ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" квітня 2009 р. Справа № 18/450
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді -Васяновича А.В.
секретар судового засідання -Гень С.Г.,
за участю представників сторін: відповідно до протоколу судового засідання від 06.04.2009 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Городищенської міської ради, м. Городище, Черкаської області
до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, м. Городище, Черкаської області
про стягнення 16 151 грн. 46 коп. та розірвання договору оренди,-
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2009 року Городищенська міська рада звернулася до господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1орендної плати в розмірі 9 487 грн. 58 коп. та про розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення будинку побуту “Волошка” від 02.08.2007 року за №44.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Під час розгляду справи, позивач неодноразово збільшував розмір позовних вимог, в зв'язку з чим просив суд розірвати договір оренди №44 від 02.08.2007 року, а також стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1на користь Городищенської міської ради 12 792 грн. 31 коп. основної заборгованості за договором та 3359 грн. 15 коп. пені (доповнення до позовної заяви від 31.03.2009 року №218.02/18).
Представник позивача в судових засіданнях збільшені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судових засіданнях та у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково в розмірі 5722 грн. 22 коп. ( а.с. 43-44).
В судовому засіданні, яке відбулося 31.03.2009, на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 06.04.2009 року на 17 год. 00 хв., для підготовки повного тексту судового рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов слід задовольнити частково виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи, та встановлено судом під час розгляду даного спору, між Городищенською міською радою (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1(орендар) було укладено договір оренди частини нежитлового приміщення будинку побуту “Волошка” від 02.08.2007 року за №44.
Відповідно до п. 1.1 даного договору орендодавець зобов'язався передати орендареві, а орендар зобов'язався прийняти у строкове платне володіння та користування частину приміщення будинку побуту “Волошка”, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Миру, 117 (119), загальною площею 31,72 кв. м., згідно рішень сесії Городищенської міської ради №12-95/V від 28.03.2007 року та №15-54/V від 02.08.2007 року.
Статтею 10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.
За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.
Умовами договору було передбачено, що право володіння та користування майном в орендаря настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому -передачі майна (п. 2.1.).
Передача майна відбулася 02.08.2007 року про що свідчить акт передачі майна в оренду від 02.08.2007 року, підписаного сторонами.
Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата становить 756 грн. 00 коп. на місяць, в тому числі ПДВ.
Згідно п. 3.1.1. договору орендна плата вноситься на рахунок орендодавця №35427017001851 в УДК Черкаської області, МФО 854018 щомісячно, не пізніше 15 числа за звітним місяцем.
Розмір орендної плати може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, зміни централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України (п. 3.2. договору).
Пунктом 9.3. договору встановлено, що зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення що вносяться, розглядаються сторонами протягом одного місяця. Одностороння відмова від виконання договору та внесення змін не допускається.
Як вбачається з розрахунку, доданого до доповнення до позовної заяви від 31.03.2009 року, орендна плата нарахована позивачем з урахуванням додатку до договору оренди частини нежитлового приміщення будинку побуту “Волошка” від 27.03.2008 року.
Згідно вказаного додатку від 27.03.2008 року пункт 3.1. договору викладено в новій редакції: орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати затвердженої постановою КМУ від 04.10.1995 року №786 становить 756 грн. 00 коп. з ПДВ за базовий місяць розрахунку. Базовий місяць розрахунку липень 2007 року.
Також доповнено договір пунктом 3.1.2., яким встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахування індексу інфляції за поточний місяць.
Проте, в матеріалах справи (а.с.21) знаходиться копія вказаного додатку, який не містить підпису відповідача.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.03.2009 року було зобов'язано позивача надати суду оригінал вищезазначеного додатку до договору для огляду в судовому засіданні та належним чином завірену копію для залучення до матеріалів справи.
Витребуваного судом документу позивач не надав, а відповідач в свою чергу заперечував підписання додатку до договору.
Договір оренди вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору, як це зокрема передбачено ст.12 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.
За таких обставин, суд оцінює додаток до договору оренди частини нежитлового приміщення будинку побуту “Волошка” від 27.03.2008 року критично, оскільки даний документ не підписаний сторонами в передбаченому законодавством порядку.
