Справа № 2-285/2008 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2008 року Межівський районний суд Дніпропетровської області
в складі: головуючої судді Літвінової Л.Ф.
при секретарі Москвіті Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та господарських будівель, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
20 червня 2008 року в суд звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу житлового будинку та господарських будівель, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним та визнання права власності.
В обгрунтування позову остання зазначила, що 16 травня 2007 року вона уклала договір купівлі-продажу житлового будинку та господарських будівель, які розташовані за адресою: 52900 смт. Межова вул. Надточого, 11, з відповідачем ОСОБА_2
В день підписання договору вона сплатила за об'єкти нерухомого майна суму 2600 грн., про що відповідач надала розписку.
Після укладення договору ОСОБА_2 змінила місце постійного проживання і реєстрації. При зверненні до в усній формі про нотаріальне оформлення договору купівлі-продажу остання відмовилась приїхати і оформити належним чином договір в зв'язку зі станом здоров'я.
16 травня 2007 року відповідач передала по акту приймання об'єкти нерухомого майна.
Позивач просить суд визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські будівлі.
Позивач в судовому засіданні свої вимоги підтримала повністю.
В судове засідання відповідач не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи в її відсутність. Проти позову не заперечує.
Суд, вислухавши позивача, перевіривши зібрані в справі докази, прийшов до наступного.
Виходячи з матеріалів справи встановлено, що 16 травня 2007 року ОСОБА_1 уклала договір купівлі-продажу житлового будинку та господарських будівель з ОСОБА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу.
У відповідності ст. 220 ЦПК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Закону України «Про власність» власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, зокрема, передавати його безоплатно або за плату у володіння іншим особам.
ОСОБА_1 повністю виконала угоду, а відповідач ухиляється від її нотаріального оформлення, чим перешкоджає позивачу володіти, користуватися та розпоряджатися належним їй майном.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати договір купівлі-продажу житлового будинку загальною площею 32, 21 квадратних метрів та господарських будівель, які знаходяться за адресою: смт. Межова вул. Надточого, 8 Дніпропетровської області, які розташовані на земельній ділянці, що належить Межівській селищній раді, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, дійсним та визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 32, 21 квадратних метрів та господарські будівлі, які знаходяться за адресою: смт. Межова вул. Надточого, 8 Дніпропетровської області, які розташовані на земельній ділянці, що належить Межівській селищній раді
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.