ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
07.02.07 Справа № А-6/84
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого –судді Городечної М.І.
суддів Юркевича М.В.
Кузя В.Л.
розглянувши апеляційну cкаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-франківській області № 16/807-в від 23.06.2005 року (вх. № 582 від 04.07.2005 року)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2005р.
у справі № А-6/84
за позовом Комунального підприємства “Івано-Франківськводоекотехпром”, м.Івано-Франківськ.
до Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-франківській області.
про визнання недійсним рішення від 09.11.2004 року № 114.
від позивача: Назарук І.В.
від відповідача: Заєць Д.А.
Присутнім в судовому засіданні представникам позивача роз‘яснено, що відповідно до ч.ч. 1, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень, ст.ст. 1, 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) апеляційне провадження здійснюється в порядку, встановленому даним Кодексом.
Присутнім в судовому засіданні представникам також роз‘яснено права і обов‘язки передбачені ст.ст. 27, 29, 49, 51, 59 КАС України.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2005 року у справі № А-6/84 задоволено позов Комунального підприємства “Івано-Франківськводоекотехпром”: визнано недійсним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області від 09.11.2004 року № 114 та стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати.
Не погоджуючись з даним рішенням місцевого господарського суду, Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області оскаржила його в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області (відповідач у справі, надалі Інспекція) просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2005 року у справі № А-6/84 скасувати.
В обгрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що дане рішення прийнято за неповного з”ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, а саме: судом не враховано, що рішеннями Виконкому Івано-Франківської міської ради, якому такі повноваження надані ст. 28 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, від 21.11.2000 року № 507, від 17.09.2002 року № 370, від 20.08.2003 року № 362, не встановлено різниці в нарахуванні плати залежно від виду гуртожитку, і всі мешканці міста Івано-Франківська відносяться до категорії споживачів- “населення”. Суд першої інстанції безпідставно посилається на Закон України “Про питну воду і питне водопостачання”, оскільки даним Законом не врегульовано порядку застосування тарифу. Що Правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджені постаноовю КМУ від 30.12.1997 року № 1497 регламентують порядок надання послуг, а не порядок застосування тарифу на ці послуги.
Також апелянтом наводяться й інші доводи в обгрунтування підстав для скасування рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2005 року у справі № А-6/84.
Комунальне підприємство “Івано-Франківськводоекотехпром” (позивач у справі, надалі Підприємство) вимоги апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу від 27.07.2005 року (вх. № 6308 від 27.07.2005 року), поясненні по справі від 06.02.2007 року (вх. № 1275 від 07.02.2007 року). Просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2005 року у справі № А-6/84 залишити без змін.
Судом неодноразово оголошувались перерви, про ознайомлення з чим, представники сторін розписались на внутрішній стороні обкладинки справи (том 1).
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення другої сторони, дослідивши наявні докази у справі в порядку ст. 195 КАС України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. При цьому суд встановив наступні обставини та виходив з таких мотивів.
Державною інспекцією з контролю за цінами в Івано-Франківській області проведено перевірку дотримання Комунальним підприємством “Івано-Франківськводоекотехпром” державної дисципліни цін, а саме: порядку формування та застосування цін (тарифів) на водопостачання та водовідведення. Перевірка проводилась з 09.09.2004 року по 13.10.2004 року працівниками Інспекції - Заєць Д.А., Ковальчуком В.О., Нестеренко І.А., з відома директора Підприємства –Іванишина В., головного бухгалтера –Павлюк Н., головного економіста –Колоса Я. Даною перевіркою, як вбачається з акту перевірки від 13.10.2004 року, складеному за її результатами, проведеною шляхом вибіркової перевірки, встановлено, що при розрахунках за надання послуг з водопостачання і водовідведення для населення, яке проживає в гуртожитках і житлових будинках міст Івано-Франківська і Тисмениці, а саме: гуртожитках по вул. Тролейбусній, 10г, Мазепи, 25, 34, 171; Короля Данила, 15, Південний бульвар, 32 (на балансі Івано-Франківської державної медичної академії); гуртожитку по вул. Коновальця, 80 (на балансі в/ч А-3382); гуртожитку по вул. В. Інтернаціоналістів, 6 (на балансі ЖЕО 2); гуртожитку по вул. Дорошенка, 18а (на балансі Івано-Франківського коледжу фізичного виховання); житлових будинках, що знаходяться на балансі Тисменицького водоканалізаційного підприємства, Позивач у даній справі проводить оплату за надання послуг за водопостачання та водовідведення за тарифами, розрахованими для всіх споживачів (крім населення), хоча в укладених договорах передбачена плата за послуги згідно тарифів для населення, і в додатках до договорів вказано споживачів –названо перелік гуртожитків, внаслідок чого Підприємством порушено вимоги п. 1 рішення Івано-Франківського міськвиконкому від 17.09.2002 року № 370 “Про реформування системи водопостачання та водовідведення”, п.3 рішення Івано-Франківського міськвиконкому від 20.08.2003 року № 362 “Про прискорення реформування системи водопостачання та водовідведення”. Внаслідок даних дій Підприємством необгрунтовано нараховано за послуги водопостачання та водовідведення за період з червня 2003 року по квітень 2004 року –42847,07 грн. Крім цього, даною перевіркою, проведеною шляхом вибіркової перевірки, а саме застосування тарифів для населення, яке є абонентами Підприємства і розраховується безпосередньо з Підприємством, встановлено, що при нарахуванні плати за послуги з водопостачання та водовідведення було завищено їх обсяги по слідуючих абонентах –Гулич Г.Г., Дем”яник В.Г., Тимчук Л.М. за період 2003 року, внаслідок чого Підприємством необгрунтовано отримано станом на 01.09.2004 року 14,06 грн. Всього Підприємством необгрунтовано нараховано 42861,13 грн., і станом на 01.09.2004 року отримано –38771,23 грн.