Статтею 21 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.
Отже, доповнень від 27.03.2008 року до договору між сторонами підписано не було, в зв'язку з чим розмір орендної плати після підписання договору оренди також не змінювався.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем невірно нараховано заборгованість зі сплати оренди на суму 11 954 грн. 80 коп. за період з жовтня 2007 року по березень 2009 року.
Водночас, позивач в письмовій заяві про уточнення позовних вимог від 31.03.2009 року зазначав, що станом на 01.10.2007 року заборгованість зі сплати орендної плати становить 837 грн. 51 коп.
Як вбачається з розрахунку орендної плати, позивачем було нараховано за жовтень та листопад 2007 року 494 грн. 80 коп., незважаючи на те, що як вже зазначалось вище розмір орендної плати за місяць згідно п. 3.1. договору становить 756 грн. 00 коп.
Що стосується розміру заборгованості нарахованої позивачем за березень 2009 року, то з урахуванням п. 3.1.1. договору, строк оплати на момент розгляду справи в суді ще не настав, а тому дані вимоги є безпідставними.
Таким чином, розмір орендної плати за період з жовтня 2007 року -лютий 2009 року становить 12 329 грн. 60 коп., яка розрахована наступним чином:
(494 грн. 80 коп. х 2) 989,60 грн. + (756 грн. 00 коп. х 15) 11340,00 грн., де:
989,60 грн. - розмір орендної плати, яку позивач самостійно нарахував та просить стягнути за жовтень -листопад 2007 року;
11340,00 грн. - розмір орендної плати встановлений п. 3.1. договору за період грудень 2007 року -лютий 2009 року;
Відповідач в свою чергу зобов'язання по оплаті орендованого приміщення виконав не повністю, сплативши позивачу за період жовтень 2007 року -жовтень 2008 року лише 5 684 грн. 18 коп., що підтверджується копіями меморіальних ордерів № 435/274/К3 від 24.10.2007 року на суму 850 грн. 00 коп., №130/295/К3 від 22.11.2007 року на суму 989 грн. 60 коп., №406/310/К3 від 13.12.2007 року на суму 494 грн. 80 коп., №149/435/К3 від 18.06.2008 року на суму 500 грн. 00 коп., №169/445/К3 від 02.07.2008 року на суму 286 грн. 00 коп., №341/476/К3 від 14.08.2008 року на суму 963 грн. 78 коп., №175/520/К3 від 16.10.2008 року на суму 1600 грн. 00 коп.
Згідно даних доказів відповідач перераховував орендну плату на рахунок орендодавця №35427017001851 в УДК Черкаської області.
За таких обставин борг відповідача за період жовтень 2007 року - лютий 2009 року складає 6 645,42 грн.
Позивачем до відповідача було направлено лист від 09.01.2009 року за №4.02/18 з вимогою про сплату заборгованості.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст.ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення розрахунку за оренду приміщення в повному обсязі.
Відповідно до ст.18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Таким чином, орендна плата в розмірі 7 482 грн. 93 коп. (6645,42 грн. + 837,51 грн.) підлягає стягненню з відповідача в судовому порядку.
При цьому судом також враховано, що відповідач під час розгляду даного спору не спростував належними доказами сплату оренди за період з 02.08.2007 року по 01.10.2007 року в розмірі 837,51 грн. (даний розмір орендної плати є меншим ніж передбачають умови договору, проте, також самостійно нарахований позивачем і заявлений до стягнення).
В решті вимог про стягнення основного боргу слід відмовити, оскільки позивач належними доказами не довів правомірність та обґрунтованість нарахування орендної плати у розмірі більшому ніж було передбачено умовами чинного договору.
З урахуванням положень ст.625 ЦК України вимоги про стягнення інфляційних та 3% річних позивач не заявляв.
Під час вирішення даного спору судом також враховано, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 25.10.2007 року було припинено провадження зі справи №05/4742 за позовом прокурора Городищенського району в інтересах держави в особі Городищенської міської ради про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1орендної плати в розмірі 2404,38 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Проте, матеріалами справи № 05/4742 підтверджується, що прокурор заявляв позов про стягнення орендної плати нарахованої за оренду приміщення площею 24,74 кв.м за період з січня 2007 року по 20 вересня 2007 року за договором від 28.03.2007 року, тобто за оренду приміщення іншої площі, а також нарахованої на підставі іншого договору оренди.
