100) перший раз звірялася лише у 1955 році, що не може свідчити про відсутність реєстрації місця проживання на момент смерті ОСОБА_9 його сина ОСОБА_12 Крім того, факт прийняття спадщини ОСОБА_12 підтверджується самою позивачкою за основним позовом ОСОБА_4 у її позовній заяві, яка була подана 28.08.2000 року.

07.08.1956 року померла ОСОБА_10 Спадкоємцями на належну їй ?  частину житлового будинку були син померлої - ОСОБА_12 та донька - ОСОБА_4 у рівних частках, тобто по % частині за кожним. Таким чином, ОСОБА_12 належала ?  частина, ОСОБА_4 - ?  частина. Спадщина була ними прийнята шляхом фактично вступу до управління спадковим майном.

05.07.1971 року у м. Харкові помер ОСОБА_12 (а.с.155). Спадкоємцями на належну йому ?  частину у спірному житловому будинку були: жінка - ОСОБА_13, а також син - ОСОБА_18, кожний по ?  частині. Спадщини була ними прийнята, оскільки вони на момент смерті мешкали разом зі спадкодавцем - ОСОБА_12 та фактично прийняли спадщину. Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_4 у своїй позовній заяві було приховано від суду факт наявності спадкоємців першої черги після смерті ОСОБА_12

20.01.1988 року у м. Харкові помер батько позивача - ОСОБА_14 (а.с. 154). Спадкоємцями на належну йому ?  частину у спірному домоволодінні були: неповнолітні діти померлого: син - ОСОБА_8, доньки - ОСОБА_7, ОСОБА_15, а також мати померлого - ОСОБА_13, кожному по 1/16 частині. Спадщину було прийнято усіма спадкоємцями шляхом фактичного вступу в управління спадковим майном. Судом встановлено факт перебування після смерті ОСОБА_14 дітей померлого: ОСОБА_19, ОСОБА_7 та ОСОБА_15 у спірному домоволодінні, куди їх привезла їх мати. ОСОБА_13 фактично передала їм частину належного померлому ОСОБА_14 майна у спірному домоволодінні. Судом встановлено, що ОСОБА_4 при подачі позовної заяви сховала від суду факт того, що після смерті ОСОБА_14 були інші спадкоємці першої черги, а саме вона не вказала наявність дітей - ОСОБА_19 та ОСОБА_7

ОСОБА_4 у цей період почала заперечувати проти реєстрації за адресою спірного домоволодіння ОСОБА_7, через що вона відмовляла їй у видачі будинкової книги, після чого заявила у відповідні органи, що втратила цю книгу. Згодом була видана друга будинкова книга саме бабусі позивачки ОСОБА_13, після чого була проведена реєстрація місця проживання за адресою спірного житлового будинку ОСОБА_7

08.02.2000 року у м. Харкові померла - ОСОБА_13 (а.с. 156) Спадкоємців першої черги за законом не було. Спадкоємцями другої черги на її частку, яка на той час

складала 5/16 частин (1/4 після смерті ОСОБА_12 + 1/16 після смерті ОСОБА_12М.), були онуки померлої - ОСОБА_7 та ОСОБА_15 у рівних частках, тобто кожна по 5/32 частин. Вони обидві прийняли спадщину, оскільки проживали на момент смерті бабусі за адресою спірного домоволодіння та фактично вступили в управління спадковим майном. Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини не входила до кругу спадкоємців після смерті ОСОБА_13

11.04.2004 року у м. Харкові померла ОСОБА_15 Спадкоємцем на належну їй частку у спірному домоволодінні був неповнолітній син ОСОБА_6, який на момент її смерті мешкав разом із батьком (батьки на момент смерті останньої були розлучені) за адресою: АДРЕСА_1. Спадщина ним прийнята не була, оскільки його законний представник до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини на його користь не звертався до теперішнього часу. Спадщину після неї прийняла ОСОБА_7, яка фактично вступила в управління спадковим майном.

Таким чином, частка ОСОБА_15 перейшла до її сестри - ОСОБА_7, після чого її частка у спірному житловому будинку з надвірними будівлями склала 7/16 частин, частка ОСОБА_19 -1/16 частина, а частка ОСОБА_4 - ХА частина.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 530, 549 ЦК України (в редакції 1963 року) ст.ст. 1258, 1261, 1262, 1268 ЦК України, ст.ст. 208, 209, 213, 214, 218, 256-258 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Встановити факт перебування у шлюбі з 1916 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10.

2. Визнати за ОСОБА_4 право власності на ?  частину житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків,

вул. Хліборобна, 20.

3. Визнати за ОСОБА_7 право власності на 7/16 частин житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: м. Харків,

вул. Хліборобна, 20.

4. Визнати за ОСОБА_8 право власності на 7/16 частин житлового будинку з надвірними будівлями, які знаходяться за адресою: м. Харків,

вул. Хліборобна, 20.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний термін з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подачі після цього впродовж двадцяти днів апеляційної скарги або у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.