ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2007 р.                                                            Справа № 35/733-06

вх. № 16169/5-35

Суддя господарського суду Швед Е.Ю. 

при секретарі судового засідання Залеська Н.С.

за участю представників сторін:

позивача - Кир"ян Є.В., дов. № 01-026-1941 від 04.12.2006 р.;  відповідача - Головченко В.О., дов. б/н від 06.11.2006 р.;

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ  

до  Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Технохолод", м. Харків  

про стягнення 2228,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою, в якійпросить суд стягнути з відповідача на свою користь суму штрафу в розмірі 2 228,00 грн. за постачання некомплекної продукції та зобов"язати відповідача доукомплектувати універсальну кухонну машину УКМ-0,6 овочерізально-протирочним механізмом або замінити некомплекний товар на комплекний, а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не виконав належним чином своїх зобов"язань відповідно до Договору № 078/2931 від 21.12.2005 р.

Відповідач в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечує в повному обсязі та просить суд в задоволенні позову відмовити.

До початку судового засідання сторони звернулися до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксування судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи, надані докази та вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено Договір № 078/2931 від 21.12.2005 р., відповідно до умов якого, а саме п.1 відповідач зобов"язався поставити, а позивач зобов"язався прийняти та оплатити торгівельне устаткування (2005 року випуску). Відповідно до п.2 спірного договору загальна сума  договора складає 403 828,00 грн. з урахуванням ПДВ. Розрахунок за продукцію здійснюється шляхом 50% передоплати згідно з платіжною вимогою-поруки відповідача за кожну партію до відвантаження. Останні 50% сплачуються по факту поставки протягом п"яти банківських днів. Відповідач поставив позивачу торгово-технологічне устаткування, про що свідчить видаткова накладна № 1-00560 від 05.06.2006 р. Торгово-технологічне устаткування було поставлене на склад позивача та проведено його приймання за якістю відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення за якістю № П-7. З огляду на акт приймання вантажу від 06.06.2006 р. ніяких слідів порушення цілісності ящиків не виявлено.

При розкритті упаковки монтажі машини кухонної універсальної було встановлено, що машина є неукомплектованою, а саме відсутній комплект овочерізально-протирочного механізму, про що було складено акт приймання продукції № 78 від 17.08.2006 р. Факт некомплектності кухонної машини було підтверджено 18.08.2006 р. представником відповідача Бурого С.В.

Посилання позивача на вищезазначений акт не може вважатися належним доказом факту поставки некомплектної продукції, оскільки при складанні Акту приймання продукції № 78 від 17.08.2006 р. позивач посилався на Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного призначення по якісті, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 р. П-7 (з доповненнями та змінами, які внесені постановою Держарбітража СРСР від 14.11.1974 р. № 98 та від 23.07.1975 р. № 115).

Як вбачається з матеріалів справи, акти приймання були складені з порушенням вищевказаної Інструкції. Окрім того, позивач порушив вимоги п.20 Інструкції П-7 та склав акт приймання продукції за участю робітника відповідача Бурого С.В., у якого не було повноважень, як вимагає п.23 Інструкції П-7. З урахуванням чого прийом продукції був проведен з порушенням зазначеної Інструкції і тому посилання позивача на акти приймання, як доказ факту поставки некомплектної продукції є необгрунтованими.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесу всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом. При таких обставинах, позивач не довів тих обставин на які він посилається в позові, тому в задоволенні позовних вимог треба відмовити.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача.

Керуючись ст.ст.33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Рішення підписано 09.02.2007 р.

Суддя                                                                                            Швед Е.Ю.