Що стосується вимог про стягнення пені, то судом враховано наступне:
Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується в бюджет (орендодавцю) відповідно до чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі 0,2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати).
В розумінні ст. 230 ГК України пеня -це штрафна санкція у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 231 ГК України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до ст.3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В зв'язку з необґрунтованим нарахуванням заборгованості зі сплати орендної плати, розрахунок пені в розмірі 3 359 грн. 15 коп. є також помилковим та суперечить приписам чинного законодавства.
З урахуванням суми боргу, термінів сплати орендної плати передбачених договором, розміру подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нарахована пеня та положень ст. 232 ГК України розмір пені становить 556, 41 грн., оскільки:
Як вбачається з розрахунку пені за прострочку сплати орендних платежів, позивачем за жовтень 2007 року нараховано відповідачу орендну плату в розмірі 494 грн. 80 коп. 24.10.2007 року відповідач сплатив 850 грн. 00 коп. за оренду приміщення, що підтверджується меморіальним ордером №435/274/К3.
Залишок понад нормово сплаченої суми становить 355 грн. 20 коп.
В листопаді 2007 року розмір орендної плати також нарахований позивачем в розмірі 494 грн. 80 коп. 22.11.2007 року відповідач сплатив за оренду приміщення 989 грн. 60 коп., що підтверджується меморіальним ордером №130/295/К3.
Залишок надміру сплаченої суми складає 850 грн. 00 коп. (355,2 + 989,60 - 494,8)
В грудні 2007 року розмір орендної плати складає 756 грн. 00 коп. 13.12.2007 року відповідач сплатив 494,80 грн., що підтверджується меморіальним ордером №406/310/К3.
Таким чином, залишок зайво сплаченої суми складає 588,80 грн. (850,00 + 494,8 -756).
Отже, за період жовтень -грудень 2007 року пеня не нараховується у зв'язку тим, що відсутнє прострочення сплати орендної плати за даний період.
Розмір пені за період з 16.02.2008 року по 16.08.2008 року (шість місяців) становить 18 грн. 71 коп., яка нарахована на розмір заборгованості в сумі 167,20 грн. за січень 2008 року (756-588,80).
Розмір пені за період з 16.03.2008 року по 16.09.2008 року (шість місяців) нарахований на суму заборгованості за лютий місяць 2008 року складає 87, 99 грн.
Пеня нарахована за період з 16.04.2008 по 16.10.2008 року на суму заборгованості в березні місяці 2008 року складає 90,06 грн.
Розмір пені за період з 16.05.2008 року по 16.11.2008 року нарахований на суму заборгованості за квітень місяць 2008 року складає 91, 71 грн.
18.06.2008 року відповідач сплатив орендну плату в розмірі 500 грн. 00 коп., що підтверджується меморіальним ордером №149/435/К3.
Отже, пеня нарахована за період 16.06.2008 року по 18.06.2008 року на суму заборгованості в розмірі 756 грн. за травень 2008 року становить 1,49 грн., з 19.06.2008 року по 16.12.2008 року на суму заборгованості в розмірі 256 грн. (756-500) становить 30, 38 грн.
02.07.2008 року відповідач сплатив 286 грн. за оренду приміщення за червень 2008 року, що підтверджується меморіальним ордером №169/445/К3.
Пеня нарахована на заборгованість в розмірі 470 грн. (756-286) в червні місяці 2008 року за період з 16.07.2008 року по 16.01.2009 року становить 57,02 грн.
14.08.2008 року меморіальним ордером №341/476/К3 відповідачем було сплачено 963 грн. 78 коп. орендної плати, отже, заборгованість за липень 2008 року відсутня.
Залишок надмірно сплаченої орендної плати складає 207,78 грн. (963, 78 -756).
Розмір пені за період з 16.09.2008 року по 16.03.2009 року нарахований на суму заборгованості за серпень місяць 2008 року в розмірі 548, 22 грн. складає 65,46 грн.
