КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
09.02.09 р. № 06/4010
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Жук Г. А. (доповідач по справі),
суддів:
Агрикової О.В.
Чорногуза М. Г.
при секретарі судового засідання: Єрмак Л.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Оршлет С.В. - представник за дов. б/н від 17.07.2008 р.;
від відповідача: Яковишин М.В.- представник за дов. б/н та 06.02.2009 р.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»на рішення господарського суду Черкаської області від 10.10.2008р.
у справі № 06/4010 (суддя Анісімов І.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех»,
м. Дніпропетровськ;
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька», м.Городище, Черкаської області;
про стягнення 807 773,37 грн.
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротех»звернулося до господарського суду Черкаської області з позовною заявою № 84 від 11.08.2008 року до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»про стягнення 807 773,37 грн., що становлять заборгованість за договором купівлі-продажу № 713АТ від 11.09.2007 року по оплаті вартості сівалки в сумі 543 880,00 грн., 106 047,94 грн. пені, 15 908,11 грн. –3% річних, 141 937,32 грн. –інфляційних втрат (а.с.2-4).
10.10.2008 року ТОВ «Агротех»звернулося до місцевого господарського суду з заявою про відмову від стягнення пені в сумі 106 047,94 грн., яка нарахована помилково, а тому просить суд стягнути з відповідача 543 880,00 грн. боргу, 15 908,11 грн. –3 % річних, 141 937,32 грн. –інфляційних нарахувань (а.с.42)
Рішенням господарського суду Черкаської області від 10.10.2008р. у справі № 06/4010 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех»543 880,00 грн. заборгованості, 15 908,11 грн. річних, 141 937,32 грн. інфляційних втрат. В задоволенні решти позовних вимог в сумі 106 047,94 грн. провадження у справі припинено (а.с.45).
Посилаючись на статті 526, 625 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватися належним чином, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних від простроченої суми, місцевий господарський суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача і враховуючи положення п. 4 ст. 80 ГПК України, припинив провадження у справі в частині стягнена пені в сумі 106 047,94 грн. в зв’язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»через місцевий господарський суд подав апеляційну скаргу № 143 від 17.12.2008 року (вх. №2-04/3/27/87 від 14.01.2009р.), в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що вказане рішення винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом було відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, чим порушено вимоги ст. ст. 4-3, 77 ГПК України, оскільки судове засіданні відбулося без участі представника відповідача, що є безумовним порушенням принципу змагальності сторін.
Також, скаржник вказує, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку стосовно обґрунтованості позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 19.01.2009 року вказана апеляційна скарга прийнята до провадження у складі колегії суддів: Жук Г.А. –головуючий по справі, судді –Агрикова О.В., Чорногуз М.Г.
Під час розгляду апеляційної скарги представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротех»(позивач у справі) заперечив проти вимог апеляційної скарги, вважає, що рішення місцевого господарського суду є об’єктивним, обґрунтованим, відповідає вимогам чинного законодавства та прийняте у відповідності з діючими нормами матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи, апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права встановила наступне.
11.09.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротех»(продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»(покупець) уклали договір купівлі-продажу № 713 АТ (а.с.9-12) відповідно до умов якого, продавець зобов’язувався продати, а покупець прийняти та оплатити сівалку Great plains, модель NTA 3510, 2007 року випуску за ціною 122 500,00 доларів США без ПДВ, в тому числі 24 500,00 грн. ПДВ, разом 147 000,00 доларів США, що становить - 742 350,00 грн. (а.с.13).
Пунктом 2.3 договору сторони передбачили, що товар буде переданий покупцеві після проведення повної оплати, яка проводиться на розрахунковий рахунок продавця, відповідно до п. 5.1 договору, додатку № 1 до договору, за графіком платежу: перший платіж в сумі 29400,00 доларів США (148470,00 грн.) до 12.09.2007 року, другій платіж в сумі 117600,00 доларів США (593880,00 грн.) до 20.09.2007 року з наданням покупцю накладних та податкових накладних на даний товар.
Додатком № 1 до договору № 713 АТ від 11.09.2007 року сторони передбачили, що поставка товару покупцю здійснюється на протязі двох днів з моменту повної оплати.