За результатами перевірки начальником Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області прийнято рішення від 09.11.2004 року № 114, яким до Відповідача відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни та ціноутворення»застосовано економічні санкції у вигляді вилучення 33694,13 грн. необгрунтованої виручки та штрафу в розмірі 67388,26 грн.
Однак, як підставно зроблено висновок судом першої інстанції, дане рішення Інспекції є незаконним, оскільки воно не відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому апеляційний суд, виходив з наступного.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про ціни та ціноутворення” (надалі Закон) вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Згідно з ст. 8 Закону, державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 13 Закону України “Про ціни та ціноутворення” державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.
Так, порядок застосування Державною інспекцією з контролю за цінами економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, визначається Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року за № 1047/6238.
Зокрема п. 1.8 даної Інструкції, передбачено, що необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Пунктом 3.1 даної інструкції зазначено, що підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами. Відповідно до п. 3.3 Інструкції акти перевірок підписуються посадовими особами органів державного контролю за цінами, що здійснюють перевірки, і керівниками, головними (старшими) бухгалтерами суб'єктів господарювання, що перевіряються. У разі незгоди з фактами, викладеними в акті, керівник, головний (старший) бухгалтер підписують акт і можуть зробити запис про свої заперечення, одночасно додати письмові пояснення і мотивувальні документи. Один примірник акта передається керівникові перевіреного суб'єкта.
Таким чином виходячи з вищенаведеного, правовою підставою прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами, та підписані всіма посадовими особами даного державного органу, що здійснювали таку перевірку.
Як зазначено вище, перевірка Комунального підприємства “Івано-Франківськводоекотехпром” щодо дотримання ним порядку формування та застосування цін (тарифів) на водопостачання та водовідведення проводилась з 09.09.2004 року по 13.10.2004 року працівниками Інспекції - Заєць Д.А., Ковальчуком В.О., Нестеренко І.А. Однак, як вбачається зі змісту акту від 13.10.2004 року складеному за її результатами, даний акт в порушення встановленого п. 3 “Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами” порядку проведення перевірок органами державного контролю за цінами, не підписаний всіма посадовими особами Інспекції, що проводили перевірку, зокрема даний акт не підписала начальник відділу Заєць Д.А. Доказів в обгрунтування причин зазначеного до акту не додано.
За наведеного, апеляційний суд вважає, що даний акт в силу ст. 70 КАС України, п. 3.1 “Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами” не може бути взятий судом до уваги як належний та допустимий доказ в підтвердження наявності підстав для прийняття Інспекцією оспорюваного рішення про застосування до Комунального підприємства “Івано-Франківськводоекотехпром” економічних санкцій.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд вважає, що Державна інспекція з контролю за цінами в Івано-Франківській області прийнявши рішення від 09.11.2004 року № 114 про застосування до Комунального підприємства “Івано-Франківськводоекотехпром” економічних санкцій, порушила встановлений законодавством порядок прийняття рішень про застосування штрафних санкцій за порушення державної дисципліни цін, що є підставою для визнання такого рішення незаконним.
Оскаржуване рішення місцевого суду відповідно до ст. 195 КАС України переглянуте в межах апеляційної скарги, так як судом апеляційної інстанції під час здійснення апеляційного провадження не встановлено порушень, які призвели до неправильного вирішення справи.
Таким чином, рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2005 року у справі № А-6/84 слід залишити без змін.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 94, 196, 197, 198, 200, 205, 206, ч.ч. 1, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Львівський апеляційний господарський суд,-
У Х В А Л И В :
1. В задоволенні апеляційної скарги Державної інспекції з контролю за цінами в Івано-Франківській області відмовити.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.06.2005 року у справі № А-6/84 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
4. Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України. Касаційна скарга на дану ухвалу може бути подана протягом одного місяця з дня складання ухвали в повному обсязі. Касаційна скарга подається безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
5. Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.
Головуючий-суддя Городечна М.І.
Судді Юркевич М.В.
Кузь В.Л.