У вересні та жовтні 2008 року заборгованість за орендну плату відсутня, оскільки відповідач сплатив1600,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером №175/520/К3 від 16.10.2008 року.
Залишок зайво сплаченої суми складає 88, 00 грн.
Пеня нарахована на заборгованість в листопаді місяці 2008 року на суму 688 (756-88) за період з 16.12.2008 року по 31.03.2009 року становить 46 грн. 49 коп.
Пеня нарахована на заборгованість за грудень 2008 року в сумі 756 грн. за період з 16.01.2009 по 31.03.2009 року складає 37 грн. 28 коп., за період з 16.02.2009 року по 31.03.2009 року на заборгованість за січень 2009 року -21, 87 грн. та на заборгованість за лютий 2009 року за період з 16.03.2009 року по 31.03.2009 року -7,95 грн.
На борг в розмірі 837,51 грн., який виник з моменту укладання договору до 01.10.2007 року позивач пеню не нараховував та до стягнення не заявляв.
За таких обставин, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 3 359 грн. 15 коп. слід задовольнити частково на суму 556,41 грн., а в решті слід відмовити.
Також, слід відмовити в задоволенні вимог про розірвання договору оренди від 02.08.2007 року виходячи з наступного:
Відповідно до ст.782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.
У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Проте, слід зазначити, що відмова від договору на підставі ст.782 ЦК України та його розірвання не є тотожними поняттями.
Позивач, звертаючись до суду, просив розірвати договір оренди частини нежитлового приміщення будинку побуту “Волошка” від 02.08.2007 року за №44.
Розірвання договору за вимогою однією зі сторін є одним із способів захисту цивільних прав -припиненням правовідношення (п.7 ст.16 ЦК України) і здійснюється відповідно до ст.615 ЦК України.
Водночас, ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Статтею 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Також, ст. 188 Господарського кодексу України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Проте, позивач не звертався до відповідача з вимогою про дострокове розірвання договору оренди в розумінні ст.188 ГК України.
Лист від 09.01.2009 року за №4.02/18 на який посилався позивач не є пропозицією сторони про розірвання договору, оскільки такої вимоги в листі заявлено не було, а також даний лист не містить дати з якої позивач вважає розірваним договір чи просить його розірвати. У вищевказаному листі міститься лише вимога про добровільну сплату до 12.01.2009 року заборгованості в розмірі 9 487 грн. 58 коп. та попередження про те, що в разі несплати боргу договір оренди буде розірваний.
Тобто, в даному листі міститься лише попередження позивача про наслідки несплати боргу відповідачем
Отже, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні вимог позивача, щодо розірвання договору оренди частини нежитлового приміщення будинку побуту “Волошка” від 02.08.2007 року за №44, оскільки сторонами не дотримано встановленого порядку розірвання договору.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Як вбачається з платіжних доручень від 16.01.2009 року №40, від 26.02.2009 року №337 та квитанції від 30.05.2009 року №302 позивачем сплачено державне мито за розгляд позову майнового характеру в розмірі 167 грн. 00 коп. Також позивачем сплачено 85 грн. 00 коп. за розгляд вимог про розірвання договору оренди.
Статтею 47 ГПК України передбачено, що державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
В рішенні, ухвалі, постанові чи довідці господарського суду зазначаються обставини, що є підставою для повного або часткового повернення державного мита.
Отже, сума коштів в розмірі 5 грн. 49 коп. підлягає поверненню, на підставі ст. 47 ГПК України, в зв'язку з надмірною сплатою.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Городищенської міської ради, вул. Грушевського,11, м. Городище, Черкаської області, код ЄДРПОУ 33965401: 7482 грн. 93 коп. основного боргу, 556 грн. 41 коп. пені, 125 грн. 44 коп. державного мита та 58 грн. 74 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
3. В решті вимог -в позові відмовити
4. Стягнути з Державного бюджету України, реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в Головному управлінні Державного казначейства України у Черкаській області, МФО 854018 на користь Городищенської міської ради, вул. Грушевського,11, м. Городище, Черкаської області, код ЄДРПОУ 33965401 - 5 грн. 49 коп. державного мита.
Видати наказ.
Рішення може бути оскаржено до Київського міжобласного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В. Васянович