Позивач стверджує, що на прохання покупця товар (сівалку Great plains, модель NTA 3510) передано відповідачу до повної оплати вартості, що не заперечене відповідачем і підтверджено представленими в матеріалах справи належними доказами.
Так, згідно представлених копій банківських виписок, Товариство з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Агротех»платіжними дорученнями № 44 від 13.09.2007 року 25500 грн., № 45 від 13.09.2007 року 80000 грн., № 46 від 14.09.2007 року 42970 грн.
14.09.2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротех»передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»у власність сівалку Great plains, модель NTA 3510, 2007 року випуску, що підтверджено представленими копіями акту прийому-передачі сівалки (а.с.14), видаткової накладної № 11962 від 14.09.2007 року (а.с.15), довіреності серії ЯНУ № 613999 від 14.09.02007 року, виданої відповідачем на ім’я Волощук Володимира Романовича на право отримання від ТОВ «Агротех»сівалки пневматичної (а.с.16).
26.06.2008 року ТОВ «Птахофабрика Орловецька»надіслало на адресу ТОВ «Агротех»лист № 60 в якому просить відстрочити розрахунок в сумі 593 880,00 грн. за сівалку терміном на 1 місяць та гарантує оплату до 01.08.2008 року (а.с.40)
17.07.2008 року позивач надіслав відповідачу вимогу № 17/07/08-1, в якій вимагає на протязі трьох календарних днів з моменту отримання даної вимоги перерахувати на рахунок продавця заборгованість в сумі 593 880,00 грн. (а.с.19)
Платіжним дорученням № 134 від 30.07.2008 року відповідач оплатив за сівалку ще 50000 грн. (а.с.17), і його заборгованість на час звернення до суду становила 543 880,00 грн.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, при винесені оскаржуваного судового рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов’язання які мають ознаки купівлі-продажу, згідно якого в силу вимог ст. 655 ЦК України, одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правовою природою договір купівлі-продажу є консенсуальним, двостороннім і оплатним. Як консенсуальний договір він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної сторони прав та обов'язків. Оплатний характер цього договору полягає в тому, що продавцеві сплачується вартість відчужуваного майна у грошовому вираженні.
До обов’язків покупця частина 2 статті 692 ЦК України, відносить сплату продавцеві повної ціни переданого товару.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, зокрема сплатити гроші або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 193 ГК України регламентовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. (ч.2 ст.193).
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений термін, при чому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Проте всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов’язань перед позивачем щодо проведення повного розрахунку за товар, і його заборгованість станом на час звернення позивача з позовом, становить 543 880,00 грн., що не заперечено відповідачем.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Факт передачі ТОВ «Агротех»товару за договором купівлі-продажу № 713 АТ від 11.09.2007 року на суму 742 350,00 грн. підтверджено представленим належними доказами: актом приймання-передачі від 14.09.2007 року, видатковою накладною № 11962 від 14.09.2007 року, дорученням на право отримання сівалки серії ЯНУ № 613999 від 14.09.2007 року.
Відповідач під час розгляду справи в апеляційному провадженні факт підписання акту приймання-передачі та отримання сівалки не заперечив, не представив доказів сплати заборгованості.
ТОВ «Птахофабрика Орловецька»стверджує, що позивачем на власний ризик поставлено відповідачу товар до повної попередньої оплати, тому враховуючи, що після поставки товару (сівалки) з порушенням п.2.3 договору строк оплати сторонами визначено не було, позивач повинен був, в порядку вимог ст. 530 ЦК України, виставити відповідачу вимогу на оплату, що останнім зроблено не було, отже вважає, що у відповідача строк оплати не настав, право позивача не порушено, а відтак господарський суд Черкаської області неправомірно застосував норми матеріального права (ст. 625 ЦК України) щодо стягнення основної суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Колегія суддів апеляційного господарського суду визнає неправомірним зазначене твердження скаржника, оскільки згідно договору купівлі-продажу сторони узгодили строки оплати, змін до договору у встановлений законом спосіб (ст. 188 ГК України), передача товару покупцеві до повної оплати її вартості не змінює умови договору щодо строків оплати, отже позивач не втратив права вимагати від покупця оплати вартості переданого товару і його право вважається порушеним саме з наступного дня останнього строку визначеного сторонами до оплати у (п.5.1 договору та додатку № 1 до договору) –21.09.2007 року.
