Судове рішення #451946
45/03-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


"07" лютого 2007 р.                                                            Справа № 45/03-07

вх. № 791/5-45


Суддя господарського суду Калініченко Н.В. 

при секретарі судового засідання Головань В.І.

за участю представників сторін:

позивача - Мажара С.В., доручення від 04.01.2006 р.  відповідача - Литвинова В.В., доручення від 22.01.2007 р.

розглянувши справу за позовом АТ "Харківстальконструкція", м. Харків  

до  ДП  "Завод ім.В.О. Малишева", м. Харків  

про стягнення 7200,00 грн.


ВСТАНОВИВ:


Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 7200,00 грн., яка виникла внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх зобов’язань на підставі Договору № 7 від 27.04.2004 р., а також віднести на відповідача свої витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач проти позову не заперечує. До справи 07.02.2007 р. надав відзив на позовну заяву в якому визнав суму заборгованості за договором, проте враховуючи скрутний стан підприємства-відповідача просить суд відстрочити виконання рішення строком на 6 місяців.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення позивача та відповідача, суд встановив, що  27.04.2004 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 7 на атестацію електрозварювальників. Відповідно до умов договору відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов’язання щодо переатестації електрозварювальників відповідача у відповідності до ДНАОП 0.00.1.16-96. Пунктом 2.2 договору сторонами було передбачено 100% передплату за виконуємі роботи. Позивачем, незважаючи на неотримання передплати від Відповідача, було виконано роботи на загальну суму 7200,00 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 1200,00 грн. Факт виконання Позивачем робіт на вказану суму коштів підтверджується складеним між Позивачем та Відповідачем актом здачі-прийняття виконаних робіт (копія акту міститься в матеріалах справи).

10 травня 2006 року Позивачем було подано позов  до Відповідача до Господарського суду Харківської області про стягнення вказаної суми коштів  (7200 грн.). За результатами розгляду справи № 35/209-06, судом було винесено рішення від 11 липня 2006 року, яким було відмовлено Позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначене рішення суду, після прийняття Харківським апеляційним господарським судом постанови по цій справі, 18 вересня набрало чинності. Рішення та постанова по справі № 35/209-06 були обґрунтовані тим, що Позивач розпочавши виконання робіт без передплати, а Відповідач прийнявши ці роботи змінили цим самим умови Договору в частині розрахунків, а саме, після вказаних дій сторін за Договором, строк оплати за виконані роботи став визначений як не встановлений, на день  подання позову по справі № 35/209-06., Позивачем не було направлено Відповідачу вимогу про сплату заборгованості за Договором, як того вимагає частина 2 статті 530 Цивільного кодексу України. Отже, вказаним рішенням суду було встановлено факти та надано їм відповідне правове обґрунтування.

Згідно частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. 04 липня 2006 року та 19 жовтня 2006 р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено вимоги № 322 та № 478 про сплату заборгованості за виконані роботи за договором № 7 від 27.04.2004 р.  (копії вимоги та докази їх відправлення додані позивачем до матеріалів справи). Проте відповідач після отримання вимог залишив їх без відповіді, а суму боргу - без оплати.  Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до приписів частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні  інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, сума боргу визнана відповідачем, відповідач не надав суду доказів її погашення, а також враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, позовні вимоги є обґрунтованими та задовольняються судом.

Розглянувши клопотання відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення, вислухавши доводи сторін щодо заявленого клопотання, суд вважає за необхідне відмовити відповідачу в задоволенні зазначеного клопотання з наступних підстав:  відповідно ст. 121 ГПК України, суду надане право у виняткових випадках, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, відстрочити виконання рішення. Відповідачем не доведено суду поважності причин неможливості виконання рішення суду в встановлений строк та не надано суду доказів в обґрунтування заявленого клопотання, фінансовий стан підприємства–відповідача не є поважною причиною для задоволення наданого відповідачем клопотання,  строк надходження  грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача для проведення розрахунку з позивачем не визначений і не підтверджений жодним доказом. Приймаючи до уваги заперечення позивача проти відстрочення виконання рішення суду мотивоване тривалим невиконанням боржником його обов’язку щодо оплати, що в свою чергу призведе до незручних умов для позивача, право якого порушено, за таких обставин та враховуючи необґрунтованість клопотання відповідача, клопотання відповідача щодо відстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно до ст. 49 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 35, 43, 44, 49, 82-85, 121 ГПК України, -


ВИРІШИВ:


Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „Завод ім. В. О. Малишева", м. Харків, вул. Плеханівська, 126 (в тому числі з п/р 26008301810089 в ХЦВ УАК ПІБ м. Харків, МФО 351629, код ЗКПО 14315629)  на користь АТ "Харківстальконструкція",                     м. Харків, вул. Малом"ясницька, 2 (п/р 26008624580000 в АКІБ "УкрСиббанк", МФО 351641, код ЗКПО  01413848) - 7200 грн. 00 коп. основного боргу, 102 грн. 00 коп.   держмита та  118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В клопотанні відповідача відмовити.

Рішення підписане 07.02.2007 р.


Суддя                                                                                            Калініченко Н.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація