КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

____________________________________________

01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

11.02.09 р.                                                                                          № 20/386          

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді:                     (доповідач по справі),

суддів:

                                                  Андрейцевої  Г.М.

                                                  Жук Г. А.

судді-доповідача

розглянув апеляційну скаргу  Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"

за позовом          Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта"

до                    ВАТ"Гадячгаз"

про                    стягнення 10 354 849,62 грн

В С Т А Н О В И В:

17.12.2008 року відкрите акціонерне товариство «Укрнафта»(далі-позивач, ВАТ «Укрнафта») звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз»(далі-відповідач, ВАТ по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз») про стягнення природного газу у кількості 11 078, 260 тис. м. куб.

Позивач стверджує, що природний газ, транспортування якого здійснюється по внутрішньопромисловим трубопроводам ВАТ «Укрнафта», в межах території, на якій відповідач здійснює діяльність з постачання газу, є газом власного видобутку ВАТ «Укрнафта», відібраний відповідачем в заявленій кількості є власністю ВАТ «Укрнафта», а його використання відповідачем без належним чином оформленого договору є безпідставним.

13.03.2008 року позивач звернувся до місцевого господарського суду з заявою про зміну предмету позову, в якій просив стягнути з відповідача вартість 11 078, 260 тис. куб. природного газу в сумі 10 354 849, 62 грн. Заява була прийнята судом до розгляду.

02.12.2008 року позивач звернувся до господарського суду з заявою про збільшення розміру позовних вимог від 01.12.2008р. № юр/6029, в якій просив стягнути вартість спожитого природного газу в кількості 11 078, 260 тис. м. куб. на суму 12 762 155 грн. 52 коп.

Щодо поданої заяви від 02.12.2008 року, судом першої інстанції вказано: «Суд відмовляє в прийнятті до розгляду заяви про збільшення розміру позовних вимог, оскільки Позивачем не надано документальних доказів, що свідчать про недостачу у нього ресурсів газу та доказів відбору газу відповідачем.».

Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.12.2008 року у справі № 20/386 (суддя Босий В.П.) в позові відмовлено.

Місцевий господарський суд зазначив: «Позивачем не надано документальних доказів, що свідчать про недостачу у нього ресурсів газу та доказів відбору газу відповідачем. Крім того, слід зазначити, що єдиним доказом отримання природного газу є підписаний сторонами акт приймання-передачі газу, але в матеріалах справи вказаний акт відсутній. Позивачем також не надано доказів, що газ в кількості 11 078, 260 тис. м. куб. є власністю ВАТ «Укрнафта». Крім того, відсутні докази, які б свідчили про наявність недостачі у ВАТ «Укрнафта»ресурсів газу в кількості 11 078, 260 тис. м. куб. та докази відбору газу відповідачем.».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким позов задовольнити.

Ухвалою від 15.01.2009 року Київським міжобласним апеляційним  господарським судом за апеляційною скаргою позивача порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Полтавської області.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти заявлених вимог, вважає скаргу необґрунтованою та безпідставною, а викладені в ній обставини такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Третя особа, у відзиві на апеляційну скаргу, просить залишити рішення господарського суду без змін, а скаргу без задоволення, посилаючись на те, що позивачем не доведено права власності на природний газ, що є предметом спору. Третя особа зазначила, що доводи заявника про те, що відповідач підключений до трубопроводу право власності на який належить позивачеві не може слугувати доказом того, що відповідач спожив природний газ право власності на який належить саме позивачеві.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та перевіривши юридичну оцінку суду першої інстанції  фактичних обставин справи, повноту їх встановлення, правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та відповідачем існували довготривалі договірні відносини на підставі Договору на постачання природного газу від 26.01.2004 року № 5/3-Г, відповідно до умов якого ВАТ «Укрнафта»(за договором Продавець) зобов’язався поставити ВАТ по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз»(за договором Покупець) в 2004 році природний газ власного видобутку НГВУ «Полтаванафтогаз», а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору. (а.с.4-6).

Строк дії вказаного договору укладений до 31.12.2004 року, дія договору була продовжена до березня 2006 року, шляхом підписання між сторонами додаткових угод, в яких сторони визначали кількість газу, що підлягає поставці, та його ціну. (а.с.7-27).

