АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА УХВАЛА
Справа № 22-3411
Головючий у 1 інстанції - Гримич М.К.
Доповідач - Осипенко M.I.
03 квітня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого: Осипенко М.1.,
суддів: Шиманського В.Й., Заришняк Г.М.,
при секретарі: Ярошенко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2007 р. у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, 3-ті особи: Святошинська районна державна адміністрація м. Києва, ОСОБА_5, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2007 року позивачі звернулась в суд із позовом до ОСОБА_1 про визнання його таким, що втратив право користування житловим приміщенням в квартирі АДРЕСА_1
Вказували, що в 1981 році їм на сім'ю із чотирьох осіб, в тому числі і відповідача, була надана спірна квартира, в якій вони і зареєстровані.
В 1987 році шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано, відразу після чого відповідач забрав всі свої речі, добровільно залишив квартиру, став проживати у своєї співмешканки і квартирою більше не цікавився, витрат по ній не ніс і вселитись не намагався.
Посилаючись на те, що відповідач більше 6 місяців не проживає на спірній жилій площаді без поважних причин просили задовольнити позов.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.12.2007 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовіти у позові, посилаючись на те, що суд дав невірну оцінку зібраним по справі доказам, а тому прийшов до невірного висновку про неповажність його проживання в спірній квартирі.
Апеляційна скарга не підлягає задоволення із наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи спірна трьохкімнатна квартира АДРЕСА_1 була надана подружжю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в 1981 році на сім'ю з чотирьох осіб.
На день розгляду справи в спірній квартирі зареєстровані сторони по справі, їхні повнолітні діти та третя особа ОСОБА_5
В 1987 році ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шлюб розірвали.
Як вбачається з матеріалів справи наприкінці 1987 року ОСОБА_1 забрав свої речі, добровільно залишив спірну квартиру, більше нею не цікавився, вселитись не намагався.
Ті обставини, що в 1987 році відповідач добровільно залишив спірну квартиру, залишив житло добровільно, більше нею не цікавився і там не проживав підтверджується актами ЖЕО №802 від 07.06.2007 року, 04.07.2007 року, 22.08.2007 року, показами свідків, сусідщ сторін, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими матеріалами справи.
Будь-яких доказів того, що йому перешкоджали у проживанні відповідач суду не надав.
При таких обставинах справи суд обґрунтовано прийшов до висновку, що відповідач без поважних причин не проживає на спірній жилій площі більше шести місяців, в зв'язку з чим втратив на неї право, а тому правильно задовольнив позов.
Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд дав невірну оцінку доказам про його не проживання необгрунтовані та спростовуються матеріалами справи.
Інші доводи апеляційної скарги також не містять підстав для скасування рішення суду.
Керуючись ст. 307 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту проголошення.