Справа № 645/7498/14-ц

Провадження № 2-з/645/94/15

У Х В А Л А

21 липня 2015 року м. Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Федорової О.В.

при секретарі судового засідання Петленко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові заяву представника позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом:

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

ОСОБА_3

Фрунзенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції

про виключення відомостей про особу, як батька дитини з актового запису про її народження, про визнання батьківства, -

в с т а н о в и в:

Позивач – ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Фрунзенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, в якому з урахуванням уточнень, прийнятих судом до розгляду, просив суд:

- виключити з актового запису № 226, здійсненого 08 травня 2003 року Фрунзенським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, про народження дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, відомості про батька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2;

- визнати батьком дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, змінивши прізвище дитини з ОСОБА_4 на ОСОБА_1, а по батькові - з Ігорівна на Сергіївна, та внести відповідні відомості у свідоцтво про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 226, зроблений 08 травня 2003 року Фрунзенським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції.

Представник позивача ОСОБА_5, який діє на підставі довіреності, 03.07.2015 року через канцелярію суду надав заяву про забезпечення позову (вх. № 19112),  в якій він просить суд забезпечити позов, шляхом заборони тимчасового виїзду за межі (державний кордон) України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, на час виконання рішення суду та заборонити тимчасово вивозити за межі (державний кордон) України дитину ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, її батькам: матері - ОСОБА_3 та батьку - ОСОБА_2, та будь-кому із інших родичів на час до винесення рішення суду по суті. В обґрунтування заяви вказав, що просить забезпечити позов у вказаний спосіб для не допущення можливості тимчасового вивезення  відповідачами ОСОБА_6 та ОСОБА_3, дитини — ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі державного кордону України, що в подальшому може ускладнити встановлення істини у справі, порушення прав дитини, та призведе до неможливості виконання рішення суду або суттєвого утруднення його виконання в разі задоволення позову.

Ухвалою суду від 03.07.2015 року вказану заяву залишено без руху у зв'язку з відсутністю доказів сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

В судовому засіаданні 21.07.2015 року представник позивача ОСОБА_5 вказав, що вищезазначену ухвалу суду позивач не отримав до цього часу, а також надав докази сплати судового збору за подання вказаної заяви.

Представник позивача підтримав заяву в повному обсязі та просив суд її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечувала проти заяви про забезпечення позову, посилаючись на те, що вона з чоловіком ОСОБА_2 не мають наміру вивозити дитину ОСОБА_4 за межі державного кордону, у зв'язку з чим просила суд відмовити у задоволенні вказаної заяви.

За клопотанням представника позивача судом допитана в якості свідка бабуся дитини ОСОБА_7, яка пояснила, що на протязі одного - двох років ОСОБА_2 вислювлював на її адресу погрози, що він має намір вивезти дитину за кордон, а також вказала, що сама дитина вказувала їй про те, що вона побоюється, що батьки вивезуть її за кордон.

Суд, розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, вислухавши думку представника позивача та відповідача ОСОБА_3, а також пояснення свідка ОСОБА_7, вважає необхідним зазначити наступне.

У відповідності до ст.ст.122, 151 ЦПК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом.

Частина 1 ст. 152 ЦПК України містить перелік засобів забезпечення позову. Згідно ч. 2 цієї статті у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову.

Однак, заборона виїзду за межі України не може належати до інших видів забезпечення позову, оскільки відповідно до ст.33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

Разом з тим, підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду осіб, які не досягли шістнадцятирічного віку за кордон передбачено законодавчими та нормативно-правовими актами України.

Так, ст. 313 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Правила перетинання державного кордону громадянами України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 року №57 із змінами і доповненнями, передбачають, що перетинання державного кордону для виїзду за межі України громадянами, які не досягли 16-річного віку, здійснюється лише за згодою обох батьків та в їх супроводі або в супроводі осіб, уповноважених ними, які на момент виїзду з України досягли 18-річного віку.

Виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється: 1) за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням у ній держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків відсутній у пункті пропуску; 2) без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків, якщо другий з батьків є іноземцем або особою без громадянства, що підтверджується записом про батька у свідоцтві про народження дитини, та який (яка) відсутній у пункті пропуску або якщо у паспорті громадянина України для виїзду за кордон, з яким перетинає державний кордон громадянин, який не досяг 16-річного віку, або проїзному документі дитини є запис про вибуття на постійне місце проживання за межі України чи відмітка про взяття на консульський облік у дипломатичному представництві або консульській установі України за кордоном.

ЦПК України не має правової норми, яка б надавала суду повноваження застосувати в порядку, передбаченому статтями 151-153 цього Кодексу, тимчасове обмеження у виїзді за межі населеного пункту в якому проживає особа чи за межі України у зв'язку з розглядом у суді цивільної справи, це ж стосується і заборони вчиняти будь-які юридичні дії відносно дочки до досягнення нею 16 річного віку, а відтак суд не вправі застосовувати такі способи забезпечення позову.

Будь-яких інших доказів про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду по даній справі, суду не надано.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-154, 208-210, 293 Цивільного процесуального кодексу України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити в задовленні клопотання пердставника позивача ОСОБА_5 про забезпечння позову (вх. № 19112 від 03.07.2015 року).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5 денний строк з дня винесення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Федорова О.В.