Також матеріалами справи підтверджено, що з початку березня 2006 року договірні відносини між ВАТ «Укрнафта»та ВАТ по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз»припинилися, у зв’язку з недосягненням між сторонами згоди щодо умов постачання газу, зокрема його ціни. Проте, відповідач протягом березня-червня 2006 року продовжував здійснювати відбір газу з внутрішньопромислових газопроводів ВАТ «Укрнафта», що підтверджується Листом  ВАТ по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз»від 11.12.2006 року № 1899/661.

Позивач звернувся до відповідача з Листом від 17.10.2007 року № юр-2209, з вимогою про надання документального підтвердження підстав набуття у власність природного газу, відібраного з внутрішньопромислових газопроводів ВАТ «Укрнафта», в кількості 11 078, 260 тис. м. куб.

Не отримав відповіді на вказаний вище лист, 17.12.2007 року ВАТ «Укрнафта»звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ВАТ по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз»про стягнення природного газу у кількості 11 078, 260 тис. м. куб.

13.03.2008 року позивач звернувся до місцевого господарського суду з заявою про зміну предмету позову, в якій просив стягнути з відповідача вартість 11 078, 260 тис. куб. природного газу в сумі 10 354 849, 62 грн.

Заява про зміну предмету позову була прийнята господарським судом до розгляду.

02.12.2008 року позивач звернувся до господарського суду з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача вартість 11 078, 260 тис. куб. природного газу в сумі 12 762 155 грн. 52 коп. (11 078, 260 тис. м. куб. х 1 152 грн. за 1 тис. куб. метрів).

Господарським судом у мотивувальній частині рішення зазначено, що заява позивача про збільшення позовних вимог від 02.12.2008 року не може бути прийнята до розгляду, оскільки позивачем не надано документальних доказів, які свідчать про недостачу у нього ресурсів газу та доказів відбору газу відповідачем.

На переконання колегії суддів, рішення господарського суду, в частині відмови в прийнятті до розгляду заяви про збільшення позовних вимог прийнято з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

У заяві про зміну предмету позовних вимог, ВАТ «Укрнафта»просило господарський суд стягнути з ВАТ «Гадячгаз»вартість 11 078, 260 тис. м. куб. природного газу і така вартість була визначена згідно з постановою Кабінету Міністрів України віл 29 квітня 2006 р. № 605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(за ціною природного газу для промислових споживачів).

На дату звернення із заявою про зміну предмету позовних вимог, тобто станом на 13.03.08р., така вартість становила 10 354 849, 62 грн. (11 078, 260 тис. м. куб. х 934,7 гривні за 1 тис. куб. метрів.).

Оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р.      № 998 у постанову від 29 квітня 2006 р. № 605 «Деякі питання діяльності Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»було внесено зміни, відповідно до яких вартість природного газу для промислових споживачів та інших суб'єктів господарювання без урахування податку на додану вартість, збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання та витрат на його реалізацію Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»було встановлено на рівні 1 152 гривні за 1 тис. куб. метрів, ВАТ «Укрнафта»в судовому засіданні 02.12.08р. було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, якою товариство попросило стягнути з ВАТ «Гадячгаз» на користь ВАТ «Укрнафта»12 762 155,52 грн. (11 078, 260 тис. м. куб. х  1 152 гривні за 1 тис. куб. метрів.).

На переконання колегії суддів суду апеляційної інстанції, позивачем подана заява про збільшення позовних вимог від 02.12.2008 року в межах ст.22 ГПК України, і тому мала бути прийнята господарським судом до розгляду.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у разі наявності передбачених Господарським процесуальним кодексом України підстав для відмови у прийнятті до розгляду позовної заяви, місцевий господарський суд виносить ухвалу на підставі ст.62 ГПК України.

Такими підставами визначено:

1) заява не підлягає розгляду в господарських судах України;

2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору;

3) позов подано до підприємства, організації

Місцевий господарський суд в описовій частині рішення відмовив у прийнятті до розгляду позовної вимоги, в частині стягнення з відповідача 12 762 155,52 грн., оскільки позивачем не надано документальних доказів, які свідчать про недостачу у нього ресурсів газу та доказів відбору газу відповідачем.

Проте, норми Господарського процесуального кодексу України не передбачають такої підстави для відмови у прийнятті до розгляду позовної заяви (заяви про збільшення позовних вимог).

Відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України резолютивна частина судового рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог.