Враховуючи вимоги ст.599 ЦК України, згідно якої зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо правомірності та обґрунтованості позовних вимог позивача в частині стягнення боргу в сумі 543 880,00 грн.
Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.
Як вбачається з п. 5.1 договору та додатку № 1 до договору, покупець зобов’язаний здійснити оплату за товар в сумі 148 470,00 грн. до 12.09.2007 року, в сумі 593 880,00 грн. –до 20.09.2007 року. Позивач стверджує, що зобов’язання по сплаті першого платежу виконані відповідачем в повній мірі та своєчасно. Останній платіж, відповідач здійснив 30.07.2008 року в сумі 50 000,00 грн.
За даних обставин, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про правомірність позовних вимог про стягнення суми боргу та нарахування відповідачу 3% річних в розмірі 15 908,11 грн. за час прострочення та інфляційних втрат за період вересня 2007 року –червня 2008 року на суму боргу в розмірі 141 937,32 грн.
Відповідно до п. 4 ст. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Отже, судова колегія, враховуючи заяву ТОВ «Агротех»про відмову від нарахування пені в сумі 106 047,94 грн., вважає правомірним та обгрунтованим припинення провадження у даній справі на підставі п. 4 п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на порушення місцевим господарським судом ст. 77 ГПК України, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою від 13.08.2008 року місцевий господарський суд призначив справу до слухання на 30.09.2008 року. Ухвалу направлено сторонам у строк, передбачений ст. 87 ГПК України – 14.08.2008 року (а.с.1)
В судове засідання 30.09.2008 року відповідач представника не направив. За його клопотанням суд ухвалою від 30.09.2008 року відклав розгляд справи на 10.10.2008 року (протокол судового засідання а.с.35)
В судове засідання 10.10.2008 року відповідач не направив свого повноваженого представника звернувся з клопотанням про відкладення справи.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Стаття 28 ГПК України, передбачає, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.
В силу вимог ч. 2, 3 ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути як керівники підприємства та організацій, так і інші особи, повноваження яких визначенні законодавством або установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації, виданої за підписом керівника, або іншої повноваженої особи та посвідчуються печаткою підприємства, організації.
Отже, з 13.08.2008р. (з моменту направлення сторонам ухвали про порушення провадження у справі) до 10.10.2008р. (до дня розгляду справи в суді), скаржник мав достатньо часу для оформлення повноважень представника та підготовки витребуваних документів, ознайомлення з матеріалами справи, враховуючи, що скаржник в клопотанні не посилається на намір представити додаткові докази у справі та не обґрунтував поважних причин неможливості з’явлення до суду чи скористатися правом на ознайомлення з матеріалами справи в 2-х місячний термін, місцевий господарський суд правомірно відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
09.02.2009 року представник ТОВ «Птахофабрика Орловецька»в судовому засіданні заявив клопотання про витребування від Державної інспекції по нагляду за технічним станом машин та обладнання інформацію стосовно того, за ким було зареєстровано сіялку зернову Great plains, модель NTA 3510 в період до 11.09.2007 року.
Керуючись вимогою ч. 3 ст. 101 ГПК України, приймаючи до уваги, що дане клопотання не заявлялося скаржником в суді першої інстанції, що заявник не обґрунтував необхідність заявлених до витребування доказів для розгляду спору по суті, колегія суддів апеляційного суду відхиляє зазначене клопотання скаржника.
Враховуючи наведене, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, тому рішення господарського суду Черкаської області від 10.10.2008р. у справі № 06/4010 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Орловецька»на рішення господарського суду Черкаської області від 10.10.2008р. у справі № 06/4010 - залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 10.10.2008р. у справі № 06/4010 - залишити без змін.
3. Справу № 06/4010 повернути до господарського суду Черкаської області.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку відповідно до вимог ст. ст. 107-111 ГПК України.
Головуючий суддя: Жук Г. А.
Судді:
Агрикова О.В.
Чорногуз М. Г.
Дата відправки 24.02.09