Тобто, у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо всіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Внаслідок подання ВАТ «Укрнафта»в судовому засіданні 02.12.08р. заяви про збільшення розміру позовних вимог і стягнення з відповідача суми в розмірі 12 762 155, 52 грн., господарський суд Полтавської області був зобов'язаний розглянути позовні вимоги ВАТ «Укрнафта»саме про стягнення 12 762 155,52 грн., і розглядаючи такі позовні вимоги, відмовляючи в їх задоволенні, вказувати на підстави для відмови у стягненні саме цієї суми коштів.

Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про те, що позивач не довів, що газ в кількості 11 078, 260 тис. м. куб. є власністю ВАТ «Укрнафта».

Згідно з ст.10 Закону України від 12.07.2001 року № 2665-ІІІ «Про нафту і газ», право власності на природні ресурси нафти і газу, які знаходяться в межах території України, її територіальних вод та виключної (морської) економічної зони, належить Українському народу.

Нафта і газ, видобуті користувачем нафтогазоносних надр і повернуті в надра для зберігання, технологічних цілей або запобігання їх знищенню, належать користувачу нафтогазоносними надрами, якщо інше не передбачено цим Законом або угодою про умови користування нафтогазоносними надрами.

Після закінчення строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами державне майно, що було надане у користування власнику цього дозволу, повертається державі. Споруди, обладнання та інші активи, що були створені власником спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами в процесі здійснення підприємницької діяльності в нафтогазовій галузі, є його власністю і після закінчення строку дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами можуть використовуватися ним на власний розсуд.

Спеціальними дозволами на користування надрами Рудівсько-Червонозаводського родовища № 3348 від 20.07.04р. та Глинсько-Розбишівського родовища № 2139 від 21.02.2000р. підтверджується, що ВАТ «Укрнафта»є власником природного газу, що видобувається на території Гадяцького району Полтавської області із вказаних родовищ.

Видобутий ВАТ «Укрнафта»газ подається у внутрішньопромислові трубопроводи, що є власністю товариства. Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами, наданими ВАТ «Укрнафта», підтверджено, що природний газ в обсязі 11 078,260 тис. м. куб., є власністю ВАТ «Укрнафта».

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що правовідносини між ВАТ «Укрнафта»та ВАТ «Гадячгаз»мають позадоговірний характер, між сторонами відсутній договір, на виконання якого б складалися акти приймання-передачі газу.

Таким чином, ВАТ «Гадячгаз»здійснювало відбір газу протягом березня-червня 2006 року з внутрішньопромислових трубопроводів ВАТ «Укрнафта», що підтверджується, зокрема листом ВАТ «Гадячгаз» від 11.12.2006 р. № 1899/661, відзивом на позовну заяву від 28.01.08р. № 88/47 та наданими представником відповідача поясненнями в судових засіданнях суду апеляційної інстанції. На переконання колегії суддів заявлені позовні вимоги ВАТ «Укрнафта»є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до п.2 ст.103, ч.1 п.1 ст.104 ГПК України, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2008 року у справі № 20/386 прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, неправильному застосуванні вищенаведених норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, п.2 ст.103, ч.1 п.1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»на рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2008р. у господарській справі № 20/386 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Полтавської області від 02.12.2008р. у господарській справі № 20/386 скасувати і прийняти нове рішення.

3. Позов задовольнити.

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз»(37300, м.Гадяч, Полтавська область, код ЄДРПОУ 05524660, п/р № 2600430181 в Ощадбанку, МФО 391021, м.Гадяч Полтавської області) на користь відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390, п/р 26004053100614 в філії «Київське головне регіональне управління»в ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 321842, код ЗКПО 14359302) вартість 11 078, 260 тис. м. куб. природного газу у розмірі 12 762 155 грн. 52 коп.  

5. Стягнути з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Гадячгаз»(37300, м.Гадяч, Полтавська область, код ЄДРПОУ 05524660) на користь відкритого акціонерного товариства «Укрнафта»(04053, м.Київ, пров.Несторівський, 3-5, код ЄДРПОУ 00135390)   25 500 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 12 750 грн. 00 коп. державного мита за розгляд справи № 20/386 у Київському міжобласному апеляційному господарському суді.

6. Матеріали справи № 20/386 повернути до господарського суду Полтавської області.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст.107 ГПК України.

Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                                      Зеленіна  Н.І.

Судді:

                                                                                                    Андрейцева  Г.М.

                                                                                                    Жук Г. А.

Дата відправки